Презентація на тему:
Архітектура України в 2 половині XIX ст.

Архітектура України в 2 половині XIX ст.

Розвиток українського мистецтва XIX ст. зумовлений змінами, що відбувалися в ньому ще наприкінці попереднього століття. У цей час в архітектурі та образотворчому мистецтві утвердився новий художній напрям — класицизм. Бурхливість і динамізм бароко змінилися врівноваженістю й простотою. Основним принципом архітектури стало застосування античної ордерної системи на тлі простих і чітких геометричних форм

Ознаками класицистичної архітектури були офіційна сухість, зручість, високі стелі, хороша вентиляція, багате освітлення. Преображенський собор у Білій Церкві

У другій половині XIX століття класицизм утратив панівне значення в мистецтві. Архітектори шукали натхнення в художніх стилях минулих епох. У зовнішньому оздобленні споруд з'явилася еклектика - змішування ознак різних стилів. У київських фасадах того часу можна побачити і готику, і ренесанс, і романський стиль, багато будівель в «цегельному стилі» (головна прикраса — нештукатурена цегельна кладка)

Важливою культурною пам’яткою є в Києві Володимирський собор у Києві 1862-1896 рр. Архітектори: І. Штром, П. Спарро, О. Беретті, К. Маєвський, В. Ніколаєв

У розписах інтер'єру собору брали участь видатні російські та українські художники: М. Врубель, В. Васнецов, М. Пимоненко, М. Нестеров та ін.

Видатний київський архітектор Владислав Городецький віддавав належне різним художнім стилям. Так, у 1899 р. за його проектом було зведено костел у готичних формах У 1899-1900 рр.— кенасу в мавританському стилі

Наприкінці XIX ст. у зв'язку зі зростанням популярності оперного мистецтва було збудовано прекрасні споруди театрів у Львові, в Одесі та Києві. Їх архітектурно-пластичне вирішення витримано в дусі еклектики (змішування стилів), що не зашкодило створити враження цілісності й гармонійності.

Одеський Національний Академічний театр Опери та Балету (архітектор В. Фельнер, Г. Гельмер)

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької (архітектор 3. Горголевський)

Національна опера України імені Тараса Шевченка (архітектор В. Шеретер)

Майстерність і талант українського народу виявилися у створенні палацово-паркових ансамблів. Їх автори, як правило, нам невідомі. Народні майстри створили видатні шедеври архітектурного зодчества: палац Розумовського у Батурині в живописній місцевості над Сеймом, палац Галаґана в Сокиринцях на Чернігівщині, до якого прилягає лісопарк площею 600 десятин, парк «Олександрія» на березі Росі в Білій Церкві, знаменита «Софіївка» в Умані, де руками кріпаків, без використання якої-небудь техніки були насипані гори, викопані ставки.

Палац Розумовського у Батурині

Палац Галаґана в Сокиринцях

Парк «Олександрія»

«Софіївка» в Умані