Презентація на тему:
Організація дезактивації території аварійної Чорнобильської АЕС і прилеглої території

ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕЗАКТИВАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ АВАРІЙНОЇ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС І ПРИЛЕГЛОЇ ДО НЕЇ 30- КІЛОМЕТРОВОЇ ЗОНИ Скалецький Ю.М. Національний інститут стратегічних досліджень

Великомасштабні аварії техногенного походження Нафтодобувна платформа компанії BP у Мексиканській затоці, 20 квітня 2010 р. Підприємство Ajkai Timfoldgyar Zrt з переробки алюмінію в районі м.Айка (160 км від Будапешту), 4 жовтня 2010 р. Саяно-Шушенська ГЕС, 17 серпня 2009 р. Чорнобильська АЕС, 26 квітня 1986 р. АЕС Фукусіма-1), з 11 березня ц.р.

3. Високі мобілізаційні можливості 29.04.1986 прийнято рішення про формування БрХЗ і 02.05.1986 така БрХЗ у складі 2 000 осіб розгорнута в районі ЧАЕС; 03.05.1986 доручено Міноборони організувати медичне обслуговування евакуйованого населення і 05.05.1086 5 ОМедБ (2 000 осіб) приступили до роботи. Збройні Сили у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Військова та інженерна техніка під час захоронення «рудого лісу» (Корогодський батальйон спецмашин). Інженерна машина розгородження (ИМР-2) і бульдозер. 1. Психологічна готовність до дій в екстремальних умовах 2. Спеціальна техніка Транспортні засоби, що використовувались під час ліквідації аварії на ЧАЕС. Фото 2000-го року. Джерело: (c) AP Photo/ Efrem Lukatsky

Моряки з броненосця «Слава» на руїнах Мессіни Першими до Мессіни прибули кораблі Балтійського флоту «Цесаревич», «Слава» і «Адмірал Макаров», трохи пізніше - «Богатир». Землетрус у м. Мессіна. Італія. 1908 рік, загинуло близько 200 000 осіб Історія і сучасність Бійці Сил самооборони Японії в районі аварійної АЕС «Фукусіма-1»

Проведення робіт з очистки зони «Н» від радіоактивних відходів На особливу увагу заслуговує організація і проведення найбільш небезпечних у радіаційному та інженерному відношенні робіт з дезактивації даху третього енергоблоку, сусіднього з четвертим аварійним енергоблоком. Спроби вирішити цю проблему за допомогою робототехніки були безуспішними. Тому всупереч думці військових було прийнято рішення про виконання цих робіт силами військових ліквідаторів.

Потужність дози до 10000 Р/год Тривалість роботи від 1 до 5 хв. Проведення робіт з очистки зони «Н» від радіоактивних відходів

Великомасштабні дезиктиваційні роботи на радіоактивно забруднених територіях Спроба спочатку протягом півроку, а після у чотиримісячний термін повернути у рідні населені пункти, і навіть у місто Прип’ять, евакуйоване населення, відновити у найкоротші терміни експлуатацію Чорнобильської АЕС обумовила необхідність залучення на робіт з ліквідації аварії на ЧАЕС безпрецедентно великої кількості військовослужбовців. Зважаючи на це, Міністерству оборони СРСР було дозволено призов військовозобов’язаних із запасу зверх встановлених лімітів.

29 квітня 1986 р. керівництвом СРСР поставлено перед Міністерством оборони завдання з розгортання в районі аварійної Чорнобильської АЕС бригади РХБ-захисту. 30 квітня 1986 р. Міністерству оборони ставиться завдання максимально прискорити роботи з дезактивації території ЧАЕС і прилеглих територій. 2 травня 1986 р. – в район ЧАЕС передислоковано 2600 військовослужбовців і 650 одиниць техніки. 4 травня 1986 р. розпочато обваловку берегів р. Прип’ять і розгорнуто ще одну бригаду РХБ-захисту чисельністю 2000 осіб. 5 травня 1986 р. розпочато роботи з організації підходів до аварійного енергоблоку ЧАЕС. Збройні Сили СРСР і аварія на ЧАЕС

6 травня 1986 р. – схвалено розроблений Міністерством оборони «План дезактивації території Чорнобильської АЕС і прилеглої до неї 50-кілометрової зони». Рекомендовано Міністерству оборони скоротити терміни реалізації цього плану з 6 до 4 місяців (в умовах, коли викиди з аварійного 4-го енергоблоку ще продовжувалися). 14 травня 1986 р. – цей план затверджено і рекомендовано Міністерству оборони для прискорення його виконання залучити додаткові сили. 16 травня 1986 р. – рекомендовано Міністерству оборони прискорити роботи з дезактивації території станції та наголошено, що відповідальність за весь комплекс дезактиваційних робіт покладено на Міністерство оборони. Уточнений план дезактивації 30-кілометрової зони наказано надати 28 травня 1986 р., при цьому основну увагу звернути на населені пункти, перспективні у плані повернення в них населення. Збройні Сили СРСР і аварія на ЧАЕС

Збройні Сили СРСР і аварія на ЧАЕС 21 травня 1986 р. – надані Рекомендації Держкомгідромету, Мінохорони здоров’я і Міноборони СРСР за критеріями можливості проживання, необхідності відселення і тимчасової евакуації населення на радіоактивно забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС території: - зона 1 (безпечна зона) – рівні гамма-випромінювання 3-5 мР/год –допускається проживання населення за умови жорсткого контролю за радіоактивністю продуктів харчування; - зона 2 (тимчасового відселення на 1 або кілька років з наступним поверненням) - рівні гамма-випромінювання 5-20 мР/год; - зона 3 (відчуження) - рівні гамма-випромінювання 20 мР/год і вище.

Збройні Сили СРСР і аварія на ЧАЕС 21 травня 1986 р. – черговий раз розглянуто проект постанови ЦК КПРС і Кабінету Міністрів СРСР «Про проведення дезактиваційних робіт у районах Української РСР і Білоруської РСР, що зазанали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС». Прийнято рішення доопрацювати. Відмічено низьку ефективність робіт з дезактивації території ЧАЕС і прилеглих територій, що проводяться Міністерством оборони. 25 травня 1986 р. – надані списки населених пунктів за межами 30-кілометрової зони з рівнями гамма-випромінювання вище 5 мР/год, з яких населення тимчасово повинно бути відселено, і списки населених пунктів у 30-кілометровій зоні з рівнями гамма-випромінювання нижче 5 мР/год, у які населення повинно бути реевакуйовано.

Збройні Сили СРСР і аварія на ЧАЕС 12 червня 1986 р. – прийнято «Типове положення про порядок реевакуації населення в райони, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» з 2-х розділів: критерії реевакуації; порядок передачі населених пунктів місцевій владі після дезактиваціії. Прийняття рішення про реевакуацію населення у населенні пункти, де рівні гамма-випромінювання були нижчими 5 мР/год, кілька разів переносилось, але воно так і не було прийнято. 13 серпня 1986 р. Оперативна група Політбюро ЦК КПРС погодилась із пропозицією Міністерства оборони про скорочення чисельності військ, зайнятих на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Динаміка загальної кількості (наростаючим підсумком) військових ліквідаторів (1) і коливання чисельності Чорнобильського угруповання військ (2) протягом усього періоду участі ЗС у ЛНА на ЧАЕС

Ефективність участі військовослужбовців у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Стрімке зростання чисельності Чорнобильського угруповання військ значно випереджувало процеси формування бачення і планів використання цього угруповання. Чіткий план використання військових ліквідаторів визрів лише під кінець травня 1986 року, але і після цього військовослужбовці використовувалися на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вкрай неефективно. За даними перевірок цих питань співробітниками Комітету державної безпеки (КДБ) СРСР на початок серпня 1986 року в окремих військових частинах Чорнобильського угруповання військ працювало від 1 до 5 відсотків військовослужбовців. [http://sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=49046&cat_id=53036].

300 тис. військовослужбовців (переважно призваних із запасу) брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Найбільш небезпечні у радіаційному та інженерному відношенні роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС були виконані переважно військовими ліквідаторами. Збройні Сили СРСР і аварія на ЧАЕС Хочемо зазначити, що спірність доцільності окремих заходів з ліквідації наслідків аварії, які реалізовувалися Збройними Силами (засипання реактора піском, доломітом, свинцем, дезактивація населених пунктів, будівництво гідротехнічних споруд тощо), в жодному разі не повинна впливати на оцінку подвигу безпосередніх виконавців цих рішень

Дякую за увагу!