Презентація на тему:
Валютна ліквідність

Міжнародна валютна ліквідність −сукупність джерел фінансування та кредитування світового платіжного обігу.Міжнародна валютна ліквідність −сукупність джерел фінансування та кредитування світового платіжного обігу.МВЛ визначається відношенням золотовалютних резервів центральних банків країн світового співтовариства (BP) до загальної суми річного імпорту товарів та послуг (IP):МВЛ=ВР:ІР *100%

Міжнародна ліквідність виконує такі головні функції:Міжнародна ліквідність виконує такі головні функції:§ виступає засобом міжнародних платежів, що використовуються головним чином для покриття дефіциту платіжного балансу;§ є засобом валютних інтервенцій.

Суб´єктами валютного ринку є:Суб´єктами валютного ринку є:фірми, організації та окремі особи, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю; комерційні банківські установи та брокерські контори, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв´язків; державні установи. Основну роль серед суб´єктів валютного ринку відіграють центральні банки та казначейства окремих країн.На світовому валютному ринку здійснюються розрахункові і кредитні операції, що обслуговують товарні угоди, валютообмінні операції, операції з обслуговування руху капіталів між країнами, операції з цінними паперами.

На валютному ринку досвідчені маклери сидять за своїми робочими столами у різних банках і підтримують між собою зв´язки за допомогою комп´ютерів та телефонів. Комп´ютери показують поточні котирування курсів всіх основних валют з датою укладання угод. Кожний банк подає своє котирування валют, котрим показує, за яким курсом він готовий торгувати валютою. Банк-покупець, якого влаштовує курс, прямо по телефону зв´язується з банком-продавцем і укладає угоду. Швидко регулюються різні формальності й угода укладається за усним погодженням. За необхідності всі інші документи за угодою оформляються пізніше.На валютному ринку досвідчені маклери сидять за своїми робочими столами у різних банках і підтримують між собою зв´язки за допомогою комп´ютерів та телефонів. Комп´ютери показують поточні котирування курсів всіх основних валют з датою укладання угод. Кожний банк подає своє котирування валют, котрим показує, за яким курсом він готовий торгувати валютою. Банк-покупець, якого влаштовує курс, прямо по телефону зв´язується з банком-продавцем і укладає угоду. Швидко регулюються різні формальності й угода укладається за усним погодженням. За необхідності всі інші документи за угодою оформляються пізніше.

Найважливішу роль серед міжнародних фінансових інституцій відіграють так звані Бреттон-Вудські інститути — Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, які є важливою ланкою сучасної інституціональної структури міжнародних валютних відносин. Свою назву вони отримали від назви американського містечка Бреттон-Вудс, де у 1944 р. проходила міжнародна валютно-фінансова конференція, на якій і було прийнято рішення про заснування цих двох установ.Найважливішу роль серед міжнародних фінансових інституцій відіграють так звані Бреттон-Вудські інститути — Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, які є важливою ланкою сучасної інституціональної структури міжнародних валютних відносин. Свою назву вони отримали від назви американського містечка Бреттон-Вудс, де у 1944 р. проходила міжнародна валютно-фінансова конференція, на якій і було прийнято рішення про заснування цих двох установ.

Основні цілі створення МВФ:Основні цілі створення МВФ:— розвиток міжнародного співробітництва у валютній сфері через механізм консультацій з міжнародних валютно-фінансових проблем;— сприяння розширенню та збалансованому зростанню міжнародної торгівлі, підтриманню високого рівня зайнятості та реальних доходів;— забезпечення стабільності валютних курсів, недопущення конкурентного знецінення валют;— надання кредитів країнам-учасницям в іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів.

Головною складовою групи Світового банку є Міжнародний банк реконструкції та розвитку.Головною складовою групи Світового банку є Міжнародний банк реконструкції та розвитку.Основні напрями діяльності МБРР:— створення сприятливих умов для виробничих інвестицій;— стимулювання міжнародних довготермінових капіталовкладень;— сприяння реконструкції та розвитку економіки, конверсії військової економіки в цивільну;— гарантування приватних зарубіжних інвестицій.

Паризька валютна системаПаризька валютна системаПерша валютна система. Стихійно сформувалася в ХІХ ст. після промислової революції на базі золотого монометалізму у формі золотомонетного стандарту. Юридично оформлена міждер­жавною угодою на Паризькій конференції в 1867 р., яка визнала золото єдиною формою світових грошей. За цих умов не існувало відмінностей між національною та світовою валютними системами (тільки монети приймались до платежу за своєю вагою).

Юридично оформлена міждержавною угодою на Генуезькій міжнародній економічній конференції в 1922 р.Юридично оформлена міждержавною угодою на Генуезькій міжнародній економічній конференції в 1922 р.Принципи:Основа — золото й девізи (іноземні валюти для міжнародних розрахунків). Грошові системи 30-ти країн базувались на золото-девізному стандарті.Збережені золоті паритети. Відновлений режим вільно змінних валютних курсів.Валютне регулювання проводилось у формі активної валютної політики, міжнародних конференцій та нарад.

Основні принципи:Основні принципи:Золото-девізний стандарт, основою якого є золото та дві резервні валюти — долар США та фунт стерлінгів.Форми використання золота як основи світової валютної системи:— збережено золоті паритети валют, у МВФ уведено їхню фіксацію;— золото — міжнародний платіжний та резервний засіб;— долар прирівняний до золота, щоб закріпити за ним статус головної резервної валюти;Установлений режим фіксованих валютних курсів

Уведено стандарт СДР (спеціальні права запозичення) замість золото-девізного стандарту. Угоду про створення цієї нової міжнародної рахункової валютної одиниці (за проектом О. Еммінгера) було підписано країнами-членами МВФ у 1967 р. Уведено стандарт СДР (спеціальні права запозичення) замість золото-девізного стандарту. Угоду про створення цієї нової міжнародної рахункової валютної одиниці (за проектом О. Еммінгера) було підписано країнами-членами МВФ у 1967 р. Юридично завершено демонетизацію золота: відмінено його офіційну ціну, золоті паритети, припинено розмінювання доларів на золото.Країни отримали право вибирати будь-який режим валютного курсу.

Європейська валютна система (ЄВС) — державно-правова форма організації валютних відносин країн «Загального ринку» для стабілізації валютних курсів і стимулювання інтеграційних процесів, підсистема Ямайської світової валютної системи.Європейська валютна система (ЄВС) — державно-правова форма організації валютних відносин країн «Загального ринку» для стабілізації валютних курсів і стимулювання інтеграційних процесів, підсистема Ямайської світової валютної системи.

Принципи:Принципи:Система базувалася на ЕКЮ — європейській валютній одиниці. Умовна вартість ЕКЮ визначалася методом валютного кошика, який охоплював валюти 12 країн ЄС. Доля валют у кошику ЕКЮ залежала від долі країни в сукупному ВВП держав-членів ЄС, їхнього взаємного товарообігу та участі в короткострокових кредитах підтримки. Використання золота як реального резервного активу.Міждержавне регіональне валютне регулювання здійснюється наданням центральним банкам кредитів для покриття тимчасового дефіциту платіжних балансів і розрахунків, пов’язаних з валютною інтервенцією.

Успішний розвиток ЕКЮ (набула деяких рис світової валюти, хоча не стала нею в повному розумінні).Успішний розвиток ЕКЮ (набула деяких рис світової валюти, хоча не стала нею в повному розумінні).Режим узгодженого коливання валютних курсів у вузьких межах.Відносна стабілізація валют.Об’єднання 20 % офіційних золото-доларових резервів.Розвиток кредитно-фінансового механізму підтримки країн-членів.Міждержавне й елементи наднаціонального регулювання економіки.

Періодичні офіційні зміни валютних курсів Періодичні офіційні зміни валютних курсів Значна структурна нерівновага економіки країн-членів, відмінності в рівнях та темпах економічного розвитку, інфляції, стані платіжного балансу.Небажання країн-членів передавати свої суверенні права наднаціональним органам.Випуск ЕКЮ «скромно» вплинув на взаємні операції центральних банків країн ЄС.Вплив зовнішніх факторів дестабілізує систему.

Результати діяльності Групи десяти були втілені у життя 29 вересня 1967 року на щорічній Генеральній Асамблеї МВФ у Ріо-де-Жанейро, де було прийнято угоду щодо створення механізму спеціальних прав запозичення (СДР). Результати діяльності Групи десяти були втілені у життя 29 вересня 1967 року на щорічній Генеральній Асамблеї МВФ у Ріо-де-Жанейро, де було прийнято угоду щодо створення механізму спеціальних прав запозичення (СДР). СДР призначені для регулювання сальдо платіжних балансів, поновлення офіційних резервів, розрахунків з МВФ і вимірювання вартості національних валют. Наявність у країни ліміту СДР дає їй право придбавати в його межах у інших країн в обмін на СДР конвертовану валюту для подальшого її використання на цілі, передбачені угодою про СДР.

У грудні 1991 року у Маастрихті (Нідерланди) відбулася зустріч країн — учасниць ЄВС, де було прийняте рішення про створення європейського союзу, в основу валютної системи якого покладено єдину європейську валюту (пізніше названу євро).У грудні 1991 року у Маастрихті (Нідерланди) відбулася зустріч країн — учасниць ЄВС, де було прийняте рішення про створення європейського союзу, в основу валютної системи якого покладено єдину європейську валюту (пізніше названу євро).Євро є валютою, що базується на кошику національних валют країн — учасниць ЄС. Частка кожного учасника у валютному кошику залежить від ваги країни в сукупному валовому продукті і взаємній торгівлі. На основі валютного кошика формується і середній курс євро.

Країни ЄВС висунули жорсткі вимоги щодо фінансово-економічних показників країн, бажаючих користуватися євро. Це:Країни ЄВС висунули жорсткі вимоги щодо фінансово-економічних показників країн, бажаючих користуватися євро. Це:— дефіцит держбюджету не більш як 3% ВВП;— сукупний державний борг не більш як 60% ВВП;— річна інфляція не більше середнього рівня інфляції трьох країн ЄС із найнижчим рівнем інфляції;— середнє номінальне значення довгострокових відсоткових ставок не більш як 2% їх середнього рівня у трьох країнах ЄС із найстабільнішими цінами (близько 9%);— межі коливань взаємних валютних курсів ± 15%.