Презентація на тему:
Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах

Тема: Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах.

Формуємо хронологічні уміння Поставте у хронологічній послідовності картки з іменами князів : Олег, Аскольд і Дір, Кий, Ігор, Святослав, Ольга, Ярослав Мудрий, Володимир Великий. Вправа «Вгадай героя» 1. «Він прийшов до влади внаслідок тривалої боротьби між братами. І став княжити у Києві один. Завершив об’єднання земель. З його іменем пов’язують запровадження на Русі золотих і срібних монет, введення християнства». 2. «Київ за його часів був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Окрасою Києва став побудований ним собор Святої Софії. Його можна назвати засновником книжної вченості на Русі». Запитання 1. Розповісти про діяльність князя а) Володимира Великого і б) Ярослава Мудрого.

Тема. Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах. Мета: показати , які наслідки мали князівські міжусобиці й набіги половецьких загонів; розкрити значення рішень з’їзду у Любечі; дати характеристику Володимира Мономаха та його «Повчання дітям»; розвивати вміння складати розповідь на основі опорних слів, розвивати історичну свідомість, формувати початкові вміння критичного аналізу історичних фактів. Поняття: «князівські чвари», «половці», «Повчання дітям». ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Боротьба Київської Русі з кочовиками. 2. Володимир Мономах. 3. « Повчання дітям».

1. Боротьба Київської Русі з кочовиками. По смерті Ярослава Мудрого між його синами та онуками спалахнула боротьба за владу й землі. Могутня Київська Русь розпалась на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву, а прагнули жити самостійним життям. «І роздерлася вся Руська земля», — читаємо про ті часи в літописі. Історики називають її добою роздробленості. Формування просторових умінь Використовуючи карту історичного атласа, назвіть: 1. Найбільші князівства Київської Русі. 2. Визначте територію розташування половців та печенігів. 3. Як роздробленість позначилася на могутності Київської держави?

Таке становище Русі було вигідним для кочівників, які здавна хотіли загарбати територію країни. Половці прийшли у степи після племені печенігів. Подолати їх було можливо тільки використавши могутність і єдинство держави, але були не ті часи... Тому ворог часто перемагав. Особливо часті напади були на Київщину та на Переяслав. Але руські князі не бажали миритися, а навпаки – брали половців у своє військо, коли відбувалися міжусобні війни.

Складаємо опорний конспект У ч и т е л ь. Для того щоб зарадити нападам половців, 1097 р. князі зібралися у Любечі на з’їзд. 1. Запишіть у зошитах опорні наступні слова: Любецький з’їзд у 1097 р.; місце події — м. Любеч; причини: спустошливі набіги половців, необхідність припинення війни між князями; учасники: 6 руських князів; вирішили: кожен має право успадковувати батьківські землі. 2. Складіть розповідь за опорними словами за темою «Об’єднання русичів перед спільним ворогом».

2. Володимир Мономах. У 1113–1125 рр. князем Київської Русі став одним із ініціаторів Любецького з’їзду, онук Ярослава Мудрого — Володимир Мономах. Робота з підручником   Прочитайте текст на С. 62 підручника В. Власова та виконайте завдання.   1. Визначте, у чому полягала найбільша заслуга Володимира Мономаха.

ІЗ «ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ» Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам.І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі. Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі, а скажіть: сьогодні живий, а завтра помру; смертні ми. Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів. Пам'ятайте, як учив мудрий Василь, зібравши круг себе юнаків: при старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати донизу, а душу вгору. В домі своєму не ледачкуйте, а за всім приглядайте самі, не покладайтесь на тіуна або на отрока, щоб не посміялися люди ні з дому вашого, ні з вашого обіду. Брехні остерігайтесь і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло.

А куди б не прийшли і де б не зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного. Найбільше шануйте гостя, звідки 6 він до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною. Хворого навідайте, покійника проведіть в останню дорогу, бо всі ми смертні. Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте. Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь, — як батько мій, дома сидячи, знав п'ять мов, через те й честь йому була в інших країнах. Лінощі — це мати всьому дурному: хто що й знав, те забуде, а чого не вміє, того не навчиться. Добро своєю рукою сіючи, не лінуйтесь ні на що хороше, і хай не застане вас сонце в постелі. Так робив мій батько покійний і всі добрі мужі. На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє. Запитання: Що, на вашу думку, князь уважав за найвищі цінності в житті людини?

У ч и т е л ь. Після смерті Володимира Мономаха знову прийшов розбрат на руські землі, посилилися чвари між князями. А в цей час з Азії наближався новий найстрашніший ворог — монголо-татари. V. Перевірка засвоєння нових знань Гра «Оплески» Учитель називає поняття, дати, будь-які слова. Якщо вони стосуються теми сьогоднішнього уроку, діти роблять оплеск у долоні, якщо ні — панує мовчання. ( Володимир Мономах, половці, дощ, 1097р., князівські чвари, береза, роздробленість, Ольга, «Повчання дітям», Любецький з’їзд, кочовики, оцінка.) VІ. Домашнє завдання 1. Читати та переповідати текст підручника (Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2010. — С. 61- 66; § 8 2. Опрацювати записи в зошиті.