Презентація на тему:
Право інтелектуальної власності та Інтернет

Олексій Столяренко, Олексій Арданов Oleksii.ardanov@gmail.com http://oleksiiardanov.narod2.ru/ Державний інститут інтелектуальної власності Право інтелектуальної власності та Інтернет

Джерела Договір ВОІВ про авторське право 20 грудня 1996 року Договір ВОІВ про виконання і фонограми 20 грудня 1996 року http:// Див сайт Верховної Ради України-Законодавство UDRP: Единая Политика Рассмотрения Споров о Доменных Именах (перевод выполнил Вадим Райкин) http://internet-law.ru/intlaw/udrp/policy-r.htm Правила UDRP: Процедуры для Рассмотрения споров о Доменных Именах (перевод подготовлен Александром Страхом) http://internet-law.ru/intlaw/udrp/rules-r.htm

Джерела В.Б. Наумов. Право и Интернет: очерки теории и практики. - М., 2002.— 432 с. http://www.russianlaw.net/law/books/book_law_net_short.htm Багато корисних посилань щодо інтелектуальної власності у мережі Інтернет (копірайт, домени, ТМ) - у розділі "Средства индивидуализации и адресация" значеного сайту: http://www.russianlaw.net/LAW/problems/individuali zation_problems.htm

Джерела Ще декілька книг про право і Інтернет у відкритому доступі http://www.internet-law.ru/intlaw/books/index.htm 1. Антон Серго "Интернет и Право" (пока в PDF). 2. Виктор Монахов "СМИ и Интернет: проблемы правого регулирования". 3. Виктор Наумов "Право и Интернет. Очерки теории и практики" (PDF). 4. Станислав Петровский "Интернет-услуги в российском праве". 5. Черкасов В.Н. "Компьютеры и преступность. XXI век". 6. Сергей Смирнов, Ольга Кочева "Приватность в российском Интернете".

Джерела ВОИС. Интеллектуальная собственность в Интернет: обзор проблем http://www.wipo.int/export/sites/www/copyright/en/ ecomerce/doc/survey-rus.doc Табуков Сиражутдин. Проблемы интеллектуальной собственности в сети Интернет (дипломная работа) http://www.russianlaw.net/LAW/doc/a166.doc Форум сайта Антона Серго ''Интернет и Право'' http://www.internet-law.ru/forum/index.htm Форум сайту «Хостмайстер» (домени) http://hostmaster.net.ua/forum/

Джерела Панфилов П.А. Сравнительная характеристика юридических подходов к понятию Интернета. - Журнал "Российское право в Интернете". Номер 2007 (02) // http://www.rpi.msal.ru/prints/200702inf_law5.html Серго А.Г. Проблемы собирания доказательственной информации о правонарушениях в сфере интеллектуальной собственности, совершенных с использованием сети Интернет. - Журнал "Российское право в Интернете". Номер 2008 (03) // http://www.rpi.msal.ru/prints/200803sergo.html

Виникнення та розвиток мережі Інтернет, законодавче регулювання. Історія та філософія мережі Інтернет Створення перших мереж, що призвело до утворення мережі Інтернет. Об’єднання мереж та утворення мережі Інтернет. Використання Інтернету та створення особливої культури в Інтернеті. Сучасний феномен Інтернету. Природа Інтернету. Проблеми в регулюванні Інтернету. Огляд законодавства Інтернет Договори ВОІВ 1996 року. Право на відтворення. Право на надання доступу. Засоби технічного захисту. Інформація про управління правами. Норми ЗУ “Про авторське право та суміжні права”. Норми законодавства про промислову власність в Україні

Why you think the net was born? (From “Avenue Q”) 50-ті роки 20-го століття проведення серії випробувань атомної бомби в Радянському Союзі. 1957 рік запуск радянського супутника в космос. 1958 рік – за завданням Д. Ейзенхауера у рамках Міністерства оборони США були створені дві державні структури: Національна аерокосмічна адміністрація (NASA) та Агенство передових дослідницьких проектів (ARPA).

Історія мережі Інтернет Завдання ARPA: Розробити децентралізовану систему комунікацій для здійснення зв'язку у випадку ядерної війни.

Date: Jan 15 2005

http://www.opte.org/maps/ Date: Nov 22 2003 These images are licensed under a Creative Commons License http://creativecommons.org/ licenses/by-nc-sa/1.0/

http://www.chrisharrison.net/projects/InternetMap/index.html World City-to-City Connections

Історія мережі Інтернет В 1962 р. Пол Беран (Paul Baran) із RAND Corparation представив доповідь, що називалась “Розподілені мережі зв'язку” (On Distributed Communication Networks). В 60-х роках основні роботи ARPA були присвячені розробці методів з'єднання комп'ютерів між собою. 1965 р. дослідники ARPA вперше підключають комп'ютер в Бостоні до комп'ютера в м. Санта-Моніка (4 тисячі км).

Історія мережі Інтернет 1969 р. – створення ARPANET (Advanced Research Project Agency Network) Цілі проекту: Вивчення способів підтримання зв'язку в умовах ядерного нападу Розробка концепції децентралізованого управління військовими та цивільними об'єктами в період ведення війни Об'єднання дослідницьких закладів Проведення експериментів в галузі комп'ютерних комунікацій

Історія мережі Інтернет 1972 р. демонстрація ARPANET та створення електронної пошти (@) ARPA (Advanced Research Projects Agency) перейменовано DAPRA (Defense Advanced Research Projects Agency) Початок роботи над проектом “Internetting Project” (Проект поєднання мереж)

Історія мережі Інтернет Вимоги до проекту: Універсальність концепції, яка не залежить від внутрішньої побудови пристроїв, що об'єднуються, типів апаратного та програмного забезпечення Максимальна надійність зв'язку при низькій якості комунікацій, засобів зв'язку та обладнання Можливість передачі великих об'ємів інформації

Історія мережі Інтернет Паралельно з розвитком ARPANET розвиваються інші мережі: Міністерство енергетики США створило MFENET Фізики в галузі високих енергій отримали HEPNnet NASA створило SPAN Спеціалісти по інформатиці в академічних та промислових кіл - CSNET Компанія AT&T, що розповсюджувала операційну систему UNIX, створила USENET 1981 р. Айра Фачс та Гейдон Фримен для академічних кіл придумали BITNET Розвиваються мережі і в інших країнах

Історія мережі Інтернет 1986 р. за ініціативою NASA Міненергетики США на основі технології APRANET була створена мережа NSFNET Під егідою DAPRA та NSFNET були розроблені “Вимоги до Інтернет - шлюзів” 1990 р. такі поняття як APRANET, NSFNET та MILNET остаточно зникають і звільнивши дорогу Інтернету

Історія мережі Інтернет 1990 р. – розквіт мережі Інтернет, створення технології гіперпосилань (WWW) 1993 р. – створення першого Інтернет браузера “MOSAIC” 1994 р. поява перших рекламних банерів в мережі, можливість замовити піцу, поява першого віртуального банку – FIRST VIRTUAL 1995 р. – приватизація мережі Інтернет

Історія мережі Інтернет

Історія мережі Інтернет

Інтернет сьогодні 30.06.2009 - 1,668,870,408 користувачів, або 24.7 % населення світу Темп росту кількості користувачів з 2000 р. по 2009 р.- 362.3 % (http://www.internetworldstats.com/stats.htm) 07.2006 - 439,286,364 хостів 11.2006 - 101,435,253 сайтів

Інтернет сьогодні

Інтернет в Україні 2000 р. - 200,000 користувачів або 0.4% населення країни 2009 р. - 11,96 млн. користувачів або 26 % населення країни Лідери: Київ, (60,14%), Одеса (5,14%), Харків (5,39%), Дніпропетровськ (4,92%), Донецьк (4,82%), Львів (2,83%), Крим (2,80%), Запоріжжя (1,80%).

Природа мережі Інтернет Глобальність Анонімність Багатофункціональність Неврегульованість діяльності

Проблеми в регулюванні мережі Інтернет - конфлікт з територіальним принципом системи захисту інтелектуальної власності - розвиток мережі відбувається набагато швидше ніж процес вироблення державної політики - не існує всебічного механізму контролю мережі: спеціального законодавства закріплених технічних норм діяльності судового регулювання

Проблеми при здійсненні комерційної діяльності в мережі Інтернет Забезпечення захисту прав інтелектуальної власності по всьому світу Реєстрування відповідних доменних імен та торгівельних марок Укладання договорів в електронному вигляді Забезпечення захисту інформації за допомогою технологічних засобів Захист інформації та споживачів Анонімність та ідентифікація Питання з застосуванням окремого законодавства до відносин в мережі

Проблеми при захисті прав в мережі Інтернет Відстеження порушень, дотримання права на анонімність та особисте життя Технологічні засоби захисту Альтернативне вирішення спорів, вирішення спорів судами та приведення рішень до виконання

Проблеми захисту об’єктів авторського права і суміжних прав Ідеально підходять до оцифрування Мають не матеріальних характер, що дає можливість створювати необмежену кількість копій Можуть бути поширені по всьому світу та легко змінені Саме тому: Трафік в мережі Інтернет подвоюється кожні 5 років В мережі міститься біля 870 мільйонів піратських музичних файлів, втрати музичних компаній – 4,6 мільярдів доларів США 400 000 – 600 000 фільмів завантажується в день, втрати кінокомпаній США - 2,3 мільярди доларів США

Але 9 жовтня 2006р. Компанія Google придбала компанію YouTube за $1.65 мільярда доларів США Компанію по розповсюдженню авторських кліпів в Інтернеті Зі штатом 40 чоловік Створену в лютому 2005 року

Міжнародне законодавство Інтернет договори ВОІВ 1996 року: Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (WCT) Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми (WPPT)

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (WCT) Відношення до Бернської конвенції: Стаття 1(4) WCT – “Договірні Сторони дотримуються Статей 1-21 і Додаткового розділу Бернської конвенції” Стаття 1(3) WCT – “Надалі "Бернська конвенція" означає Паризький акт від 24 липня 1971 року Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів”

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (WCT) Право на відтворення: Узгоджені заяви щодо Статті 1 (4): “Право на відтворення, як воно визначено в Статті 9 Бернської конвенції, і винятки, що допускаються відносно цього права, повністю застосовується у цифровому середовищі і, зокрема відносно використання творів у цифровій формі. Розуміється, що зберігання твору, що охороняється в цифровій формі в електронному засобі є відтворенням в контексті Статті 9 Бернської конвенції.”

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (WCT) Стаття 9 Бернської конвенції : “(1) Автори літературних і художніх творів, що охороняються цією Конвенцією, користуються виключним правом дозволяти відтворення цих творів будь-яким чином і в будь-якій формі. (2) За законодавством країн Союзу зберігається право дозволяти відтворення таких творів у певних особливих випадках за умови, що таке відтворення не завдає шкоди нормальному використанню твору і не зачіпає будь-яким необгрунтованим способом законні інтереси автора.”

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (WCT) Сфера охорони авторського права: Стаття 2 WCT: - “Охорона авторських прав поширюється на форму вираження, а не на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі.”

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (WCT) Розширюється захист комп'ютерних програм: Стаття 4 WCT: “Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори в розумінні Статті 2 Бернської конвенції. Така охорона застосовується до комп'ютерних програм незалежно від способу або форми їх вираження.”

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (WCT) Закріплюються два нових права: Стаття 6 (1) WCT: “(1) Автори літературних та художніх творів користуються виключним правом дозволяти розповсюдження серед широкої публіки оригіналу і примірників своїх творів шляхом продажу або іншої передачі права власності.” Стаття 7 (1) WCT: “автори користуються виключним правом дозволяти комерційний прокат для публіки оригіналів або примірників своїх творів.”

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (WCT) Але Узгоджені заяви щодо Статей 6 та 7: Використані в цих Статтях вирази "екземпляри" та "оригінал та екземпляри", які є предметом права на розповсюдження та права на прокат в контексті зазначених Статей, відносяться виключно до записаних екземплярів, які можуть бути випущені в обіг у вигляді матеріальних об'єктів.

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (WCT) Право на розповсюдження серед широкої публіки Стаття 8 WCT: “Не порушуючи положень Статей 11 (1) (ii), 11 bis (1) (i) та (ii), 11 ter (1) (ii), 14 (1) (ii) та 14 bis (1) Бернської конвенції автори літературних і художніх творів користуються виключним правом дозволяти будь-яке розповсюдження своїх творів серед широкої публіки через дротові або недротові засоби зв'язку, включаючи розповсюдження своїх творів серед широкої публіки у такий спосіб, що представники публіки можуть мати доступ до таких творів у будь-якому місці і в будь-який час за їх власним вибором.”

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (WCT) Зобов'язання стосовно технічних засобів Стаття 11 WCT: Договірні Сторони передбачають відповідну правову охорону та ефективні засоби правового захисту від обходу існуючих технічних засобів, які вживаються авторами у зв'язку із застосуванням їх прав згідно з цим Договором або Бернською конвенцією і обмежують дії, які не дозволені авторами або не допускаються законом по відношенню до їх творів.

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (WCT) Зобов'язання стосовно інформації про управління правами Стаття 12 WCT: “(1) Договірні Сторони передбачають відповідні ефективні засоби юридичної відповідальності по відношенню до будь-якої особи, яка свідомо чинить будь-які з нижчезазначених дій...: (i) недозволене усунення або зміну будь-якої електронної інформації про управління правами (ii) недозволене поширення, імпортування для розповсюдження, передачу в ефір або розповсюдження серед широкої публіки, творів або примірників творів, знаючи, що в них без дозволу була усунена або змінена електронна інформація про управління правами” Очевидно включає електронну форму.

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми (WPPT) Право на відтворення Стаття 7 WPPT: “Виконавці користуються виключним правом дозволяти пряме або непряме відтворення своїх виконань, записаних на фонограми, будь-яким способом і в будь-якій формі” Узгоджена заява стосовно Статей 7, 11 і 16: “Право на відтворення, як воно визначене в Статтях 7 та 11, і винятки, що допускаються відносно цього права через Статтю 16, повністю застосовуються в цифровому середовищі і, зокрема, відносно використання виконань і фонограм у цифровій формі в електронному засобі є відтворенням в контексті цих статей.”

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми (WPPT) Право на розповсюдження Стаття 8 (1) WPPT: “Виконавці користуються виключним правом дозволяти доведення до загального відома оригіналу і примірників своїх виконань, записаних на фонограми, шляхом продажу або іншим шляхом передачі права власності.” Право на прокат Стаття 9 (1) WPPT: “Виконавці користуються виключним правом дозволяти комерційний прокат для публіки оригіналу і примірників своїх виконань, записаних на фонограми, як це визначено національним законодавством Договірних Сторін, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виконавцем або за його дозволом.”

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми (WPPT) Але Узгоджена заява стосовно Статей 2 (е), 8, 9, 12 і 13: “Вирази "екземпляри" та "оригінал та екземпляри", які є предметом права на розповсюдження та права на прокат, в контексті зазначених статей, відносяться виключно до записаних екземплярів, які можуть бути випущені в обіг у вигляді матеріальних об'єктів.”

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми (WPPT) Статті 11, 12, 13 WPPT передбачають: Виробники фонограми мають виключне право дозволяти пряме або непряме відтворення своїх фонограм будь-яким способом і в будь-якій формі. Виробники фонограм мають виключне право дозволяти доведення до загального відома оригіналу і примірників своїх фонограм шляхом продажу або передачі права власності іншим шляхом Виробники фонограм мають виключне право дозволяти комерційний прокат оригіналу або примірників своїх фонограм для публіки навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником або з його дозволу

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми (WPPT) Статті 10, 14 WPPT передбачають: Право зробити записані виконання доступними Виконавці користуються виключним правом дозволяти доведення до загального відома своїх виконань, записаних на фонограмах, через дротові або бездротові засоби зв'язку таким чином, що представники публіки можуть отримувати до них доступ із будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором. Право зробити фонограми доступними Виробники фонограм мають виключне право дозволяти доведення до загального відома своїх фонограм через дротові і недротові засоби зв'язку таким чином, що представники публіки можуть здійснювати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їхнім власним вибором.

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми (WPPT) Узгоджена заява стосовно Статті 15: Розуміється, що Стаття 15 не є повним вирішенням рівня прав ретрансляції і повідомлення публіці, яке повинні мати виконавці і виробники фонограм у цифрову еру. Делегації не змогли досягнути консенсусу щодо різних пропозицій щодо аспектів виключних прав, які необхідно надати у певних обставинах або щодо прав, які необхідно надати без можливості застережень, і тому залишили це питання для майбутнього вирішення.

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми (WPPT) Зобов'язання щодо технічних засобів та зобов'язання стосовно інформації про управління правами є аналогічними WCT

Закон України «Про авторське право і суміжні права» Стаття 15. Майнові права автора 3. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: 9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

Цивільний кодекс України Стаття 453. Використання виконання 6) забезпечення засобами зв'язку можливості доступу будь-якої особи до записаного виконання з місця та в час, обраних нею. Стаття 454. Використання фонограми, відеограми 4) забезпечення засобами зв'язку можливості доступу будь-якої особи до фонограми, відеограми з місця та в час, обраних нею.

Питання? Дякую за увагу. Олексій Арданов Oleksii.ardanov@gmail.com http://oleksiiardanov.narod2.ru/