Презентація на тему:
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ КРАЇНИ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ КРАЇНИ ЯК НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ Ю.Полунєєв Президент МІМ-Київ Голова Ради конкурентоспроможності України Українська школа політичних студій, Київ

Чому ми сьогодні з Вами ставимо багато питань щодо майбутнього України? Очевидність відставання України в контексті глобальних викликів – маргінальна роль Ринкові реформи 1991-2005 років не дали нової якості – країна виявилася неконкурентоспроможною Модель (кланово-олігархічна) не відповідає викликам часу і технологічній революції “Політична еліта” не здатна сформулювати зрозумілу і прагматичну ідею і об”єднати навколо неї роз”єднану націю Українська школа політичних студій, Київ

Що робити і яку роль має відігравати таке досить “архаїчне у ХХІ столітті поняття як “національна ідея? Очевидним є необхідність переоцінити роль і місце України не тільки і не стільки в контексті її інтеграції або в ЄЕП або в ЄС, скільки в контексті місця і ролі в глобальній економіці нового типу Модернізувати на цій основі соціально-економічну стратегію розвитку і політику Мобілізувати суспільство на реалізацію цієї стратегії Яку роль має відігравати “національна ідея” і що це таке? Українська школа політичних студій, Київ

Для чого вона взагалі потрібна, національна ідея, для України ХХІ століття? У нас попереду болісні структурні перетворення, зовнішні шоки, необхідність долати розрив між розвинутими країнами Історія свідчить, що прориви країн, відповідь на виклики, подолання системних криз можливе тільки за умови соціальної згуртованості населення (social cohesion) Це – такий стан, за якого “група людей у рамках меж країни демонструє здатність до співробітництва, що, у свою чергу, створює інституційну можливість для позитивних змін” Рівень соціальної згуртованості = ступінь політичного маневру при проведенні реформ Якість політичного лідерства та наявність “національної ідеї” – важливі чинники “соціальної згуртованості” Українська школа політичних студій, Київ

Національна ідея для України ХХІ століття? Що це – пошук у минулому, в історії та її уроках, в націоналізмі, в побудові національної держави? Чи є щось в минулому, що може об'єднати таку роз'єднану країну? Очевидно, що історію треба знати і любити Очевидно, що країна має мати національні ознаки і атрибути Але очевидно і те, що шукати таку ідею треба не в історії, етнографії або в націоналізмі – а в майбутньому Очевидно і те, що така ідея не може бути створена тільки зусиллями уряду або держави Millennium Summit Declaration – цілі суспільству нав'язати не можливо. Кожна країна має ідентифікувати свої власні цілі і забезпечити їх реалізацію через мобілізацію суспільства Українська школа політичних студій, Київ

Чому конкурентоспроможність країни може бути національною ідеєю для України? Зростання глобальної конкуренції, стрімка технологічна революція – необхідність нового підходу до теорії та практики економічної політики зростання Який був підхід у минулому до стратегії зростання? Що показав досвід? Важливими є: якість продуктивних сил, якість інститутів, накопичення та використання знань, інновації та інформаційні технології, ефективна координація як факторів зростання, так і усіх зацікавлених сторін (stakeholders) – уряд, місцеве самоврядування, приватний сектор, громадянське суспільство Концепція конкурентоспроможності виникла на початку 1990-х років як нова модель економічного розвитку Українська школа політичних студій, Київ

Досягнення вищого стану конкурентоспроможності може стати для країни і метою і національною ідеєю У чому привабливість К для країни? Що це таке? Це – здатність країни відповідати на виклики у глобальній економіці шляхом підвищення продуктивності праці, що приводить до підвищення рівня та якості життя Головним показниками К є рівень доходів на душу населення та якість людського розвитку Але конкурентоспроможність країни це не тільки вища продуктивність праці чи вища прибутковість бізнесу. Це – завжди “свідомо керований” довгострокова стратегія розвитку, яка будується на основі певних “маяків” та факторів К-сті Українська школа політичних студій, Київ

Конкурентоспроможність країни – це МЕТА: яка залежить від багатьох величин: Стабільного макросередовища Мобілізації капіталу як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел Наявності та якості людського та інтелектуального капіталу Розвинутості різних видів інфраструктури Генерування знань Якості та ефективності політичних та суспільних інститутів Сталістю моделі використання природних ресурсів Українська школа політичних студій, Київ

Конкурентоспроможність країни у соціально-філософському контексті є аналогом спорту або іншим видам глобального змагання країн (націй) між собою: Змагання СРСР із Заходом – потужна об'єднуюча сила Сьогодні перемоги у спорті та інших змаганнях об'єднують націю Контекст позитивного і чесного змагання у глобальній конкуренції, філософія успіху і “відмінності” країни – може бути важливим фактором об'єднання суспільства та його соціального згуртування Українська школа політичних студій, Київ

Яке інституційне середовище сприяє К-сті? Досвід: таке, яке сприяє створенню і функціонуванню ефективних і конкурентних ринків (капіталу, робочої сили, землі, знань, тощо) Відкритість національної економіки Приватний сектор грає ключову роль у створенні вартості Створено ефективні підприємницькі мережі Нарешті – це для нас головне – де створено СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ, де досягнено консенсус шляхом тісного діалогу ат співпраці між приватним сектором, державою, місцевими громадами, громадянським суспільством Українська школа політичних студій, Київ

Регіональний вимір К-сті: Емпіричним шляхом було виявлено: ресурси та таланти мають тенденцію концентруватися географічно, утворювати певні кластери (фірми – постачальники – конкуренти – покупці – мережі – соціальна інфраструктура). Відбувається кластерізація конкурентних переваг, створення певних ланцюгів вартості або індустріальних районів. Ось де – регіональна вимір К-сті. Ось чому регіони, міста також конкурують між собою Українська школа політичних студій, Київ

Корпоративний вимір К-сті: Основний чинник К-сті країни: додана вартість створюється приватним сектором Відкрита конкуренція є потужним стимулом інновацій і дисциплінуючим фактором у корпоративній поведінці Стратегії конкурентоспроможності компаній країни, завоювання нових ринків, створення нових унікальних продуктів – є найбільш важливим чинником конкурентоспроможної країни Українська школа політичних студій, Київ

Основні школи К-сті. Як вимірюється К-сть. Майкл Портер. Гарвард. ІСК Всесвітній Економічний Форум у Давосі Інститут розвитку менеджменту-Лозанна Дві системи рейтингів – ВЕФ та Лозанна Різниця між ними Концепція к-сті стала не тільки важливою частиною економічної теорії розвитку, АЛЕ й Політичною практикою у багатьох країнах світу Українська школа політичних студій, Київ

Чим визначається К-сть країн? Багатьма факторами, які взаємодіють. Культура та система цінностей грає велику роль Макс Вебер – взаємодія між культурою та економічним розвитком. Нації конкурують не тільки товарами і послугами, але й система суспільних цінностей Системами освіти та науки Основний чинник – приватний сектор та підприємництво Якість виконання, інституційна культура Якість українського політикуму, низька ефективність влади та інституцій – один із головних чинників неконкурентоспроможності України Українська школа політичних студій, Київ

Де є Україна у світових табелях К-сті? ВЕФ – 84 місце Наші сильні місця: “винахідливість населення”, розвиток технологічних ідей, відносна розвинутість освітньої та наукової інфраструктури, підготовка кадрів, непоганий стан базової інфраструктури Наші слабкощі: чинники, які мали би забезпечувати капіталізацію цих переваг (brain drain, складні процедури ліцензування нових технологій та послуг, і неприйнятно низький рівень захисту прав інтелектуальної власності, і вузький потенціал інвестування в освіту й НДДКР) За рівнем грамотності – ми серед лідерів, за рівнем добробуту – серед останніх 40% країн, за кількістю інженерів та науковців – в перших 25%, а за часткою експорту високих технологій – серед останніх Економічний рівень країни та її конкурентні позиції в світі й близько не відображають конкурентних переваг її населення Українська школа політичних студій, Київ

Чим визначається К-сть країн? Багатьма факторами, які взаємодіють. Культура та система цінностей грає велику роль Макс Вебер – взаємодія між культурою та економічним розвитком. Нації конкурують не тільки товарами і послугами, але й система суспільних цінностей Системами освіти та науки Основний чинник – приватний сектор та підприємництво Якість виконання, інституційна культура Якість українського політикуму, низька ефективність влади та інституцій – один із головних чинників неконкурентоспроможності України Українська школа політичних студій, Київ

Економіка знань 1995-2005: у К-сті виник новий, «м’який» вимір акцент робиться на переході глобальної економіки до нової якості — економіки Знань. Вражаюча цифра: у сучасному західному світі лише 15% активного населення доторкаються в процесі виробництва до товару, інші 85% додають вартість у процесі творчості, менеджменту й передачі інформації. Вартість, як основне поняття політекономії, стає все більше нематеріальним «Тверда» інфраструктура поступово - задній план. На перші ролі - інфраструктура «м’яка» (генерування, збереження, дистриб’юція й передача знань та інформації) А також інфраструктура соціальна чи сервісна (освіта, охорона здоров’я та навколишнього середовища), спрямована на розвиток людського та інтелектуального капіталу Освіту та науку потрібно розглядати як важливі сфери матеріального виробництва Українська школа політичних студій, Київ

Виникла необхідність модернізувати економічну політику країни на основі концепції конкурентоспроможності та в умовах формування глобальної економіки знань Особливістю є й те, що конкурентоспроможність країни може бути не тільки центральним елементом нової економічної політики АЛЕ й, при умові цілеспрямованої соціально-культурної інженерії, національною ідеєю Ця ідея здатна створити основу для виникнення соціального капіталу (соціальної згуртованості) нації, які є АБСОЛЮТНО необхідними для успіху будь-якої стратегії прориву Українська школа політичних студій, Київ

Яка в цьому контексті є роль влади? Три висновки можна зробити на основі світового досвіду: Немає єдиного рецепту К-сті Важливими є правильна методологія та світовий досвід У класичній ринковій економіці роль центральної влади – організація ринку суспільних товарів та послуг, позитивний зовнішній імідж, компенсація невдач ринку (антимонопольне регулювання) Екс-президент Коста Ріки Хозе Марія Фігуерес: В ХІХ столітті не встигнути за індустріальною революцією було не встигнути на поїзд, що рушив з перону. Хоча важко, але можна було наздогнати. Не встигнути за інформаційною та технологічною революцією це – пропустити літак, який злетів. Його наздогнати практично неможливо. Українська школа політичних студій, Київ

В умовах швидкого розвитку глобальної економіки знань якою має бути роль влади? Весь комплекс питань, пов'язаних із створенням засад саме економіки знань Одним із головних завдань – сприяння створенню соціального капіталу або соціальної згуртованості навколо сучасної національної ідеї Ми сьогодні є з вами учасниками процесу самоорганізації суспільства у створенні такого соціального капіталу навколо ідеї конкурентоспроможності країни Рада конкурентоспроможності України, МІМ-Київ – агенти змін Українська школа політичних студій, Київ

ФАКТИ: Україна, вчений та бізнесовий світ, громадськість та політикум порівняно недавно звернули свою увагу у системному контексті на питання конкурентоспроможності. Це сталося, безперечно, завдяки безпрецедентному феномену внутрішнього звільнення суспільства, кульмінацією якого стала Помаранчева революція і Майдан. Основна ознака вільної людини і вільного ринкового суспільства – розуміння того, що історія, політика, конкурентоспроможна економіка і конкурентоспроможний бізнес робляться кожним із нас. Портер: Найбільшою помилкою є очікування бізнесом і суспільством того, що влада відповідальна за формування і здійснення стратегії конкурентоспроможності. Розуміння людьми та бізнесом того, що саме вони мають створити попит у суспільстві на ідеологію та практику конкурентоспроможності, є тим рухом знизу догори, який в кінці кінців, робить країну більш ефективною. Українська школа політичних студій, Київ

ФАКТИ: Після створення Ради конкурентоспроможності: Засоби масової інформації, особливо Дзеркало Тижня, систематично присвячують цьому питанню важливі матеріали та увагу. Президент - Розпорядження від 03.10.05, яке уперше ставить питання конкурентоспроможності. Науковий світ починає активно займатися цим питання. МІМ-Київ стає партнером двох провідних наукових центрів конкурентоспроможності, створюється ЦСК МІМ-Київ Міністерство економіки розпочинає роботу по підготовці та громадському обговоренню стратегії конкурентоспроможності економіки України. Виникають громадські слухання у цілому ряді регіонів України з питань конкурентоспроможності регіонів і міст. Провідні політичні партії – партія Регіонів, соціалістична партія, інші – беруть конкурентоспроможність країни як провідний або важливий стрижень своєї політичної стратегії. Президент приймає розпорядження щодо проведення першого в Україні міжнародного Форуму «Конкурентоспроможність економіки України в умовах міжнародних інтеграційних процесів». Українська школа політичних студій, Київ

ЩО ПОПЕРЕДУ: Ми можемо з Вами говорити про те, що ідея починає змінювати реальність. До результатів ще далеко. Результати – по перше, це ціль, що рухається, бо рухається, і все швидше, рухається світ. По-друге, це в значній мірі експеримент, бо немає узагальнених рецептів конкурентоспроможності для країн. По-третє, рухатися до результатів треба дуже швидко, мобілізувавши суспільство та політичну волю влади. Нам немає на кого покладатися, крім як на самих себе. Були країни, які знаходилися в набагато гірших стартових умовах, і які зуміли витягти себе за волосся. Але дива не буває. Попереду важкий і досить довгий шлях і болючих структурних реформ, і формування соціального капіталу нації, і просування ідеї конкурентоспроможності як національної, і формування критичної маси консенсусу, необхідного для розробки, прийняття та реалізації стратегії конкурентоспроможності країни. Українська школа політичних студій, Київ