Історико-літературний цикл Втрачені скарби України
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Князь Данило Галицький (1237-1264) Данило Галицький був одним з найвідоміших руських князів середини ХІІІ століття. Він вирізнявся видатними здібностями в політиці, військовій справі, державному управлінні.
Князь Данило Галицький (1237-1264) В умовах ворожого оточення, не маючи достатньої опори, він зміг загнуздати боярську опозицію, встановити єдність, відстояти незалежність своєї держави, а також гідно протистояти такому могутньому ворогу, як татаро-монголи.
Князь Данило Галицький (1237-1264) Будучи людиною гордою, незалежною та волелюбною, Данило Галицький не міг довго миритись з татарсько-монгольським свавіллям, необхідністю підкорятися чужинському диктату, «випрошувати» княжі ярлики у бусурманських ханів; й знав, що рано чи пізно він буде змушений зіткнутися з кочівниками у відкритому бою.
Напередодні відкритого протистояння з монголами князь Данило вирішив опертися хоч на якихось союзників. Після довготривалих переговорів Данилом Галицьким було досягнуто угоди з Римським папою Інокентієм IV про організацію хрестового походу проти монголів.
Князь Данило Галицький (1237-1264) Данило погодився прийняти від папи королівський вінець. У січні 1253 року він був коронований в Дрогичині. Вже в 1254 році Інокентій IV оголосив хрестовий похід проти Орди, закликавши до участі в ньому християн Богемії, Моравії, Сербії і Померанії, а потім і католиків Прибалтики. Однак, цей заклик залишився лише декларацією.
Князь Данило Галицький (1237-1264) Корона Данила Галицького - це єдиний у світовій історії знак верховної влади, отриманий православним князем від римського католицького престолу Святого Петра. Після 1255 р. Данило припинив відносини з папою, проте, зберіг королівський титул для себе і право на цей титул для своїх наступників, які іменували себе «Rex Russiae» («король Русі»). Коронація Данила стала важливою подією в історії України. З цього часу Галицько-Волинское князівство було визнано окремою державою, спадкоємицею Київської Русі.
Доля Данилової корони 1264 року Данило Галицький помер. Його корона надалі передавалась у спадок нащадкам, як знак королівської влади. Остання згадка про корону датується 1340 роком.
Версія І. Казимир. Де-які історики вважають, що корона Данила з 1340 року знаходиться в Польщі, як воєнний трофей короля Казимира III. І, можливо, й сьогодні священна для України реліквія перебуває в одному з нерозкритих тайників Вевельського замку Казимира Великого у Кракові.
Версія ІІ. Перемишль. У князя був літній замок у Перемишлі, в якому він часто перебував. Королівську корону він нібито передав до Перемишльського кафедрального собору Святого Івана Хрестителя. Про долю Данилової корони від 1340 до 1700 рр . достовірних даних немає. ………………………………………………...
Версія ІІ. Перемишль. У Перемишлі корона перебувала до Першої світової війни. 12 травня 1915 р. під час відступу з Перемишля митру забрав Є. Шмурло – російський професор у ранзі царського генерала – та вивіз її до Петербурга.
Версія ІІІ. УБ Польщі. Після початку Другої світової війни у 1939-му за вказівкою перемишльського єпископа Йосафата Коциловського корону-митру розібрали й сховали в підземеллі єпископських палат.
Версія ІУ. Ватикан. У 1942 році Йосафат Коциловський, боячись, що німецькі окупанти можуть пограбувати історичну реліквію, вирішив передати її на зберігання до Ватиканського музею. Її перевезли до Риму італійські священики, що перебували в той час при італійській армії, яка воювала спільно з німцями проти СРСР. При відправленні корони-митри до Ватикану єпископ Коциловський у супровідному листі зробив застереження, що після закінчення війни ця реліквія має бути повернена або греко-католицькій церкві в Перемишлі, або, в разі її відсутності, урядові Української держави. Можливо зараз корона знаходиться в запасниках Ватиканського музею.
Версія У. Гітлер та артефакти. У своєму маніакальному устремлінні до світового панування Адольф Гітлер збирав легендарні артефакти, бо вірив, що вони зможуть допомогти у його планах.
Версія УІ. Вінець- не корона. На думку доктора історичних наук Миколи Котляра, — це була не корона, а вінець (смужка золота зi шпичечками, як на гральних картах). Подібні вінці в ті часи дійсно передавалися з рук Папи римського, але є один цікавий момент - їх передавали в руки володарів, ранг яких був нижче королівського. За однією з версій таких вінців було виготовлено близько сорока.
Доля Данилової корони Де знаходиться справжня корона українського князя, вчені поки що шукають. Але до 700-річчя коронації короля Данила вирішили відтворити хоча б точну копію корони. Доручили цю справу найкращим ювелірам Львова та Києва, які працювали над нею більше півроку. Корона виготовлена ручним способом і прикрашена безліччю каменів: рубіни, сапфіри, діаманти, топази, аметисти та інші коштовності, загальною вагою понад 700 карат (майже три кілограми).
Доля Данилової корони Така заплутана й невизначена доля корони князя Данила Галицького. Така ж трагічна, як і історія нашого народу. Корона Данила Галицького — державна власність нашого народу і вона повинна бути повернута в Україну. Чи повернеться в Україну дорогоцінна для нашого народу історична реліквія? Кому і що слід для цього робити?
Схожі презентації
Категорії