Презентація на тему:
Розгортання руху Опору в Україні

Розгортання руху Опору в Україні План 1. Радянський підпільний і партизанський рух, ОУНівське підпілля у початковий період війни.

Поки серце в нас живе – нас не поставить на коліна Терором і насильством, голодом і приниженнями окупанти прагнули підірвати моральні та фізичні сили українського народу, унеможливити його опір. Але український народ проявив себе як народ-антифашист, не став на коліна перед загарбниками. Кириченко В.А.

Заклик до боротьби: право вибору Коли на території України почалися бойові дії, її мешканці почули декілька закликів до боротьби. Німецька влада агітувала приєднатися до неї в боротьбі проти “більшовиків і євреїв” за “нову Європу” Кириченко В.А. Комуністи закликали виступити на боротьбу проти німецьких фашистів за радянську Батьківщину. ОУНівці закликали до боротьби проти більшовицького режиму за незалежну, суверенну та соборну Українську державу

Рух Опору Кириченко В.А. “Рух Опору” – це національно-визвольний, антифашистський рух поневолених у Другій світовій війні народів проти окупантів, за відродження національної незалежності, державного суверенітету окупованих країн.

Розгортання опору в Україні Кириченко В.А. Серед основних причин розгортання опору в Україні дослідники називають: окупація батьківщини загарбниками з усіма наслідками, що з цього випливають; жорстокість окупаційного режиму; цілеспрямована діяльність радянського керівництва з організації опору на окупованих територіях. Жителі одного з сіл України з бірками на шиї.

Єдність рядів учасників опору Кириченко В.А. Рух Опору об’єднав у своїх лавах людей різних політичних і релігійних поглядів: комуністів і безпартійних, націоналістів, католиків і православних; представників різних національностей і соціальних верств населення України. Художник І.Цибульник.

Течії руху Опору в Україні Радянський партизанський і підпільний рух Націоналістичний рух (ОУНівське підпілля) Кириченко В.А. Східні українці, у складі Радянського Союзу здійснивши великомасштабні економічні перетворення, вважали німецьких фашистів загарбниками і окупантами. Західні українці, позбавлені після Першої світової війни власної держави, стали плекати надії, що новий загальноєвропейський конфлікт створить умови для відродження української держави. витоки витоки

Завдання українського руху Опору Радянський партизанський і підпільний рух Націоналістичний рух (ОУНівське підпілля) Кириченко В.А. Радянські партизани і підпільники мали допомогти військам Червоної армії звільнити територію України від німецько-фашистських загарбників. Рух Опору розглядався як боротьба за відновлення української державності та незалежності України.

Радянський партизанський та підпільний рух Кириченко В.А. Особливості партизанського та підпільного руху у початковий період війни основу для формування перших партизанських загонів склали радянські війська, яким не вдалося прорватися через лінію фронту, а підпільні групи формувалися з числа партійних і радянських працівників, залишених на окупованій території для підпільної роботи; партизанський та підпільний рух у перші місяці війни не користувався широкою підтримкою місцевого населення; головними регіонами партизанського руху у перші місяці війни стали Чернігівська та Сумська області, де ліси і болота займали більшість території, недоступної для ефективного німецького контролю; до літа 1942 р. в Україні не існувало масового партизанського та підпільного руху.

Радянський партизанський та підпільний рух Кириченко В.А. Джерела формування партизанських загонів: залишені в тилу ворога спеціально сформовані загони; окремі військовослужбовці та військові підрозділи, які опинилися в оточенні і не мали змоги прорватися за лінію фронту; окремі громадяни, які не були призвані до армії, але були готові вести партизанську боротьбу. Партизанський загін. І.Копьонкіна

Радянський партизанський та підпільний рух Слабкість радянського партизанського і підпільного руху на початку війни Кириченко В.А. радянська військова доктрина була наступальною, що виключало необхідність партизанської боротьби у тилу ворога; були знищені інструкції та посібники з питань організації і тактики боротьби партизанських формувань періоду громадянської війни, ліквідовано партизанські бази; недостатня підготовленість і організованість створених у перші дні та місяці війни партизанських загонів і підпільних груп; відсутність координаційного центру, епізодичність постачання партизанських і підпільних груп зброєю, боєприпасами, медикаментами тощо; прагнення окупаційної влади придушити народний опір у самому зародку. обумовлена

Радянський партизанський та підпільний рух Кириченко В.А. У червні 1942 р. для керівництва партизанським і підпільним рухом на території окупованої України було створено Український штаб партизанського руху. Його очолив Тимофій Амвросійович Строкач. Строкач Тимофій Амвросійович

Радянський партизанський та підпільний рух Найвідоміші партизанські ватажки Олексій Федорович Федоров. Командував Чернігівсько- Волинським партизанським з’єднанням НКВС СРСР. На території України, Білорусії і Росії партизани знищували живу силу та військову техніку ворога. Кириченко В.А. Сидір Артемович Ковпак. Командував Путивльським партизанським загоном, згодом з’єднанням партизанських загонів Сумської області. Під його керівництвом здійснено кілька рейдів по тилах противника, у тому числі і Карпатський. Олександр Миколайович Сабуров. Командував партизанським з’єднанням, яке діяло на кордоні України та Білорусії. Партизани знищували транспортні комунікації противника, ворожі гарнізони, виконували інші завдання.

Радянський партизанський та підпільний рух Найвідоміші партизанські ватажки Петро Петрович Вершигора. Командир спеціальної диверсійно-розвідувальної групи “Лезо”, заступник Ковпака. Очолив 1 Українську партизанську дивізію імені Ковпака. Під його керівництвом партизани здійснили кілька рейдів по тилах противника. Кириченко В.А. Дмитро Миколайович Медведєв. Командував партизанським загоном особливого призначення “Переможці”, який діяв на території Центральної і Західної України. Загін провів 120 великих операцій і знищив ряд високопосадовців окупаційної адміністрації. Михайло Іванович Наумов. Начальник штабу оперативної групи партизанських загонів Сумської області, командир партизанського кавалерійського з’єднання. Під його командуванням здійснено Степовий рейд по тилах противника.

Радянський партизанський та підпільний рух Партизанські дії місцевого значення Кириченко В.А. Восени 1941 – навесні 1942 рр. в окупованій Одесі діяв розвідувально-диверсійний загін під керівництвом Володимира Олександровича Молодцова. Його основною базою стали катакомби поблизу с. Нерубайське. Загін налічував понад 70 чоловік. Партизани здійснювали диверсії на залізниці, у морському порту, на лініях з’вязку, здобували цінну розвідувальну інформацію. Для боротьби з партизанами румунська окупаційна влада змушена була тримати у районі значні військові сили. Після арешту та страти командира у 1942 р. партизани були у катакомбах замуровані окупантами і практично усі загинули. Молодцов В.О. Музей Партизанської слави. с. Нерубайське Одеської області.

Радянський партизанський та підпільний рух Найвідоміші підпільні групи Кириченко В.А. У січні 1942 р. 13 - 16-річні учні місцевої школи с. Кримка Миколаївської обл. створили підпільну організацію “За Батьківщину”, згодом перейменовану у “Партизанську іскру”. Спочатку до організації входило 15 комсомольців, згодом ця кількість зросла до 33-х. Організація мала статут, печатку, червоний прапор. Керівником було обрано комсомольця Парфенія Гречаного За час діяльності на окупованій території підпільники збирали зброю, друкували листівки, організували втечу військовополонених з табору. Навесні 1943 р. діяльність організації була викрита, більшість її членів арештовані та розстріляні. У вересні 1942 р. у місті Краснодон Луганської обл. була створена молодіжна підпільна організація антифашистського опору “Молода Гвардія”, яка у січні 1943 року вже налічувала 90 чоловік. Молодогвардійці збирали зброю та боєприпаси, знищили списки молоді для відправки до Німеччини, спалили місцеву комендатуру, друкували і розповсюджували листівки, готували збройне повстання при наближенні Червоної армії до міста. Через донос провокатора організація була викрита, у січні 1943 р. 70 членів організації було страчено.

Радянський партизанський та підпільний рух Кириченко В.А. Піднесенню радянського партизанського та підпільного рухів сприяли: створення Центрального та Українського штабів партизанського руху; застосування партизанами ефективних методів народної боротьби проти окупантів; значна підтримка місцевого населення, яке відчувало на собі весь тягар “нового порядку”; часткові перемоги Червоної армії на фронтах, починаючи з битви під Москвою.

Націоналістичний рух Кириченко В.А. Особливості боротьби націоналістичної течії руху Опору в 1941 – 1942 рр.: завчасна підготовка керівництвом ОУН “похідних груп” із завданням перебрати на себе цивільну владу у кожному населеному пункті після відступу радянських військ чи окупації німецькими військами; часткове поширення самостійницьких настроїв у східних областях України; розкол українського націоналістичного руху на ОУН-Б та ОУН-М;

Націоналістичний рух Кириченко В.А. Особливості боротьби націоналістичної течії руху Опору в 1941 – 1942 рр.: боротьба одночасно як з німецькою окупаційною адміністрацією, так і з радянськими партизанами та військами; створення УПА, яка не мала підтримки жодної з воюючих сторін; прагнення відігравати роль “третьої сили” у радянсько-німецькому протистоянні.

Націоналістичний рух Кириченко В.А. Ще до нападу Німеччини на СРСР ОУН у складі німецької армії створила український національний підрозділ – Легіон українських націоналістів у складі двох батальйонів - “Нахтігаль” та “Роланд”. Саме вони першими увійшли у залишений радянськими військами Львів.

Розкол українського націоналістичного руху Кириченко В.А. Бандерівці (ОУН-Б) – прибічники С.Бандери, який у 1933 р. був головою ОУН на західноукраїнських землях. Виступали за створення власної армії та розгортання активної боротьби за незалежність України, спираючись в основному на сили і можливості українського народу. Мельниківці (ОУН-М) – прибчники А.Мельника, який заступив Є.Коновальця після його вбивства у 1938 р. Взяли курс на зближення з гітлерівцями. Виходили з того, що більшовизм був спільним ворогом як для ОУН, так і для націонал-соціалістів, і проти нього вони можуть діяти спільно.

Націоналістичний рух: ідея української державності Кириченко В.А. 30 червня 1941 р. у Львові було обнародувано “Акт проголошення відновлення української держави” та благословення митрополита Андрія Шептицького. Головою уряду став Ярослав Стецько. Націоналістична газета з текстом “Акту…” від 30 червня 1941 р.

Гітлер і український націоналістичний рух Кириченко В.А. Ставлення Гітлера до української національної державності: Німеччина не підтримала проголошення Української держави, 9 липня 1941 р. уряд Я.Стецька було розігнано; 15 вересня 1941 р. за наказом Гітлера потрапили за грати С.Бандера, Я.Стецько та інші члени уряду. Тоді ж були заарештовані близько 300 членів ОУН, 15 керівних діячів організації були розстріляні; багато ОУНівських осередків та організацій було розгромлено.

Гітлер і український націоналістичний рух Кириченко В.А. Нацистське керівництво Німеччини, відкидаючи ідею української державності, усе ж таки погодилося на співпрацю з ОУН, аби використати її для боротьби проти Червоної армії.

Збройний характер націоналістичного руху Кириченко В.А. Перші партизанські загони на Поліссі та Волині створив Т.Боровець (Бульба). Сформований ним у червні 1941 р. військовий загін “Поліська Січ” налічував близько 10 тис. осіб і боровся із залишками військ Червоної армії та проти німців. Тарас Боровець (Бульба)

Збройний характер націоналістичного руху Кириченко В.А. Наприкінці 1942 р. було створено Українську повстанську армію (УПА) чисельністю 30 – 40 тисяч бійців. Діяла на Волині, Поліссі, в Галичині з початку 1943 р. проти радянських партизанів, польського підпілля та частково проти німецької окупаційної адміністрації. Найбільше вояки УПА були задіяні у знищенні цивільного населення за етнічними ознаками – поляків. З 1944 р. загони УПА взаємодіяли з німецькими військами та поліцією в інтересах німецьких спецслужб. Р.Шухевич, Головнокомандувач УПА

Шкода, завдана окупантам Радянським партизанським і підпільним рухом Націоналістичним рухом (ОУНівським підпіллям) Кириченко В.А. За роки війни партизани ліквідували 465 тис. німецьких солдат і офіцерів, підірвали та пустили під укіс понад 5 тис. залізничних ешелонів, знищили майже 1600 танків та бронемашин, 13,5 тис. автомобілів, збили чи знищили на землі 211 літаків, підірвали 607 залізничних та майже 1600 шосейних мостів, вивели з ладу близько 2600 промислових об’єктів, розгромили до п’ятисот німецьких гарнізонів, військових штабів, поліцейських дільниць. “…У німецьких державних архівах відсутні дані про шкоду, завдану бійцями та військовими підрозділами ОУН-УПА німецькій окупаційній адміністрації, військовим підрозділам вермахту та допоміжній поліції у період окупації України військами нацистської Німеччини…” З відповіді Державного Канцлера ФРН Ангели Меркель на запит Сімферопольської організації ветеранів Радянської Армії від 24 листопада 2009 р.

Загальний висновок Нацистський “новий порядок” в Україні викликав загальне обурення народу, сприяючи зростанню руху Опору як серед прихильників радянської, так і української націоналістичної системи. В Україні сформувалася і функціонувала розгалужена мережа радянського та націоналістичного партизанського і підпільного рухів. Радянська пропаганда утвердила у свідомості громадян ідеал справедливого і завзятого партизана і підпільника, який знищував загарбників та звільняв рідну землю від фашистської нечисті задля утвердження ідеалів добра і справедливості. Разом з тим за ідеали добра і справедливості боролися і гинули представники націоналістичного руху. Здійснення цих ідеалів вони вважали можливим тільки у незалежній соборній Україні. Кириченко В.А.