Презентація на тему:
Організація як об'єкт управління

Організація як об’єкт УПравління Підприємництво та менеджмент

Сутність організацій Органiзацiя Це група людей, дiяльнiсть яких свідомо координується для досягнення загальної мети або цілей. Органiзацiя - специфічне соціальне утворення, систематично орієнтоване на виробництво товарів i (або) послуг.

Класифікація Організацій Організації можна класифікувати за такими ознаками: за способом та метою утворення: формальні організації та неформальні за кількістю цілей: прості та складні організації за величиною виділяють великі, середні та малі організації. · за юридичним статусом: юридичні особи та неюридичні особи. за формами підприємництва організації ділять на підприємства, господарські то вариства, банки, страхові компанії, інвестиційні фонди тощо. за характером адаптації до змін слід виділити механістичні організації та органістичні

Організація є системою, тобто сукупністю взаємопов'язаних, взаємодіючих еле ментів, які складають цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів, Честер Бернард Органiзацiя як соціальне утворення

загальні риси організацій Можна виділити такі загальні риси організацій: установлення місії та цілей; наявність ресурсів; залежність від зовнішнього середовища; горизонтальний поділ праці; вертикальний поділ праці; необхідність управління; наявність формальних та неформальних груп; здійснення певних видів діяльності.

Концепція життєвого циклу організації Будь-яка організація має циклічний характер розвитку "Народження" Проникнення на ринок, забезпечення виживання при збит ковій діяльності, забезпечення у достатніх обсягах капі тальних вкладень для започаткування діяльності організації "Дитинство" Закріплення на ринку чи його окремих сегментах, забезпе чення діяльності на рівні беззбитковості "Юність" Суттєве розширення цільових сегментів ринку, забезпе чення високих темпів зростання прибутку, інвестування розвитку на засадах самофінансування "Рання зрілість" Подальше розширення сегментів ринку, орієнтація на регіо нальну диверсифікацію, забезпечення стабільного росту прибутків і забезпечення їх на оптимальному рівні

Концепція життєвого циклу організації Етапи життєвого циклу організації "Завершальна зрілість" Формування іміджу підприємства, збалансоване зростання, орієнтація на галузеву диверсифікацію діяльності з метою підтримки рівня конкурентоспроможності, забезпечення підтримки рівня прибутковості на оптимальному рівні "Старіння" Збереження позицій або часткове зменшення обсягів вироб ництва, згортання діяльності, падіння прибутковості, фінан сової стійкості “Відродження" Суттєве оновлення форм, видів та напрямів діяльності, за безпечення умов для зростання прибутковості, залучення значних обсягів інвестицій

За іншою концепцією життєвого циклу виділяють чотири стадії розвитку організації: · зародження (реєстрація, початкове інвестування діяльності), · зростання (нарощення обсягів виробництва та збуту, формування іміджу, зростання прибутку), · "пік" діяльності (макси мальні прибутки, обсяги виробництва та збуту), · спадання (згортання діяльності та переорієнтація).

Колективи в організації Будь-яка організація складається із колективів Групи, які створені за бажанням керівників організації, називаються формальни ми. Первинною функцією формальних груп є виконання певних завдань і досягнення конкретних цілей. В будь-якій організації існує три типи формальних груп: групи керівників (командні групи); цільові виробничі (господарські) групи; комітети.

Основні характеристики неформальних груп такі: · застосування соціального контролю, який здійснюється шляхом установлення і закріплення групових еталонів допустимої поведінки, жорстких санкцій, відчуження тощо; · існування опору перемінам, який виникає через загрози існуванню неформаль ної групи; · наявність неформальних лідерів, які займають фактично таке ж становище, як і лідери формальних груп. До факторів, які виділяють лідера неформальної групи, належать: вік, освіта, поса да, професійна компетентність, досвід, знання, інтелект, стать, характер, розміщення ро бочого місця.

Колективи в організації Неформальні та формальні групи мають певні спільні риси: управляються з допомогою лідерів з метою розв'язання певних завдань на осно ві конкретної ієрархії; мають певну структуру управління і взаємодії; використовують у своїй діяльності неписані правила (норми); застосовують певну систему винагород, заохочень і санкцій.

Колективи в організації Але є і відмінності: формальні групи створюються за продуманим планом, а неформальні - спонтанно; структура формальних груп створюється свідомо, неформальних - в результаті соціальної взаємодії; працівники формальної групи вступають до неї з метою реалізації її цілей, а до неформальної - для задоволення потреб у взаємодопомозі, тісному спілкуванні; формальна група створюється, як правило, за рішенням керівників, а нефор мальна - в результаті виникнення зацікавленості, симпатії тощо.

Фактори впливу на організацію Діяльність організації залежить від різноманітних факторів Фактори впливу на ор ганізацію - це рушійні сили, які впливають на виробничо-господарську діяльність орга нізації і забезпечують певний рівень отриманих результатів.

Фактори впливу на органiзацiюText Фактори визначають будь-які процеси, що здійснюються в організації, їх можна класифікувати за двома ознаками: рівень впливу (макрорівень, мікрорівень); середовище впливу (внутрішнє, зовнішнє). За рівнем впливу виділяють: мікроекономічні фактори (цілі, структура, завдання, технологія, працівники, ресурси, профспілки, партії, постачальники, споживачі, конкуренти тощо), які здійснюють вплив на рівні підприємств; макроекономічні фактори (законодавчі акти, державні органи влади, система економічних відносин у державі, стан економіки, міжнародні події,), які здійснюють вплив на рівні галузей та держав. За ознакою середовища впливу виділяють фактори внутрішнього середовища ор ганізації (формують організацію зсередини) та фактори зовнішнього середовища органі зації (пов'язані із розглядом організації як відкритої системи).

Складові внутрішнього середовища органiзацiї Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми факторами Основними факторами внутрі шнього середовища в будь-якій організації є цілі, структура, завдання, технологія, пра цівники та ресурси.

Фактори зовнішнього середовища організації Зовнішнє середовище організації Це сукупнiсть господарських суб’єктiв, економiчних, суспiльних i природних умов, нацiональних та мiждержавних структур та зовнiшнiх щодо пiдприємства умов i чинникiв. Фактори зовнішнього середови ща доцільно поділяти на дві групи: прямої дії (безпосередньо впливають на діяльність організації та залежать від цієї діяльності); непрямої дії (впливають не безпосередньо, а через певні механізми й взаємовідносини).

Фактори зовнішнього середовища організації прямої дії Споживачі: фармацевтичні підприємства у рин кових умовах орієнтуються у своїй ді яльності на забезпечення потреб споживачів. Організація може впли вати на формування по питу та смаків спожи вачів через проведення продуманої рекламної кампанії, надання додат кового спектру послуг, більш привабливих про позицій. Постачальники. Забезпечують органі зацію необхідними вхідними елемен тами (ресурсами). Організація може засто совувати диверсифікаційний підхід до поста чальників і таким чином захистити себе від пев них ризиків та висувати свої вимоги до них. Конкуренти. Заохочують фармацевтичне підприєм ство вдосконалювати свою виробничо-реалізаційну діяльність з метою досягнення необхідного рівня кон курентоспроможності. Якщо організація вдос коналить споживчі, еконо мічні, технологічні, есте тичні та інші характерис тики своєї продукції, то вона може суттєво впливати на своїх конкурентів. Контактні аудиторії – установи, заклади, асоціації та групи людей, які виявляють реальний чи потенційний інтерес до організації і впливають на її здатність досягти визначених цілей.

Інфраструктура. Комплекс взаємопов'язаних інституційних, матеріальних і нематеріаль них елементів. Законодавчі акти. Будь-яка організація в Україні функ ціонує на засадах базових законодав чих актів, серед яких можна виділити: Закон України "Про підприємства", Закон України "Про господарські то вариства", Закон України "Про опо даткування прибутку підприємств” та багато ін. Профспілки. Здійснюють контроль за дотриманням трудового законодав ства, дбають про покращення умов праці та її оплати, охорони здоров'я та відпочинку, розвитку спортивної та художньої самодіяльності. Система економічних відносин. Формує умови, правила та принципи функціонування фармацевтичної ор ганізації. Організації – сусіди. Впливають на організацію, працюючи з нею на одних площах, використову ючи спільні комунікації, склади, при міщення тощо.

Фактори зовнішнього середовища організації непрямого впливу Міжнародні події. Будь-які події політичного, економічного, соціального, військового характеру, що відбуваються у світі і стосуються більше двох країн світового співтовариства. Міжнародне оточення. Характеризує економічний, політичний, соціальний стан країн, з контрагентами яких співпрацює фармацевтичне підприємство. · Науково-технічний прогрес. Особливістю НТП є високі темпи розвитку науки, скорочення часу впровадження фундаментальних наукових винаходів, створення прогресивних технічних засобів, технологій тощо. Політичні обставини. Це обставини, що склались у процесі формування державного устрою, проведення реформ, розвитку суспільства, політичної боротьби тощо. Демографічні чинники стосують зміни чисельності та густоти населення, рівня народжуваності та смертності, віку, співвідношення статті населення, роду занять, міграції.

Виконали: Хомюк Д. С. Январьов Є. Б.