Презентація на тему:
Параджанов Сергій Йосипович

Параджанов Сергій Йосипович

Параджанов Сергій Йосипович — вірменський, український кінорежисер, народний артист УРСР , лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка Народився Сергій Параджанов 9 січня 1924 року у Тбілісі в родині антиквара, він був третьою дитиною в сім'ї. Середню школу Сергій закінчив тільки з двома «п'ятірками» — з природознавства і малювання. Технічні предмети тягнули на «трійку», і, проте, він вирішив поступати в Інститут залізничного транспорту, де провчився рівно рік. У 1941–1943 роках працював художником-технологом на тбіліській фабриці «Радянська іграшка».

Працював асистентом режисера на фільмі «Тарас Шевченко» та «Максимко». Зняв дипломну роботу — фрагмент фільму «Андрієш» за мотивами молдавських казок. 28 червня закінчив Всесоюзного державного інституту кінематографії, був направлений на Київську студію художніх фільмів як режисер-постановник.

Міжнародне визнання прийшло до Параджанова після екранізації в 1964 повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Фільм «Тіні забутих предків» був удостоєний призу на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1966). Та все ж на Заході (там фільм демонструвався під назвою «Вогняні коні») інтерес до нього був значно більшим, ніж на батьківщині. Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.

Зазнавши переслідування і, намагаючись уникнути арешту, був змушений виїхати у Вірменію. В 1971 повернувся у Київ. 17 березня 1973 був заарештований і засуджений до п'яти років колонії суворого режиму. Тільки завдяки міжнародній кампанії протесту був звільнений 30 грудня 1977. Зважаючи на заборону жити в Україні, переїздить у Тбілісі. Через ідеологічну цензуру не вийшли фільми «Intermezzo», «Київські фрески», «Ікар», «Сповідь». У Параджанова виявили рак легені. Операцію з видалення легені було проведено в Москві, але стан Сергія Йосиповича не покращився. 20 липня 1990 року Параджанова Сергія Йосиповича не стало.