Презентація на тему:
Життєві цикли вірусів

життєві цикли вірусів

Життєвий цикл Усі живі організми мають певний життєвий цикл, який повинен забезпечувати безперервність існування виду.  Життєвий цикл – це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь. У багатоклітинних організмів індивідуальний розвиток завершується природною смертю. Безперервність життєвого циклу організмів забезпечують гамети (статеві клітини), які передають спадкову інформацію організмам дочірнього покоління.

проникнення ВІРУСІВ у клітину Віруси мешкають усередині клітин та нездатні забезпечувати власні обмін речовин і перетворення енергії. Вірусам притаманна вибіркова здатність потрапляти до певних про- та еукаріотичних клітин, у яких існують сприятливі умови для розмноження. Способи проникнення віріонів до клітин різноманітні та залежать від особливостей будови поверхневого апарату видів-хазяїв.

СТАДІЇ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ВІРУСІВ

ВІРУСИ РОСЛИН У вірусів, що містять ДНК, генетична інформація з її молекули переписується на молекулу іРНК, яка включається в механізми синтезу білка клітиною-хазяїном. Вірусна РНК потрапляє до рибосом, де на основі її спадкової інформації утворюються вірусні білки. Проблема: для нових дочірніх вірусних частинок потрібен синтез таких самих одноланцюгових молекул РНК (у клітині відсутні ферменти, які б забезпечували перезапис інформації з однієї РНК на іншу). Виявляється, до складу РНК вірусу входять 2 гени, які кодують особливий фермент, за допомогою якого інформація перезаписується з однієї РНК на іншу під час синтезу вірусних частинок.

ВІРУСИ БАКТЕРІЙ Бактеріальна клітина захищена від навколишнього середовища клітинною стінкою складнішої будови, ніж у рослин і грибів. Бактеріофаги знаходять прокаріотичних хазяїв за допомогою рецепторів, що приєднуються до глікопротеїдів бактеріальної клітинної стінки.

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ БАКТЕРІОФАГУ Прикріплення бактеріофагу до бактеріальної клітини. Фаг зв’язується з рецепторними ділянками на поверхні бактеріальної клітини. Проникнення нуклеїнової кислоти вірусу в клітину бактерії. Реплікація нуклеїнової кислоти вірусу. Синтез вірусних білків. Збирання вірусних частинок віріонів. Лізіс клітини хазяїна: вона руйнується, звільняючи нових фагів, які проникають у нові клітини бактерій.

ЯК ФОРМУЮТЬСЯ ПРОСТІ ВІРУСНІ ЧАСТИНКИ Життєвий цикл вірусу поліомієліту: приєднання до чутливої клітини; вгинання цитоплазми клітинної мембрани; утворення пухирця; проникнення вірусної РНК до ядра; транскріпція вірусної РНК; трансляція іРНК; реплікація вірусного геному; синтез структурних білків вірусу; самозбирання вірусу; “вихід” віріонів з інфікованої клітини.

ВІРУСИ ЛЮДИНИ І ТВАРИН ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВІЛ Вірусна частинка складається з двох однакових молекул одноланцюгової РНК, оточених білковою оболонкою. Зовні від неї є ще одна оболонка, яка насправді є ділянкою мембрани клітини-хазяїна. Вона складається з ліпідів і полісахарідів, поверхневих вірусних білків-рецепторів. У складі віріона є спецефічний фермент (зворотна транскриптаза) для забезпечення перезапису генетичної інформації з молекули вірусної РНК на молекулу ДНК клітини-хазяїна.

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ВІЛ 1. Адсорбція (приєднання ВІЛ до чутливої клітини та проникнення всередину); 2, 3. “роздягання” вірусу; 4. РНК; 5. зворотна транскриптаза геному вірусу; 6. РНК-ДНК; 7. кільцева двониткова ДНК; 8. інтеграція; 9. транскріпція; 10. іРНК; 11. трансактивація; 12, 13. збирання та брунькування вірусу.

Висновки