Презентація на тему:
Україна на завершальному етапі війни (1944 – 1945)

Україна на завершальному етапі війни (1944 – 1945) План 1. Завершення визволення України. 2. Депортація народів з Криму. 3. Рух Опору на завершальному етапі війни. 4. Втрати України. Джерела та ціна перемоги.

Плани радянського командування на 1944 рік Перед Червоною армією ставилося завдання остаточного витіснення військ противника з території СРСР, повного розгрому Німеччини та її союзників. Ставка своїм рішенням передбачала завдати ворогові головного удару на території України, де силами Українських фронтів, поповнених місцевим населенням, планувалося розгромити німецько-фашистські угруповання військ “Південь” та “А” та вибити противника з районів Правобережної України і Криму, на ряді напрямків розчленувавши сили фашистів та розгромивши їх по частинах. Кириченко В.А. Члени Ставки Верховного Головнокомандування за розробкою планів наступу.

Співвідношення сил сторін на території України Кириченко В.А. Українські фронти Гітлерівська група армій “Південь” Особовий склад 2,3 млн. 1.8 млн. Танки і САУ 2 000 2 200 Гармати і міномети 28 800 16 800 Літаки 2 370 1 760

Звільнення Правобережної України Операції радянських військ Кириченко В.А. Дата Назва військових операцій Підсумки 24 грудня 1943 – 15 січня 1944 р. Житомирсько-Бердичівська Завдано поразки групі армій “Південь”, завдяки чому стало можливим оточити ворожі війська в Корсунь-Шевченківському виступі. 24 січня – 7 лютого 1944 р. Корсунь-Шевченківська “Другий Сталінград” – остаточно поховав сподівання Гітлера на відновлення втрачених позицій. 27 січня – 11 лютого 1944 р. Рівненсько-Луцька Очищена від окупантів Правобережна Україна і частина західноукраїнських земель. 30 січня – 29 лютого 1944 р. Нікопольсько-Криворізька Від окупантів звільнено рацйони, багаті марганцевими та залізними рудами. 4 березня – 17 квітня 1944 р. Проскурівсько-Чернівецька Залишки німецько-фашистських військ були розколоти на дві частини. Радянські війська вийшли у передгір’я Карпат.

Звільнення Правобережної України Операції радянських військ Кириченко В.А. Дата Назва військових операцій Підсумки 5 березня – 17 квітня 1944 р. Умансько-Ботошанська Радянські війська вийшли до державному кордону СРСР і перенесли бойові дії на територію Румунії. 26 березня – 14 квітня 1944 р. Одеська Від окупантів звільнено Одесу та частину причорноморських територій. 8 квітня – 12 травня 1944 р. Кримська Розгромлено Кримське військове угруповання фашистів і визволено Кримський півострів. 13 липня – 29 серпня 1944 р. Львівсько-Сандомирська Знищена група німецьких армій “Північна Україна”. 20 – 29 серпня 1944 р. Яссько-Кишинівська Знищена група німецьких армій “Південна Україна”.

Звільнення Правобережної України В результаті проведених у січні – жовтні 1944 р. чотирма Українськими фронтами воєнних операцій українські землі були остаточно звільнені від гітлерівських загарбників. Операції радянських військ Кириченко В.А. Дата Назва військових операцій Підсумки 9 вересня – 28 жовтня 1944 р. Карпатсько-Ужгородська Завершилося визволення території усієї України у сучасних її кордонах.

“Український Сталінград” Корсунь-Шевченківська операція 24 січня – 7 лютого 1944 р. Корсунь-Шевченківська операція увійшла у скарбницю світового військового мистецтва як одна з найвизначніших по оточенню та знищенню значного угруповання противника. У ході операції війська 1-го (М.Ф.Ватутін) та 2-го (І.С.Конєв) Українських фронтів у районі Корсуня оточили і розгромили 10 дивізій та бригаду ворога. Поразки було завдано ще 15 дивізіям (у тому числі 8 танковим), які діяли проти зовнішнього фронту оточення. Корсунь-Шевченківська битва. Фрагмент діорами музею. Кириченко В.А.

Вихід на державний кордон СРСР 26 березня 1944 р. В ході Умансько-Ботошанської операції війська 2 Українського фронту маршала І.Конєва стрімко форсували ріку Дністер та 26 березня 1944 р. вийшли на річку Прут – державний кордон СРСР і Румунії. Звільнену ділянку державного кордону по Пруту прийняв під охорону 24-й прикордонний полк полковника Капустіна. Підрозділи цього полку вступили тут у нерівний та жорстокий бій з ворогом на початку війни. Двадцятю чотирма залпами з трьохсот гармат відзначила Батьківщина цю перемогу. Кириченко В.А. Державний кордон відновлено. 26 березня 1944 р.

Примусове виселення народів Кириченко В.А. “Депортація” – вигнання, примусове переміщення окремих осіб, груп чи цілих народів за межі держави чи певного регіону.

Депортація кримських татар Депортацію кримських татар з Кримського півострова було здійснено 18 – 20 травня 1944 р. на підставі постанови Державного комітету оборони № 5859 від 11 травня 1944 р. в Узбецьку РСР. Кириченко В.А.

За що депортували кримських татар? “…Враховуючи зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу та виходячи з небажаності подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу, НКВС СРСР виносить на Ваш розгляд проект рішення Державного Комітету Оборони про виселення усіх татар з території Криму. Вважаємо за доцільне розселити кримських татар у якості спецпереселенців в районах Узбецької РСР для використання на роботах як у сільському господарстві – колгоспах і радгоспах, так і у промисловості та на будівництві…” З подання Народного комісара внутрішніх справ Л.Берії Голові Державного комітету оборони Й.Сталіну. 10 травня 1944 р. Кириченко В.А. Берія Лаврентій Павлович

Кримськотатарський колабораціонізм “…Усі призвані до лав Червоної армії складали 90 тисяч осіб, у тому числі 20 тисяч кримських татар. …20 тисяч кримських татар дезертирували у 1941 році із 51-ї армії при відступі її з Криму…”. З доповідній записки заступника наркому держбезпеки СРСР В.Кобулова та заступника наркому внутрішніх справ І.Сєрова керівництву країни. 22 квітня 1944 р. Кириченко В.А.

Кримськотатарський колабораціонізм З татар-дизертирів була сформована особлива татарська дивізія, яка приймала участь у боях в районі Севастополя на боці німців. За весь період війни у підрозділах німецької армії, які дислокувалися у Криму, перебувало, за приблизними підрахунками, понад 20 тисяч кримських татар. Кириченко В.А. Парад кримськотатарського поліцейського батальйону “Schuma”. Крим. Осінь 1942 р.

Кримськотатарський колабораціонізм Татари, які співробітничали з окупантами, приймали участь у каральних акціях проти місцевого населення у складі апарату поліції та польової жандармерії. Кириченко В.А. Загін кримськотатарських поліцаїв під командуванням німецького унтер-офіцера. Крим. 1942 р.

Кримські татари. Мужність і героїзм Амет-Хан Султан Військовий льотчик-винищувач, двічі Герой Радянського Союзу. Народився 25 жовтня1920 р. в Алупці. Закінчив Качинське військове училище льотчиків у 1940 р. Пройшов бойовий шлях фронтами Великої Вітчизняної війни, здійснивши 603 бойові вильоти та провівши 170 повітряних боїв. Особисто збив 30 (один із застосуванням повітряного тарана) і у складі групи 19 літаків ворога. З 1946 р. – льотчик-випробувач, здійснив тестування понад 100 типів літаків. Загинув у 1971 р. під час випробувального польоту. Кириченко В.А. Амет-Хан Султан

З Криму до Узбекистану За кілька днів операції до Узбекистану було виселено з Криму 180 тисяч кримських татар. При цьому у депортованих було вилучено велику кількість зброї та боєприпасів. Кириченко В.А.

Доля інших народів Криму На підставі постанови Державного комітету оборони № 5984 від 2 червня 1944 р. з Криму було депортовано в різні регіони СРСР 37 тисяч болгар, греків та вірмен. Кириченко В.А.

Проміжний підсумок Загалом у травні – червні 1944 р. з Криму та південних регіонів України було виселено 238,5 тис. кримських татар, 14,7 тис. греків, 8,5 тис. вірменів та 12,4 тис. болгар. Кириченко В.А.

Радянський партизанський рух Основна мета діяльності партизан на завершальному етапі визволення України: сприяння діям Червоної армії у визволенні території України; засвідчення присутності представників радянської влади на ще окупованій території; ведення роз’яснювально-агітаційної роботи. Кириченко В.А.

Радянський партизанський рух Особливість партизанського руху на завершальному етапі визволення України: тісна взаємодія з підрозділами Червоної армії, яка і надалі у своїх операціях спиралася на допомогу партизанів. Кириченко В.А.

Радянський партизанський рух По мірі зменшення зони окупації Український штаб партизанського руху розформував частину партизанських загонів, приєднавши їх до складу діючої армії. Решта продовжила свою діяльність на території сусідніх країн. Кириченко В.А.

Діяльність ОУН-УПА Із наближенням радянських військ до районів, контрольованих УПА, лідери ОУН категорично відмовилися йти на співробітництво з Німеччиною. У той же час УПА не заперечувала можливості поповнити свій збройний потенціал за рахунок німецької армії в обмін на розвідувальні дані. Кириченко В.А.

Діяльність ОУН-УПА УПА готувалася до тривалої боротьби проти радянської влади. Її головною метою у цей час було запобігти утвердженню радянської влади на західноукраїнських землях. Кириченко В.А.

Гасло УПА ”Домагатися, щоб жодне село не визнало радянської влади. ОУН має діяти так, щоб усі, хто визнав радянську владу, були знищені. Не залякувати, а фізично знищувати. Не потрібно боятися, що люди проклянуть нас за жорстокість. Нехай із сорока мільйонів українського населення залишиться половина – нічого страшного в цьому немає.” Роман Шухевич, Головнокомандувач УПА. Роман Шухевич Кириченко В.А.

Жертви УПА Бойові дії між УПА та радянськими військами почалися у березні 1944 р. Хоч це протистояння носило суто військовий характер – його жертвами переважно було мирне населення, яке ставало до співробітництва з радянською владою на території визволених західноукраїнських областей. Кириченко В.А.

Герой чи зрадник? В 1937 р. Шухевич поступив на спеціальні курси при військовій академії в Мюнхені. По їх закінченні отримав звання гауптштурмфюрера (капітана) СС та став офіцером вермахту. В 1941 – 1942 рр. проходив службу у збройних підрозділах Третього рейху. За старанність у "ратній справі" був нагороджений Гітлером Залізним хрестом. ? Кириченко В.А.

Проміжний підсумок Події на західноукраїнських землях на завершальному етапі війни не мають однозначного пояснення. Одні дослідники історії вважають їх проявами громадянської війни, інші ж - боротьбою за свободу і незалежність власного народу. Кириченко В.А.

Втрати України За перемогу над фашизмом український народ заплатив дорогою ціною: Україна втратила п'яту частину населення; втрачено 40% промислового потенціалу республіки; прямі матеріальні збитки склали 285 млрд крб у цінах 1941 р. Кириченко В.А.

Воїни-українці на фронтах Воїни-українці та уродженці України вписали безсмертні сторінки в історію війни, показавши приклади ратного героїзму та безмежного служіння Батьківщині: із 11603 воїнів, які в роки війни за бойові подвиги були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 2072 були українці, причому 32 з них удостоєні цього звання двічі, а Іван Кожедуб – тричі. Кириченко В.А. Іван Кожедуб

Воїни-українці на фронтах Воїни-українці та уродженці України вписали безсмертні сторінки в історію війни, показавши приклади ратного героїзму та безмежного служіння Батьківщині: із 7 млн нагород 2,5 млн належить українцям; партизани і підпільники України за самовіддану боротьбу проти окупантів одержали майже 63,5 тис. нагород із 152 тисяч. Кириченко В.А.

Воїни-українці на фронтах Воїни-українці та уродженці України вписали безсмертні сторінки в історію війни, показавши приклади ратного героїзму та безмежного служіння Батьківщині: лейтенант Олексій Берест з Сумщини був одним з перших, хто підняв прапор Перемоги над рейхстагом. Кириченко В.А. Олексій Берест

Воїни-українці на фронтах Воїни-українці та уродженці України вписали безсмертні сторінки в історію війни, показавши приклади ратного героїзму та безмежного служіння Батьківщині: із 15 фронтів, що діяли у період Великої Вітчизняної війни, більше половини очолювали маршали і генерали за походженням українці. Кириченко В.А.

Дорога ціна перемоги Це стало результатом раптового гітлерівців та їх жорстокої окупаційної політики, безжального знищення мирного населення. Це стало результатом панування сталінської системи, яка не цінувала людського життя. Перемога за будь-яку ціну. Завалити ворога трупами своїх солдатів. Кириченко В.А. Дві точки зору на це питання

Джерела перемоги у війні організаційна й партійно-політична діяльність Комуністичної партії; патріотизм, мужність та героїзм народу; висока ступінь соціально-політичної єдності суспільства; інтернаціональна єдність народів СРСР; полководче мистецтво воєначальників. Кириченко В.А.

Ніхто не забутий, ніщо не забуто Крізь шум тополь і хвиль дніпрових шерех Ми чуєм, як запитують вони, Чи вільний край, чи в сонці рідний берег, Чи виросли сини? Вони також, як ми, хотіли жити, Щоб серце – мрії, вітрові – лице… Коли ми кладемо вінки на плити, Подумайте й про це. Вони упали без жалю й розпуки, Щоб, як ізнову вікна забряжчать, Уміли їхні діти і онуки Вітчизну захищать. Петро Ребро. Кириченко В.А.

Загальний підсумок У 1944 р. у результаті блискуче проведених операцій територію України було повністю звільнено від нацистської окупації. Проте для українців війна не закінчилася. Воїни-українці, що воювали у складі Червоної армії, продовжили боротьбу за звільнення країн Європи від фашизму. Тим часом у західних областях України розгорнулася справжня війна між прихильниками радянської України і прихильниками ідеї незалежної України. Таким чином 9 травня 1945 р. мир для України не настав. Кириченко В.А.