Презентація на тему:
Україна на завершальному етапі війни

Україна на завершальному етапі війни Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Завдання уроку Охарактеризувати процес завершення визволення України. Розкрити становище на західноукраїнських землях у 1944—1945 рр. Закріплювати навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, вміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах, працювати з документами Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

План уроку Рух опору в 1943 – 1944 роках. Завершення визволення України. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Опорні поняття і дати уроку Опорні поняття: «рейкова війна»; «концерт»; Опорні дати: 28 жовтня 1944р. – визволення території України; Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Актуалізація опорних знань Які особливості Руху Опору в Україні? Чому між радянською та націоналістичними течіями Руху Опору існували серйозні протиріччя? Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Особливості Руху Опору в Україні Прорадянська течія Націоналістична течія Протиборство між течіями Руху Опору Польська течія Відновлення польської держави, повернення західноукраїнських земель до складу Польщі Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Мета діяльності радянських партизанських з’єднань в 1943 – 1944рр — сприяти радянській армії у визволенні України; — засвідчувати присутність представників радянської влади на ще окупованій території; — вести роз’яснювально-агітаційну роботу; — у міру визволення території Україні переносити свою діяльність на територію Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

«Рейкова війна» Операція радянських партизанів у період з 3 серпня до середини вересня 1943 в тилу німецьких військ на території Російської Федерації, Білорусії та частини України з метою одночасного масового зруйнування залізничного полотна та станційних споруд. Охоплювала територію близько 1 тис. км по фронту й 750 км углиб. Під час операції, участь в якій брало близько 100 тис. бійців, було підірвано 25 тис. рейок, багато мостів та станційних споруд, що значно утруднило перегрупування військ противника. Чому ця операція партизан отримала назву «рейкова війна»? Яка битва на радянсько – німецькому фронті відбувалася в цей час? Які наслідки для ворога мала ця операція? Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

«Концерт» Операція радянських партизан, яка тривала з 19 вересня до кінця жовтня 1943 року та була продовженням «Рейкової війни». В ході операції було підірвано близько 150 тис рейок. Білоруські партизани підірвали близько 90 тис. рейок, 1041 ешелон, 72 залізних моста, розгромили 58 гарнізонів німців. В результаті дій партизан скоротилося на 35 – 40% обсяги перевезень німецьких військ по залізничним дорогам. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

У 1944 р. на Правобережжі діяло 350 підпільних організацій та понад 200 партизанських з’єднань, загонів і диверсійно-розвідувальних груп. Особливістю партизанського руху цього часу була його тісна взаємодія з радянською армією, яка і надалі у своїх операціях спиралась на допомогу партизан. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Партизанські загони взяли активну участь у звільнені 47 міст, серед них Рівне, Луцьк, Умань, Камінь-Каширський тощо. У січні—квітні 1944 р. тривав Львівсько-Варшавський рейд 1 Української партизанської дивізії з’єднання Ковпака під командуванням П. Вершигори. Під час рейду партизани пройшли з боями 2100 км територією України, Білорусі, Польщі. У той же час здійснило рейд західноукраїнськими землями і з’єднання під командуванням М. Наумова. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

На території Польщі діяло 7 з’єднань і 26 окремих загонів, а також багато диверсійно-розвідувальних груп. На територіях Румунії та Угорщини діяли спеціальні диверсійно-розвідувальні групи. Антифашистська боротьба на території України справила чималий вплив на активізацію опору в західноєвропейських країнах. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

С.Кульчицький стверджує, що починаючи з 1944 р. на західноукраїнських землях розгорілась справжня громадянська війна. Ю.Шаповал пише: “Ця теза, на мою думку, абсурдна. Яка війна? Кого з ким? Насправді не було ніякої “громадянської війни” або “братовбивчої” війни. Були патріоти, які боролися за свободу і незалежність власного народу. І були колонізатори, які цю боротьбу придушували брутальними засобами...” Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Діяльність українських націоналістів Лютий 1943р. – керівництво ОУН(Б) прийняло рішення про перехід до збройної боротьби проти німців та їхніх союзників, формувань Армії Крайової та польського населення, радянських партизанських загонів та підрозділів Червоної Армії; формування УПА. Серпень 1943р. – ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН(Б). Рішення: - курс на боротьбу проти «московсько – більшовицького та німецького ярма за побудову Української самостійної соборної держави»; - замість гасла «Україна для українців» проголосили нове – «Воля народу – воля людей» Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

На початок 1944 р. УПА нараховувала 50 власне українських куренів і 15 куренів, до складу яких входили представники інших народів. У них нараховувалося 80 тис. Українців і 20 тис. представників інших національностей. УПА готувалася до тривалої боротьби проти радянської влади. Її головною метою у цей час було запобігти утвердженню радянської влади на західноукраїнських землях. Бойові дії між УПА і радянською армією розпочалися з березня 1944 р. У червні 1944 р. з ініціативи ОУН(Б) було засновано Українську головну визвольну раду (УГВР) — орган керівництва повстанським рухом. Він складався з 25 чоловік, 10 з яких були членами ОУН(Б). Президентом УГВР став Кирило Осьмак. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Цікаво знати Після звільнення С.Бендери з концтабору 5 жовтня 1944 р. з ним зустрівся німецький генерал Бергер, який мав донести до українського провідника інформацію, що Німеччина змінює свою політику щодо УПА і пропонує співробітництво. Але Бендера відмовився від пропозиції. У звіті про зустріч Бергер зазначав: “Бендера – це незручний, упертий і фанатичний слов`янин. Своїй ідеї він відданий до останнього. На даному етапі надзвичайно цінний для нас, опісля небезпечний. Ненавидить як росіян, так і німців”. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Дії УПА в цей період проходили під гаслом, яке проголосив Р. Шухевич: Домагатися, щоб жодне село не визнало радянської влади. ОУН має діяти так, щоб усі, хто визнав радянську владу, були знищені. Не залякувати, а фізично знищувати. Не потрібно боятися, що люди проклянуть нас за жорстокість. Хай із 40 мільйонів українського населення залишиться половина — нічого страшного в цьому немає. Розкрийте ваше ставлення до наказу Р. Шухевича. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Боротьба З УПА Поштовхом до широкомасштабних акцій проти УПА стало смертельне поранення командуючого І Українським фронтом генерала М. Ватутіна (помер 15 березня 1944 р. у київському госпіталі), який потрапив у засідку бійців УПА на схід від Рівного. За період з лютого 1944 р. до 1 січня 1946 р. радянськими військами і військами НКВС (згідно зі звітом наркому НКВС УРСР Т. Строкача) проти УПА було проведено 39 773 операції, вбито 110 785 чоловік, заарештовано 15 969 повстанців і 8370 членів ОУН; 50 058 учасників УПА з’явилися з повинною; 160 тисяч дезертирів і тих, що ховалися від призову до Радянської Армії. Було вилучено 60 930 одиниць вогнепальної зброї. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

У свою чергу повстанці здійснили 6 тис. операцій, 14,5 тис. диверсій і терористичних актів, від яких загинуло не менше 30 тис. чоловік. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Методи боротьби з повстанцями — облави та арешти тих, хто підозрювався у співробітництві з повстанцями; — арешт і депортація у східні райони СРСР підозрілих у зв’язках з повстанцями, членів їх сімей та близьких. Такі акції тривали до 1949 р. Загалом було депортовано понад 200 тис. чоловік; — проведення масових мобілізацій до лав Радянської Армії, що підривало соціальну базу повстанського руху; — агітація, пропаганда, ідеологічний тиск на мирне населення; — дії переодягнених у повстанців загонів НКВС, які влаштовували терор щодо місцевого населення; — створення загонів самооборони; — здійснення політики радянізації; — проголошення амністій учасникам повстанського руху. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

З доповідної записки військового прокурору військ МВД Українського округу Г.Кошарського секретарю ЦК КПУ М.Хрущову “Про факти брутального порушення радянської законності в діяльності т. зв. спецгруп МГБ” МГБ УРСР та його управління у західних областях з метою виявлення ворожого, українсько-націоналістичногопідпілля широко використовують так звані спецгрупи, що діють під виглядом бандитів “УПА”... Однак, як свідчать факти, грубо-провокаційна і нерозумна робота ряду спецгруп і допущені їх учасниками свавілля й насильство над місцевим населенням не тільки не полегшують боротьбу з бандитизмом, а, навпаки, ускладнюють її, підривають авторитет радянської законності й незаперечно завдають шкоди справі соціалістичного будівництва у західних областях України”. Дайте оцінку цьому документу Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

С.Кульчицький стверджує, що починаючи з 1944 р. на західноукраїнських землях розгорілась справжня громадянська війна. Ю.Шаповал пише: “Ця теза, на мою думку, абсурдна. Яка війна? Кого з ким? Насправді не було ніякої “громадянської війни” або “братовбивчої” війни. Були патріоти, які боролися за свободу і незалежність власного народу. І були колонізатори, які цю боротьбу придушували брутальними засобами...” Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Завершення визволення України Опрацювати п.4 теми 7 і визначте: В результаті яких операцій було завершено визволення території України? Коли було завершено визволення всієї території України? Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Закріплення Які зміни відбулися в українському радянському партизанському русі у 1943 – 1944 рр.? Поясніть, у чому полягали зміни в діяльності ОУН-УПА у 1943- 1944 рр. Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Домашнє завдання Читати тему 6 ( пп.3-4 ). Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК