Презентація на тему:
"Релігійне життя в Україні в умовах незалежності"

Аскерової Марії 7-Б Презентація з історії України на тему: «Релігійне життя в Україні в умовах незалежності» Урок 48

У СРСР існував державний орган - Рада у справах релігій при Раді Міністрів СРСР , утворений в цілях послідовного здійснення політики Радянської держави щодо релігій . Головними завданнями Ради були: контроль за дотриманням законодавства в галузі релігії , вивчення та узагальнення практики застосування законодавства про культи , сприяння релігійним організаціям у міжнародних зв'язках , участі в боротьбі за мир , за зміцнення дружби між народами. Рада також здійснювала зв'язки між урядом СРСР і релігійними організаціями у випадках виникнення питань , які потребують дозволу урядом СРСР.

Конституція СРСР 1977 року зберігала фактичне нерівноправність громадян залежно від їх ставлення до релігії : атеїсти могли вільно пропагувати свої переконання , а віруючі мали лише право « відправляти релігійні культи » (стаття 52 -я) . Поширення " наукового атеїзму " з марксистською підкладкою ставилося в обов'язок викладачам в школах і вузах , в комітетах партії на місцях існували штатні посади пропагандистів . Разом з тим , у відсутності ідеологічної конкуренції рівень підготовки такого роду кадрів був невисокий. У Перебудову відбувається поступовий перегляд політики держави стосовно церкви. Після розпаду CРСР почалося поступове відновлення храмів

Особливості релігійних процесів в незалежній Україні Ще на межі 80-90-х років за умов лібералізації державно-церковних взаємин в Україні стрімко зросла релігійна активність населення. Віруючими визнали себе понад половина громадян нашої держави. Серед суспільних інституцій церква має найбільший авторитет і користується довірою наших співвітчизників. Упродовж 19881990 pp. число релігійних об'єднань щороку збільшувалося на третину і на початок 1991 р. становило 10,5 тис. Почаївська лавра,дзвінниця

На нові реалії духовного життя народу, державно-церковних і міжконфесійних взаємин Верховна Рада України відреагувала ухваленням 23 квітня 1991 р. Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Проте державну політику щодо релігії й церкви Україна змогла здійснювати лише після остаточного здобуття незалежності. Насамперед наша держава відмовилася від тоталітарних методів впливу на віруючих і церковні організації, стала на шлях розбудови цивілізованих і демократичних державно- церковних взаємин. Один з найдревніших храмів України – Свято-Василівський собор у Овручі

Дістали можливість легалізувати свою діяльність раніше заборонені владою Українська греко-католицька (інша назва — Українська католицька) і Українська автокефальна православна церкви, численні протестантські течії. За роки незалежності вірянам повернули 3 400 храмів, відібраних у них свого часу радянською адміністрацією, збудовано 2 600 нових церков, костьолів, молитовних будинків. Тернопіль,греко-католицька церква

Церковну діяльність здійснюють нині 21,3 тис. священнослужителів, значна частина яких підготовлена у духовних навчальних закладах, відкритих в Україні протягом останнього десятиріччя. Україна — багатоконфесійна держава. Згідно з чинним законодавством, усі конфесії та віряни рівні перед законом. Станом на 1 січня 2000 р. у нашій державі діяло понад 23,5 тис. релігійних організацій 90 конфесій, течій і напрямів.

Половина усіх вітчизняних релігійних громад належить до православ'я (Українська православна церква, що перебуває в юрисдикції Московського патріархату (діяльність підпорядкованої йому УПЦ далеко не завжди відповідає державним інтересам незалежної України), Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква).

За чисельністю громад і монастирів друге місце посідає Українська греко-католицька церква, яка на загал домінує у західному регіоні України. Найбільше послідовників католицької церкви традиційно мешкає на Поділлі, Волині, у Галичині та Закарпатті. Собор Воскресіння Христового УГКЦ

Протестантизм в Україні представлено 33 напрямами. Питома вага протестантських громад останніми роками динамічно зростає й становить вже понад чверть релігійної мережі країни. Водночас збільшується число громад мусульман, іудеїв, а також новітніх, нетрадиційних релігійних течій (на жаль, досить часто згубних для душевного та фізичного здоров'я людини). Ружин, протестантська церква

Релігійне життя України зазнає впливу політичних та економічних процесів, що відбуваються у нашій державі. Подальший позитивний розвиток державно-церковних і міжконфесійних взаємин можливий лише за умови дотримання усіма сторонами вимог чинного законодавства України, а також удосконалення правових механізмів розв'язання проблем, що виникають у сфері релігійного життя.