Презентація на тему:
Економічні думки стародавнього світу

Економічні думки стародавнього світу Підготувала: Ст. ОНЕУ 23 гр. ФЕУВ ГОГА В. О. Одеса 2014

ЗМІСТ: Стародавня Греція. Стародавній Рим. Стародавній Китай.

СТАРОДАВНЯ ГРЕЦІЯ

Платон Ксенофонт Аристотель

КСЕНОФОНТ (430-354 pp. до н. е.) Трактат «Домострой» характеристика зразкового, господарства і зразкового громадянина Праця «Про доходи» спроба знайти вихід з економічної кризи в Афінах

Найважливіші ідеї трактату "Домострой" розумова фізична вільні раби ПРАЦЯ ЛЮДИНА 1 Корисні властивості будь-якого товару: 2 Споживна вартість Мінова вартість

Основна сфера економіки СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «Годувальник громадян» РЕМЕСЛО "руйнує тіло працюючого, змушуючи його вести сидячий спосіб життя і залишаючи мало часу для турботи про друзів і рідне місто"

платон (428-347 рр. до н. е.) Праця «Держава» теорію ідеального суспільного ладу Праця «Закони» принципах рівності та господарської самостійності сімейних господарств

Ідея ідеального суспільного ладу у праці «Держава» СПРАВЕДЛИВІСТЬ!!! рівновага мудрості і мужності. Доброчесність

Проект ідеальної держави у праці «Закони»

Проект ідеальної держави у праці «Закони» МІРА БІДНОСТІ МІРА БАГАТСТВА Х4 4 класи платників податків

Функції грошей за Платоном

Арістотель (384-322 рр. до н. е.) Праця «Політика» рабство - явище природне і завжди повинно бути основою виробництва

Ключові положення праці «Політика» Економія - вивчення природних явищ, пов'язаних з виробництвом споживних вартостей. Хрематистика - вивчення протиприродних явищ, пов'язаних із нагромадженням грошей. дрібна торгівля, необхідна для задоволення потреб людей велику торгівлю

Поділ праці Товарний обмін Спільноти людей Життєві блага споживають обмінюють корисність цінність

Розвиток форм обміну Т – Т Т – Г – Т Г – Т – Г*

СТАРОДАВНІЙ РИМ

Варрон Брати Тиберій і Гай Гракхи Катон

Тиберій Гракх Гай Гракх (162—133 pp. до н.е.) (153—121 pp. до н.е.) Аграрні реформи намагалися запровадити демократичні земельні реформи і призупинити розорення селян

Тиберій Гракх 133 р. до н.е. домігся затвердження народним зібранням законопроекту, згідно з яким загальний земельний фонд римської сім'ї обмежувався однією тисячею югерів (близько 250 га). Надлишки повертались державі для роздачі дрібним виробникам у спадкове користування у розмірі 30 югерів (близько 7,5 га). жорстокий супротив великих землевласників

Гай Гракх відновив діяльність земельної комісії наділено земельними ділянками близько 75 тисяч зубожілих сімей організував продаж у Римі дешевого хліба запропонував законопроект щодо надання усім жителям Італії прав римського громадянства першим серед ораторів стояв обличчям до народу

Марк Порцій Катон (234-149 pp. до н. е.) Твір «Про землеробство» всіляко підносить сільське господарство

"якщо хотіли уславити добру людину, то її хвалили як доброго землероба і доброго господаря... Землероби стають найвідважнішими людьми і найдіяльнішими воїнами; дохід землероба найчистіший, найнадійніший і найменше викликає заздрощів; люди, зайняті цією справою... шляхетні"

"Якщо ти мене запитаєш, який маєток поставити на перше місце, я, скажу так: сто югерів землі, яка зайнята всіма культурами і знаходиться у найкращому місці... З ранньої юності господареві треба дбати про те, щоб обробити маєток". "Господар повинен прагнути продавати, а не купувати". Як краще вести господарство:

Марк Теренцій Варрон (116—27 pp. до н.е.) Трактат «Про сільське господарство» раціоналізація та інтенсифікація сільськогосподарського виробництва подальша еволюція та поглиблення суперечностей рабовласницького господарства

Тривога за долю великих рабовласницьких латифундій. Землевласники: Живуть у містах Переклали всі обов'язки на управителів звідси Шукав вдосконалення методів експлуатації рабів.

Варрон враховував: зростання товарності СГ виробництва вплив ринкової ситуації на дохідність господарства "Маєтки, поряд з якими є місця, куди зручно вивозити і продавати вироби свого господарства і звідки вигідно ввозити те, що потрібно для власного господарства, уже тільки з цієї причини є дохідними"

Зявиться «охота до роботи» Виступав за гнучкі методи примусу рабів до праці. Матеріальне та моральне заохочення рабів

СТАРОДАВНІЙ КИТАЙ

Мен-цзи Сюнь-цзи Конфуцій

Конфуцій Кун-цзи (551—479 до н. є.) Збірка «Лунь юй» («Бесіди й міркування») захищав архаїчні стосунки

Соціально-економічна програму для правителів гармонія у державі мир у відносинах між верхами та низами усуне небезпеку повалення правителя

Мен-цзи (372 - 289 до н. е.) «загальним законом у Піднебесній» поділ суспільства на керуючих і керованих

Панування і підпорядкування Керовані мають утримувати керуючих. Запропонував: відродити колишні общинні форми виробництва ввести систему "криничних полів"

Обробляється окремо кожною з 8 родин Обробляється всіма родинами Система «Криничних полів»

Сюнь-цзи (313 - 238 до н. е.) принципами економічної політики держави економія у витратах забезпечення добробуту народу збереження залишків поділ суспільства на соціальні ранги

ОЩАДЛИВІСТЬ Державні надлишки суспільного продукту. Їх треба нагромаджувати і зберігати!!!

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!