Презентація на тему:
Релігійне життя в Україні

Релігійне життя в Україні в умовах незалежності План 1. Релігія і церква в Україні в умовах незалежності.

Релігія - (від латинського religio – набожність, святиня, предмет культу) – світогляд та світосприйняття, а також відповідна поведінка і специфічні дії (культ), в основі яких віра в існування Бога.

Церква - (від грецького kyriake, буквально – божий дім) – особливий вид релігійної організації, об'єднання послідовників тієї чи іншої релігії на основі спільності віровчення та культу.

Відродження релігійного життя в Україні Причини: зняття ідеологічної заборони на релігійне життя і церковну діяльність; часткова втрата ідеологічних орієнтирів після розпаду СРСР; різке загострення суспільних проблем та протиріч; пошук громадянами “духовної” опори у житті в умовах всеохоплюючої кризи суспільства; повернення до традиційних духовно-культурних цінностей українського народу; забезпечення з боку держави реальних гарантій свободи совісті.

Закон України “Про свободу совісті та релігійних організацій” (23 квітня 1991 р.) Правові основи діяльності церкви в Україні: церква відділена від держави, а школа від церкви; держава захищає права та законні інтереси релігійних організацій; на релігійні організації покладаються обов'язки дотримуватись вимог чинного законодавства та правопорядку; релігійні організації можуть займатися благодійництвом, підтримувати міжнародні зв'язки; до релігійних організацій віднесені релігійні об'єднання і центри, духовні навчальні заклади, місіонерські товариства. Вони підлягають обов'язковій реєстрації.

Закон України “Про свободу совісті та релігійних організацій” (23 квітня 1991 р.) Право на свободу совісті включає свободу мати, приймати чи змінювати релігію чи не сповідати ніякої релігії, вільно розповсюджувати свої релігійні переконання. При цьому не допускається ніякого приневолювання.

Релігійне життя в Україні Все більше громадян України, живучи в умовах свободи, не тільки шукають матеріального, а й прагнуть жити з Богом, хочуть відродити духовність у власних серцях.

Релігійне життя в Україні Найголовніші проблеми: відсутність взаємодії між державою і церквою на різних рівнях; відсутність єдності в українському православ'ї; напруженість і гострота міжрелігійних відносин; посилення впливу нетрадиційних і “екзотичних” релігій.

Розкол українського православ'я Причини розколу: перешкоди з боку Московського патріархату (утворення УПЦ-МП); невизнання об'єднання керівництвом Української православної церкви Київського патріархату, зокрема Мстиславом. Предстоятель УПЦ, Митрополит Київський і всієї України Владика Володимир Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Владика Філарет

Релігійне життя в Україні Пожвавлення релігійного життя в Україні сприяє: згуртуванню та консолідації українського суспільства; налагодженню співпраці між церквами; зміцненню авторитету України як демократичної держави на міжнародній арені.

Найбільші релігійні організації України Українська православна церква Московського патріархату УПЦ-МП; Українська православна церква Київського патріархату УПЦ-КП; Українська автокефальна православна церква; Українська греко-католицька православна церква; Римсько-католицька церква; Союз євангельських християн-баптистів; Союз християн віри євангельської (п'ятидесятники); Церква адвентистів сьомого дня; Релігійна організація Свідків Єгови.

Конституція України про релігію в Україні Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Стаття 35

Релігійне життя в Україні “Україна… має виразне європейське покликання, підкріплене християнськими коренями культури, і тому треба сподіватися, що ці корені допоможуть зміцнити національну єдність і далі розвивати незалежну Україну.” Папа Римський Іоанн Павло ІІ під час візиту в Україну у червні 2001 р.

Висновок Люди найчастіше звертаються до церкви, коли їм тяжко жити. Участь релігійних організацій у політичному житті, обдаровування церковними відзнаками світських осіб (переважно можновладців), як і спроби партій використовувати церковні структури у власних егоїстичних інтересах, створюють додаткову напруженість у суспільстві, підривають авторитет церкви. Майбутнє українського суспільства – у релігійному плюралізмі, мирному співіснуванні різних віросповідань.