Презентація на тему:
Темпи старіння та біологічний вік. Передчасне старіння.

Тема: Темпи старіння та біологічний вік. Передчасне старіння.

Біологія старіння, геронтологія як наука. Соціальний феномен постаріння населення виник у другій половині 19 сторіччя в промислове розвинених країнах, в яких кількість літніх людей зросла майже вдвічі. Це викликало серйозні економічні, соціальні та психологічні зрушення в суспільстві та дало поштовх до розвитку нових наукових дисциплін, зокрема соціальної геронтології та геріатрії. Геронтологія це наука про старість, старіння окремої людини, його біологічні механізми, темпи, особливості, чинники та ін.

Поняття старіння і старість. Старість - це закономірне настання періоду вікового розвитку. Старіння -- це руйнівний процес, який настає внаслідок наростаючої з віком пошкоджуючої дії зовнішніх і внутрішніх факторів, що веде до недостатності функцій організму. Старіння призводить до обмеження пристосування організму, розвитку вікової патології.

В житті людини виділяють 3 періоди. 1. період росту - до 20 р. 2. репродуктивний (до 45 р.) 3. старіння.

Зовнішні ознаки старіння: 1) зміна форми і статури тіла 2) уповільнення і порушення координації ходи 3) швидка психічна і фізична втомлюваність 4) зниження працездатності 5) поява на лиці зморшок 6) випадання, посивіння волосся 7) зниження гостроти зору і слуху 8) пам'яті 9) адекватності сприймання ситуації

Внутрішні ознаки старіння: 1) зниження активності умовних і безумовних рефлексів 2) м’язової сили і м’язового тонусу 3) погіршення діяльності , органів травлення, виділення 4) пригнічення системи імунного захисту 5) порушення адаптації організму проти дії хворобливих чинників.)

Вікові періоди 1. дитинство 2. юність 3. молодість 4. зрілий вік - 40-44 роки, 45-59 років - середній вік 60-74 років – похилий, 75-90 років - старі 90років і більше - довгожителі.

Біологія старіння: старіння людини - це закономірний біологічний процес, що визначається його індивідуальною, генетичне обумовленою програмою розвитку. Протягом життя у людини відбувається старіння одних складових елементів його організму і виникнення нових. Загальний розвиток організму людини можна поділити на 2 періоди: висхідний (він закінчується з періодом повної зрілості людини) і низхідний (він починається вже в 30-35 років). З цього часу поступово змінюються різні види обміну, стан функціональних систем організму, що невблаганно веде до обмеження його можливостей пристосовуватись, збільшується вірогідність патологічних процесів, гострих захворювань і смерті.

2 види старіння: Фізіологічного збереження розумових здібностей, фізичного здоров'я, працездатності, контактности зацікавленості до оточуючого сучасного. В організмі при цьому поступово і рівномірно наступають зміни у всіх фізіологічних системах з пристосуванням до його зменшених можливостей, передчасного (патологічного прискореного).- Воно спостерігається \ більшості людей. Характеризується більш раннім розвитком вікових змін. наявністю вираженої неоднорідності, гетерохронності в старінні різних систем і органів. Передчасне старіння обумовлено перенесеними хворобами, дією від'ємних факторів довкілля, значними фізичними і розумовими навантаженнями. Крім того прискорює старіння: гіподинамія, ожиріння, куріння, зловживання алкоголем, грубі порушення режиму праці і відпочинку недосипання, переїдання, порушення регулярності прийому їжі. психоемоційні фактори, депресія, соціальна пасивність, невдоволення життям, порушення усталеного режиму трудової діяльності, втрата звичних зв'язків з колективом. Проявами передчасного старіння є легка втома. зниження працездатності, зниження пам'яті, емоційної сфери, репродуктивної здатності, зниження адаптаційних можливостей серцево-судинної і дихальної систем.

Загальні закономірності старіння Старіння обумовлено змінами, що відбуваються на рівні молекул, клітин, систем організму і всього організму в цілому. Окремі органи і системи старіють неодночасно. Наприклад, тимус починає старіти вже в 13-15 р, а яєчники у жінок в 40-50р. Вікові зміни розвиваються з різною швидкістю: опірно-руховий апарат змінюється повільно, а мозок старіє пізно, але швидко. Зниження адаптаційне - регуляторних можливостей (тобто надійності) -це одна з основних закономірностей старіння. Ці зміни носять етапний характер. На 1 етапі втрачається здатність адаптуватись до значних навантажень, на 2 - знижуються можливості пристосування при збереженні основного обміну функцій, на 3 змінюються вже і функції і основний обмін.

Нейрогуморальні механізми старіння. 1 Порушення гормональної регуляції. У чоловіків зменшується концентрація тестостерону крові, у жінок - естрадіолу і прогестерону. Знижується активність системи гіпоталамус-гіпофіз-щитовадна залоза. В процесі старіння спостерігається інсулінова недостатність. В той же час змінюється реакція нервових центрів на дію гормонів. Це сприяє порушенню регуляції внутрішнього середовища організму. Таким чином, механізми старіння достатньо різноманітні, але вони тісно пов'язані між собою і є різними ланками одного ж і того процесу.

Попередження передчасного старіння. 1. Достатня фізична активність людини. 2. Усунення психоемоційних перевантажень. 3. Збалансоване харчування, відмова від переїдання. 4. Відмова від шкідливих звичок (лікування зловживання алкоголем). 5. Первинна і вторинна профілактика хронічних захворювань (атеросклероз ГХ, бронхіти, хвороба ШКТ). 6. Використання геріатричних середників. 7. Забезпечення достатньої тривалості сну (не менше 7 год.). 8. Дотримання раціонального режиму праці і відпочинку.

Дякую за увагу!