Іван Сірко
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Іван Сірко народився приблизно між 1605—1610 роками. Сучасні дослідники вважають, що Іван Сірко походив зі Східного Поділля . Результати досліджень кошовому отаманові на момент його смерті було 70-75 років. 1663-Іван Сірко вперше став кошовим отаманом Війська Запорозького.
Участь у Тридцятилітній війні Сірко брав участь у Тридцятилітній війні (1618—1648) на стороні французів. Проте дослідження сучасних істориків доводять, що в джерелах, які присвячені Тридцятирічній війні, ім'я Івана Сірка не згадується.
Кошовий отаман 1663 р.- він здійснив два вдалі походи до Криму ,завдавши відчутних поразок ханським ордам. Після укладання Андрусівського перемр’я (1667 р.) Сірко деякий час підтримував Петра Дорошенка. 1667 р.- Іван Сірко став полковником Харківського полку і здійснив похід до Криму. 1670 р.- запорожці знову обрали Сірка кошовим. 1671 р.- Сірко присягнув Речі Посполиті і зобов’язався воювати з Кримським ханством. 1675 р.- він здійснив похід на Крим і зруйнував столицю ханства Бахчисарай.
1676 під час зречення влади П.Дорошенка Іван Сірко прийняв від нього клейноди гетьмана. 1677 і 1678 рр. Сірко здійснив Чигиринські походи проти турецько – татарських військ.
"Султан Мухаммед IV запорізьким козакам! Я, султан, син Мухаммеда, брат Сонця і Місяця, внук і намісник Бога, власник царств Македонського, Вавілонського, Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, незвичайний лицар, ніким непереможний воїн, невідступний охоронець гробу Ісуса Христа , опікун самого Бога, надія і втіха мусульман, збентеження і великий захисник християн - наказую Вам, запорозьким козакам, здатися мені добровільно без жодного опору і мене Вашим нападом не змушувати безпокоіться " Султан турецький Мухаммед IV. Лист турецького султана Мухаммеда IV
Козаки пишуть лист турецькому султану Відомий лист Запорізьких козаків до султана Туреччини Мехмета IV 1676 р. підписано Іваном Сірком, що показано у відомої картині Іллі Рєпіна.
"Запорізькі козаки турецькому султану! Ти, шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люцеперя секретар, якой ти в чорта лицар? Чорт викидай, а твоє Військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських пид собою мати, твого війск НЕ Боїмів, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський Броварник, олександрійський козолуп, Великого й Малого Єгипта свинар, Армянська злодіюка, татарський сагайдак, кам'янецький кат, самого гаспіда внук і всього світу блазень, і нашого Бога дурень, Свиняча морда, кобиляча сука, разніцка собака, нехрешеній лоб, хай би взяв тебе чорт. Від так тоби козаки відказав, плюгавче. Невгоди єси матері вирових християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у неба, рік у князя, а день такий у нас, Як і у Вас, поцілуй за те ось куди нас! Кошовий отаман Іван Сірко зо всим кошем запорозьким ". Відповідь Івана Сірка на лист турецького султана.
1679 р.- останній похід Іван Сірко. Улітку 1680 р.- старший кошовий занедужав і незабаром помер.
Те про , що ми не знали Похований І.Сірко біля Чортомлицької Січі (тепер село Капулівка, Нікопольського району Дніпропетровської області). 1967 року його перепоховали на іншому краю села, через те, що води Каховського водосховища наблизилися до могили. Щороку,1-2 серпня, на могилі І. Д. Сірко (що за 2 кілометри від с. Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської обл.) проводиться вшанування пам'яті Славного Кошового Отамана. Яке збирає тисячі українців з усієї країни та закордону.
Сірко - характерник Вважалося, що Сірко лежить у землі без голови: череп деякий час «мандрував» — до Москви в антропологічну лабораторію, до Нікополя, й нарешті опинився у Дніпропетровському історичному музеї. На хресті, що стояв на могилі Сірка, деякий час, був напис: «Хто буде сім років перед Великоднем виносити по три заполи на мою могилу, то буде мати таку силу, як я, і знатиме стільки, скільки я». Турки і татари прозвали Сірка Урус-Руський.
ЗАПОВІДЬ СІРКА Сірко на три частини захований: перша його частина лежить отут саме, де Чортомлицька Січ, друга – під Кривим Рогом, а третя – під Полтавою. Він як умирав, так дав таку заповідь: «Як я помру, то одберіть у мене праву руку і носіть її сім год; хто буде мою руку носить сім год, той владітеме нею усе рівно, як я й сам владію; а де случиться вам яка пригода, де вас нещасна хвиля спобіжить, чи на воді, то бросайте руку у воду – хвиля утишиться, чи на землі – не буде вам ніякого случаю; а з семи год уже поховайте в мою могилу. І хто буде тую могилу шанувати, братиме навкруги землю та буде могилу обсипать, то я його сам своєю силою буду дарить. А на сьомому году хай мене жде, і хто вийде до могили або на Різдво, або на Великдень, або на Зелену неділю, так нехай мене дожида. Не бійся, що я неправославний християнин, - я єсть православний християнин Сірентій Іванович. От таку він, той сірко, дав заповідь!
Схожі презентації
Категорії