Презентація на тему:
Колективізація в Україні

Колективізація в Україні

Причини колективізації Здійснення індустріалізації потребувало значних коштів. На закордонні позики СРСР не міг розраховувати. Джерелом фінансування було обране сільське господарство. Реальним джерелом валюти був лише хліб. Хліб був у руках селян, які за роки НЕПу звикли до вільної торгівлі, й зголошувалися віддати хліб лише в обмін на потрібні їм промислові товари. Їх же в державі якраз не було.

Завдання колективізації Налагодження каналу перекачування коштів на потреби індустріалізації із села в місто; формування джерела дешевих продуктів харчування та сировини; створення підконтрольної державі колгоспно-радгоспної системи; ліквідація класу селян-господарів.

Ліквідація куркульства як класу Улітку 1928 року з цією метою було створено “комбіди” (“комітети бідноти”), які за півроку свого існування відібрали у господарів50 млн га землі з 75-80 млн га; спеціальні “продовольчі загони” по всій країні відбирали хліб, на дорогах стояли загороджувальні загони, суди ледь встигали виносити вироки; лише в 1929 р. вибухнули близько 1300 селянських повстань, які були жорстоко придушені.

Підсумки розкуркулювання “Куркульськими” вважалися господарства розмір прибутку яких становив більше 300 рублів у рік на одного члена сім’ї; Й. Сталін переконував, що “куркульські” господарства становлять 5%, з них 2-3% - дуже заможні; У період “розкуркулювання” було ліквідовано щонайменше 3 млн господарств і репресовано понад 10 млн сільських жителів. Отож було знищено не 5%, а 11-12% найпрацьовитіших, умілих і старанних хліборобів.

Колективізація

Зі спогадів активіста “розкуркулення”: “Протягом жахливої весни 1933 року я бачив людей, які вмирали від голоду. Я бачив жінок і дітей з роздутими животами, посинілих, які ще дихали, але з порожніми, позбавленими життя очима. І трупи-трупи в зношених вовняних кожухах та дешевих повстяних черевиках; трупи в селянських хатинах, на талому снігу старої Вологди, під мостами Харкова… Я бачив усе це і не збожеволів, не покінчив життя самогубством. І не проклинав тих, хто послав мене забрати в селян зерно взимку…”