Презентація на тему:
Класифікації емоцій й почуттів

Лекція №11 на тему: СПРИЙМАННЯ Підготувала Смольянінова Крістіна Студентка 1курсу Факультет Спеціальної освіти

1. Поняття про сприймання. Фізіологічна основа сприймання. Сприймання – це процес відображення предметів і явищ навколишньої дійсності, які діють у даний момент на аналізатори людини в цілому.

Спільне між відчуттями і сприйманням: подразник повинен діяти на аналізатори людини в даний момент (якщо подразник діяв раніше – мова може йти про пам’ять, якщо впливатиме в майбутньому – це може бути уява). при відчуттях відображаються лише окремі властивості предметів (колір, форма, освітленість, віддаленість та ін.); при сприйманні предмет відображається у цілому (відображаємо не окремі звуки, а мелодію; не окремі кольори, а картину). Відмінне:

У процесі сприймання велике значення має попередній досвід – аперцепція. Дорослий за пелюсткою сприймає квітку, за запахом – речовину, за контуром зображення – рибу. Дошкільник не може сприймати трикутник, якщо три палички не завершуються кутами (він бачить лише три палички). Про це явище засвідчує фі-феномен за М. Вертгеймером (якщо у темній кімнаті дуже щвидко почергово засвічувати дві лампочки, то ми можемо побачити не дві лампочки, а дугу, яка насправді не існує). Макс Вертгеймер

Процес сприймання протікає у взаємозв’язку з іншими психічними явищами мисленням (усвідомлюємо зміст предмета, який сприймається); почуттями (певним чином до нього ставимось). волею (довільно організовуємо процесс сприймання); мовленням (називаємо предмет сприймання);

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ СПРИЙМАННЯ. ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ СПРИЙМАННЯ. За своїм походженням сприймання є рефлекторним процесом. В основі сприймань лежать взаємозв’язки двох видів: міжаналізаторні зв’язки (наприклад, у процесі сприймання яблука ми відображаємо його жовтогарячий колір за допомогою зорового аналізатора; п’янкий терпкуватий запах – за допомогою нюхового; кисло-солодкий смак – за допомогою смакового; гладеньку прохолодну поверхню – за допомогою дотикового, а постукування зерняток у стиглому плоді – за допомогою слухового аналізатора);

2) внутрішньоаналізаторні зв’язки (наприклад, у процесі сприймання музичного твору ми відображаємо його смислове та емоційне наповнення за допомогою взаємозв’язків, які виникають у слуховому аналізаторі; аналогічне відбувається і в зоровому аналізаторі при сприйманні картини).

2. Класифікація сприймань та характеристика окремих видів: залежно від конкретного змісту об’єктів: сприймання явищ природи, мовлення, творів мистецтва, результатів техніки та ін; за провідним аналізатором: зорові, слухові, смакові, нюхові, дотикові, статичні, кінестетичні; за формами існування матерії: простору, часу, руху. Сприймання руху – це відображення змін положення об’єктів у просторі впродовж певного проміжку часу. Основну роль при сприйманні руху відіграють зоровий та кінестетичний аналізатори, які схоплюють напрям і швидкість руху. Підсилює таке сприймання і слуховий аналізатор.

Сприймання простору Сприймання руху Сприймання часу

3. Властивості сприймання: - предметність – віднесення образу сприйнятого предмета до самого предмету, у результаті чого зникає різниця між реальним предметом і його образом (виникає об’єктивізація – образ наче зливається з самим об’єктом; бачимо не відображення будинку, книги, ручки, а самі ці предмети); - цілісність – структурна єдність частин сприйнятого, коли навіть за окремою ознакою вимальовується образ у всій повнотті та багатогранності (за контуром – постать); - структурність;

Властивості сприймання

Властивості сприймання: - константність – відносна постійність, сталість образу сприйнятого предмета (ця властивість має свою відносність – коли переходиться певна межа, томи бачимо землю з літака, як план місцевості); - осмисленість – розуміння суті сприйнятого об’єкта, його призначення, належності до певного классу, групи, категорії (школа – навчальний заклад; сквер – місце відпочинку); - вибірковість – відбір із великої кількості впливів лише окремих, які відображаються з достатньою чіткістю і усвідомленням; - аперцепція – залежність сприймання від змісту всього попереднього досвіду.

Оптичні ілюзії