Презентація на тему:
Історична памятка

Роботу виконали Амелін Є., Гуров М. учні 10 класу Навчально-виховного об’єднання №25, м. Кіровограда

Дослідити краєзнавчий аспект в історії війни 1812 року та Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. проаналізувати та порівняти наслідки подій 1812 року та 1941-1944 років для Кіровоградщини (Єлисаветградщини) обгрунтувати власну точку зору з проблеми ставлення до подій 1812 та 1941-1944 рр. як до Великих Вітчизняних війн в історії України визначити рівень обізнаності наших однолітків щодо зазначених вище подій на території нашого краю.

В 2012 р. виповнилось 200 років подіям Вітчизняної війни проти наполеонівської Франції. В 2014 році наше місто відзначатиме 70-річчя визволення Кіровограда від німецьких окупантів. Безпосередньо бойових дій на території нашого краю в 1812 році не відбувалось, але в нашому краї народились та поховані відомі учасники тих героїчних подій. На жаль, фашистська навала не оминула наше місто. У боях за визволення міста Кіровограда загинули понад 36 тисяч радянських воїнів. В нашому місті є куточок, в якому переплелись дві епохи, визначальні події двох століть – Фортечні вали та Меморіал Слави знаходяться поруч. Це місце, де виникають особливі почуття у кожного з кіровоградців: молодь приносить квіти до монументу Скорботної матері; люди старшого покоління, прогулюючись стежками Фортечних валів, пригадують свою юність, обпечену війною; батьки приводять сюди дітей в День Перемоги, виховуючи поважне та толерантне ставлення до минулого.

«В памяти нашего народа Отечественная война 1812 года сохранилась как борьба за жизнь страны. Она приняла всенародный, национально-освободительный характер, и по этой причине и получила название Отечественной. Архиерей Кировоградской епархии, архиепископ Иоасаф Ми в Червоній армії всі були разом: росіяни, українці, грузини, казахи і інші. Ми всі були разом. І раз це була перемога у Великій Вітчизняній війні – це була і наша українська перемога, то ми всі святкуємо Перемогу. Якщо говорити про кількість втягнутих в орбіту цієї війни країн і народів та кількість матеріальних засобів війни, то ця війна є не те, що великою, вона є найбільшою у світі війною, яка фактично поклала край майбутнім великим війнам.  Юхновський І. Для Росії війна з Наполеоном, хай би яким передовим був устрій, запроваджений ним у Франції та інших підвладних йому територіях, — все одно Вітчизняна. Адже вона означала захист національної незалежності. Для України ця війна — лише черговий епізод обману. Палій О. За планом «Ост» на Україну чекала германізація, депортація або винищення. Тому українці розуміли, що перемога над фашизмом – єдина можливість фізично вижити. Отже, війна була для українців так само вітчизняною, як і для росіян, і білорусів, і всіх громадян Радянського Союзу. С.Кульчицький

Політичні плани імператора передбачали відокремлення українських земель від Росії та їх поділ: Правобережна Україна мала відійти до Великого герцогства Варшавського. Галичина й Волинь була обіцяна Австрії за воєнну допомогу у війні проти Росії. Наполеон виробив проект нового устрою Європи, в якому Україні відводилася роль буферної зони між Західною Європою та Росією. На території Лівобережної і Південної України планувалося створити дві держави - наполеоніди, які підпорядковувалися б Франції. Одна з них мала охопити Чернігівщину й Полтавщину, а друга — Катеринославщину, Донеччину, Херсонщину, Таврію та Крим.

“Якби Урал з його незліченними сировинними багатствами, Сибір з його лісами і Україна з неозорими полями стали власністю Німеччини, німці назавжди забули б, що таке злидні”. (заява А.Гітлера на з'їзді нацистської партії в 1936 р.) “Мета нашої роботи – примусити українців працювати на Німеччину, а не ощасливити цей народ. Україна повинна постачати те, чого немає у Німеччини. Цю роботу слід проводити, не рахуючись із втратами…” (Е. Кох, рейхскомісар України )

1812-го року в російській армії воювали близько 70 тисяч військовослужбовців та ополченців з України. Єлисаветградський полк становив основу російської кавалерії. Він був сформований у фортеці святої Єлизавети під назвою Єлисаветградського пікінерного в березні 1764 р., а в 1801-му отримав назву «Єлисаветградський гусарський полк». Єлисаветградський полк з перших днів брав участь у бойових діях. Відзначився в обороні Смоленська, а потім — при прориві на Московську дорогу. У Бородінському бою виступали у складі 1-го резервного кавалерійського корпусу генерал-лейтенанта Уварова. У закордонному поході 1813 р. Єлисаветградський гусарський полк брав участь у боях біля Гросс-Беергена, Денневіца і Лейпцига, а 1814-го — біля Суассона, Лаона і Сен-Дізьє. За ці битви гусари отримали в нагороду георгіївські срібні труби з написом: «За відзнаку при поразці і вигнанні ворога з меж Росії 1812 року» Полковий нагрудний знак 1913 рік. Парад в Петергофі.

Згідно з наказом Верховного Головнокомандування про звільнення м. Кіровограда від 8 січня 1944 року в ознаменування одержаної перемоги 23 військовим частинам, які відзначилися в боях за визволення міста, присвоєно назву Кіровоградські. 5 січня 1944 року почалася Кіровоградська наступальна операція військ 2-го Українського фронту, в якій брали участь 550 тис. радянських воїнів. Місто визволяли з'єднання 5-ої гвардійської армії під командуванням генерал-лейтенанта О. Жадова, 7-ої гвардійської армії генерал-полковника М. Шумилова, 5-ої гвардійської танкової армії генерал-полковника П. Ротмістрова. Втрати фашистів в Кіровоградській операції Противник втратив лише убитими понад 15 000 солдатів і офіцерів

Шостаков Герасим Олексійович    Служив в Єлисаветградському гусарському полку з 1803 по 1814 рік, з 1810 року був його командиром. У Бородінській битві відзначився в сутичках з французькою кавалерією. Ми не маємо відомостей про точне місце поховання генерала, але з великою долею вірогідності можна зробити припущення, що воно знаходиться на Єлисаветградщині. До цього схиляють факти проживання його родини в той період у своєму маєтку в Єлисаветградському повіті та те, що вдова і дочка були прихожанками Успенського собору міста Єлисаветграда. Недаром помнит вся Россия… Корпус генерал-лейтенанта М.М.Раєвського відмінно діяв під Смоленськом та Тарутиним, при Бородіно, у боях за Малоярославець, при Красному, в закордонному поході. В бою під Дашківкою (біля Салтанівської греблі) М.Раєвський після невдалих атак на французькі батареї узяв за руки двох своїх неповнолітніх синів і пішов з ними на чолі військ із закликом: «Вперед ребята, за Царя и за Отечество. Я и дети мои укажем вам дорогу», що надихнуло війська на швидке захоплення батареї. Похований в с. Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області   Раєвський Микола Миколайович

За героїзм та мужність в 1942 р. капітан-лейтенанту І.І.Фісановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За участь у бойових діях Бригади підводних човнів Північного флоту в 1941-1945 рр. нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни І ступеня та орденом США „Морський Хрест" . В 1965 р. було прийнято рішення перейменувати вулицю Нижнє-Пермську м. Кіровограда на вулицю імені Героя Радянського Союзу І.І.Фісановича Ізраїль Ілліч Фісанович Вклонімося великим тим рокам, Тим славним командирам і бійцям, І маршалам країни, й рядовим, Вклонімося і мертвим, і живим… Іван Дмитрович Гайдаєнко В період з 1941-1945 рр. командир 152 винищувального авіаційного полку Гвардії майор І.Д.Гайдаєнко виконав близько 220 бойових нальотів, провів більше 20 повітряних боїв, збив 4 вражих літаки особисто та 26 в групі з товаришами.

Діброва Ілля Данилович З 1943 р. був командуючим партизанським з’єднанням ім. Ворошилова. За час своєї діяльності члени групи організували 682 диверсійні акти, знищили 1600 гітлерівців, 72 паровози, 8 літаків, 96 авіамоторів, 11 танків, 2887 автомашин, кілька баз пального. За голову Діброви І. було оголошено нагороду в 500 тис. марок. 14.10.1944 р. біля с. Бошаце (Чехословаччина) І.Д. Діброва загинув. Чехословацький уряд посмертно присвоїв йому звання Генерала Армії. В травні 1945 р. його тіло було перевезено до Олександрії (Кіровоградської області) і перезаховане в братській могилі. Рядовий Єлисаветградського гусарського полку Федір Потапов, потрапивши в Бородінській битві пораненим у полон, незабаром утік з нього й організував партизанський загін з селян і колишніх полонених. Потапов Ф. узяв собі прізвисько легендарного козацького полковника Самуся. Всього загін Самуся знищив близько 3 тис. ворожих солдат та офіцерів. За бойові заслуги Самусь дістав офіцерське звання і військовий орден От героев былых времён, не осталось порой имён. Те, кто приняли смертный бой, стали просто травой и землей...

Орден Святого Олександра Невського Орден Святого Андрія Первозванного Орден Святого Георгія Звання Героя Радянського Союзу Орден Суворова Орден Кутузова

Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці (Грецька церква) – єдиний храм міста, який жодного разу не припиняв своєї діяльності. 1761-1765 рр. - будівництво храму.   1812 р. - освячення церкви. Оновлення старого собору відбулося у 80-ті роки, коли група майстрів-живописців здійснила його розпис та позолотила іконостас. Нині Грецька церква є кафедральним собором м. Кіровограда. “Грецький собор буде святкувати 130-річчя свого існування. Її було закрито в 1938 році. Після приходу німецьких військ церкву відремонтовано” “Український голос, 31.05.1942” В 1755 р. біля стін Єлисаветинської фортеці було збудовано храм на честь свята Успіння Пресвятої Богородиці (Успінська церква). У 1788 р. під час пожежі храм згорів. В 1800 р. завершилося будівництво шестипрестольного кам'яного храму Під час Великої Вітчизняної війни Успенський собор був сильно пошкоджений. Після війни храми частіше руйнували, ніж відновлювали. Тож на місці колишнього собору збудовано приміщення Кіровоградського міськвиконкому. I як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чинiть i ви.

1. Ні наполеонівська Франція, ані фашистська Німеччина не планували розв’язувати “українське питання”, надавши українцям право самим керувати своїм життям – право на створення суверенної Української держави. 2. Незважаючи на те, що в 1812 р. та 1941-1945 рр. українці ще не мали власної державності та воювали в складі російської армії та Червоної армії, масштаб та наслідки війни з Наполеоном та Великої Вітчизняної війни не тільки для колишніх Російської імперії та СРСР, а й для всього людства, переконали нас в справедливості визначеного характеру війн як Великих та Вітчизняних. 3. В роки Вітчизняних війн боролися не тільки регулярні військові частини, а й увесь волелюбний український народ. Партизанський рух, боротьба патріотів у тилу досягали величезного розмаху, опір нашого народу став справді священною війною за звільнення. 4. В наш час не втрачений інтерес до вивчення військової історії, але більшість історичних досліджень мають або заідеологізований характер, або яскраве особистісно-емоційне забарвлення, що заважає об’єктивно вивчати історичні події.

Кіровоградщина: історія, традиції, сучасність / за заг. ред. О. В. Чуднова. - Кіровоград: ПВЦ "Імекс-ЛТД“. - 2008. - 639 с Кіровоградщина і кіровоградці в роки Другої світової війни: Спогади, документи і матеріали /Гол. ред. О.М.Барно / Кіровоград: ТОВ «КОД». - 2010. – 506 с. Коваль В. М. Україна в Другій світовій і Великій вітчизняній війнах (1939-1949 рр.). — Київ: Альтернативи. - 1999. Подвиг у спадок: Жителі міста Кіровограда у Великій Вітчизняній війні / ред. А. Ф. Крятенко. - Кіровоград: Центр.- Укр. вид-во. – 2002. Святелик В.А. Наполеонівські війни / В. А. Святелик // Історично-художній альманах. – 2010. – С.6-8. Українські сторінки війни 1812 року: метод.- бібліогр. матеріали /ред. Т.В. Смєкалова; ОКЗ «Харк. обл. б-ка для юнацтва». – Харків. - 2012. – 20с. Чудний О.В., Філоретова Л.М. Герої війни 1812 року в історії Центральної України //Збірник матеріалів конференції “Вітчизняна війна 1812 року та Україна: погляд крізь віки”. – Київ.-4 грудня 2012 р. Шевченко С. І. Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни / С. І. Шевченко. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. – 2004. Награды времен Отечественной войны 1812 года.// http://www.liveinternet.ru Палій О. Наполеон і російське «авось» // http://www.day.kiev.ua . - 11 вересня, 2012 Шляховий К. Про героїв та могили //http://www.regionalmuseum.kr.ua Штогрін І. Чи може вважатися війна Великою? http://www.radiosvoboda.org. - 06.05.2010