Презентація на тему:
Біологічний годинник

Біологічний годинник Роботу підготувала Григорян Каріна

Настав час, коли людина почала «відчувати внутрішній годинник». Але набагато важливіше для нього стали соціальні ритми: час початку і кінця робочого дня, роботи транспорту, підприємств. соціальні ритми перестали укладатися в рамці властивих людині біологічних ритмів і, в першу чергу, ритму «сон-неспання». Ритмічність функцій живих організмів визначається природними ритмами. Так, обертання Землі навколо Сонця має період один рік,,обертання Землі навколо своєї осі - період близько 24 годин, обертання Місяця навколо Землі - 28 днів. Ці ритмічні процеси призводять до коливань освітленості, температури, вологості, напруженості електромагнітного поля, які служать покажчиками часу для «біологічних годин» живих організмів.

Види біоритмів Фізіологічні: сезонні; приливні; місячні ритми. Екологічні: ритми биття серця; ритми тиску; ритми артеріального тиску. добові;

Біологічні ритми людини емоційний фізичний інтелектуальний

Максимальна активність людини в її добовому ритмі Печінка-з 1 до 3 годин ночі; Легені- з 3 до 5 годин ночі; Товста кишка- з 5 до 7 години ранку; Шлунок- з 7 до 9 години ранку; Селезінка і підшлункова залоза- з 9 до 11 години ранку; Серце- з 11 до 13 годин дня; Тонка кишка- з 13 до 15 годин дня; Сечовий міхур- з 15 до 17 годин дня; Жовчний міхур-з 23 до 1 години ночі. Нирки- з 17 до 19 години вечора; Органи кровообігу, статеві органи-з 19 до 21 години вечора; Органи теплоутворення-з 21 до 23 години вечора;

Добові біоритми контролюються «біологічним годинником» це пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі. Він ґрунтується на строго періодичних фізико-хімічних процесах, які відбуваються в організмі. Завдяки «біологічному годинникові» організми орієнтуються щодо періоду доби, зміни пори року тощо.

Групи людей жайворонки сови голуби

максимальна працездатність ввечері (вночі); легко пристосовуються до зміни режимів; не бояться труднощів і емоційних переживань; належать до екстравертів; стресостійкість; легко ставляться до успіхів і невдач. Характерні ознаки "сови"

«Сови» - люди, у яких спостерігається відставання фази сну. У них відзначається період коливань циркадних ритмів більше, ніж 24 години, або так званий синдром відставленою фази сну. Вони воліють лягати спати пізніше 23-24 годин, але зате їм важче вставати в ранні ранкові години.

«Совами» були такі великі люди, як Лев Толстой, А.П. Чехов.

Характерні ознаки «жайворонка»: максимальна працездатність вранці; слідування загальноприйнятим нормам; Неконфліктність; любов до спокою; невпевненість у собі; наявність психологічних проблем.

«Жайворонки» - люди, у яких циркадний ритм зсувається вперед, тобто мають синдром випереджаючої фази сну. . У них період коливання цілодобовий ритм менше 24 годин. Вони рано хочуть спати, швидко засинають і дуже рано встають в одні і ті ж ранкові години. Найкраще їм працюється вранці на «свіжу голову», а до кінця дня їх працездатність знижується.

Видатні «жайворонки» Оноре де Бальзак, Дмитро Менделєєв.

Характерні ознаки «голубів»: біоритми і показники знаходяться між показниками «жайворонків» і «сов»; пік активності фізіологічних функцій припадає на денні години.

«Голуби» - люди денного типу. Їх циркадний ритм найбільш пристосований до звичайної зміні дня і ночі. Період їх найкращою розумової та фізичної активності відзначається з 10 до 18 годин. Вони краще адаптовані до зміни світла і темряви. Але навіть у них при переїздах на великі відстані зі зміною часових поясів і нічній роботі спостерігається збій власних біологічних годин.

Добова ритміка працездатності людини

Тестування на визначення, індивідуального добового ритму 1. Чи важко вам вставати вранці? а) так – 3б. в) рідко – 1б. б) іноді – 2б. г) дуже рідко – 0б. 2. В який час ви лягаєте спати? а) після 1 год. ночі – 3б. в) з 2200 год.-2300год. – 1б. б) з 2330год.-1год. – 2б. г) до 2200 год.-0б.

3. Який сніданок маєте ви на протязі першої години після пробудження? а) багатий і різноманітний – 3б. в) бутерброд – 1б. б) некалорійний – 2б. г) чашка чаю чи кави – 0б. 4. Пригадайте неприємності, які трапились на роботі (школі) і вдома? а) в першу половину дня – 1б. б) в другу половину дня – 0б. 5. Від чого ви могли б легко відмовитись? а) від ранкового чаю чи кави – 2б. б) від вечірнього чаю – 0б.

6. Як легко під час канікул чи відпустки ви порушите свою звичку, пов’язану з прийняттям їжі? а) дуже легко – 0б. в) важко – 2б. б) легко – 1б. г) залишається все без змін – 3б. 7. Вранці вас чекають важливі справи. Наскільки раніше звичного ви ляжете спати? а) більше, ніж на 2 год. – 3б. в) менше, ніж на 1 год. – 1б. б) на 1-2 год. – 2б. г) як завжди – 0б. Висновки: 0-7 балів – «жайворонок»; від 8 до13 балів – «аритмик»; від 14 до 20 балів – «сова».

На жаль, життя сучасної людини таке, що порушення біологічних ритмів для нього практично неминучі, оскільки режим трудового дня часто не збігається з індивідуальними потребами, а відрядження вимагають частих переїздів. Порушення біологічних ритмів викликає неврози, дратівливість, призводить до глибоких розладів фізіологічних процесів. Одним з основних їх проявів є постійне відчуття втоми.

Рекомендації з профілактики втоми і перевтоми

для профілактики перевтоми і під час відпочинку усуньте або зменшите вплив шкідливих дратівливих факторів середовища проживання. У першу чергу - знизьте рівень шуму , яскравість світла;     найкращим відпочинком служить перемикання на інший вид діяльності , чергування розумових навантажень з фізичними вправами. Відпочинок , що складається з чергування різних видів діяльності , називається активним відпочинком. Він більш ефективний , ніж пасивний , що здійснюється в умовах повного спокою. Так , працівники розумової праці, які мають регулярну фізичне навантаження , живуть у середньому на 10 років більше тих , хто веде сидячий спосіб життя;

Обов'язковий відпочинок після занять у школі, необхідні перерви під час виконання домашніх завдань. Неприпустимо працювати без перерви на обід, не використовувати для повноцінного відпочинку вихідні дні. Регулярно відпочивайте!

Сон — це природний фізіологічний процес, який характеризується мінімальним рівнем активної свідомості та зниженою реакцією на навколишній світ. Найбільш істотними проявами сну є: зниження активності нервової системи, зокрема кори великого мозку, «вимкнення» свідомості, зниження м'язового тонусу та усіх видів чутливості.

Теорії сну Активні теорії сну – сон є активним процесом і настає в результаті збудження певних структур ("центрів сну"), що викликає загальне зниження активності організму. Вальтер Рудольф Гесс у 1940 х рр. виявив центр сну. Пасивні теорії сну - настання сну відбувається пасивно в результаті припинення дії певних чинників, що необхідні для підтримки стану бадьорості

Хімічна теорія сну Згідно з цією теорією людина засинає внаслідок того, що під час стану бадьорості в клітинах тіла накопичуються продукти – чинники сну. Деякі дослідники припустили, що під час стану бадьорості в організмі синтезується особлива отруйна речовина - гіпнотоксин, руйнування якого відбувається під час сну.

Гальмівна теорія сну Її автором є І.П. Павлов. Згідно з його поглядами причиною сну є поширення внутрішнього гальмування по корі великих півкуль і відділах мозку, що знаходяться нижче. Цей процес забезпечує "відпочинок" головного мозку і лежить в основі відновлення його працездатності для подальшої після сну життєдіяльності.

Гальмівна теорія сну Її автором є І.П. Павлов. Згідно з його поглядами причиною сну є поширення внутрішнього гальмування по корі великих півкуль і відділах мозку, що знаходяться нижче. Цей процес забезпечує "відпочинок" головного мозку і лежить в основі відновлення його працездатності для подальшої після сну життєдіяльності.

Сучасні теорії сну Більшість сучасних гіпотез щодо функціонального призначення сну й окремих його стадій можна звести до трьох основних типів: 1) енергетичних, 2) інформаційних, 3) психодинамічних. Відповідно до "енергетичних" теорій під час сну відбувається відновлення енергії, витраченої під час бадьорості.

Фізіологічні механізми сну Існує ціла функціональна система (ретикулярна формація, гіпоталамус, таламус), яка забезпечує взаємодію процесів сну й активності. Сигнали, які надходять із периферичних частин аналізаторів через ці структури в кору півкуль головного мозку, активізують її й підтримують стан активності. Зменшення інтенсивності цих сигналів, що настає періодично в певний час доби, спричиняє сон.

Фізіологічні зміни під час сну

Мозкова активність під час сну Відновлюються та синтезуються білки, жири, нейромедіатори. Нова інформація, що надійшла до мозку протягом дня зіставляється, аналізується, переробляється та зберігається. Інформація закріплюється та зберігається в механізмах довготривалої пам’яті. Такий висновок можна зробити на підставі біопотенціалів мозку, які відображають його біоелектричну активність.

Фази сну Повільний, або ортодоксальний сон – глибокий без сновидінь сон, становить 75-80% усієї його тривалістю. Швидкий, або парадоксальний сон – 20-25% усього сну. Людина починає бачити сни. Повільна і швидка фази сну змінюють одна одну декілька разів з проміжками у 80-120 хв., за ніч спостерігається 4-6 таких циклів.

Порівняння фаз сну за особливостями перебігу основних фізіологічних процесів Повільний сон: Уповільнення серцевої діяльності Інтенсивності обміну речовин та газообміну; Зменшення t тіла; Розслаблення скелетних м’язів; Майже зникають усі види чутливості; Зниження електричної активності кори (високочастотні змінюються на низькочастотні). Швидкий сон: Трохи підсилюється серцева діяльність і дихання; Підвищується обмін речовин та t тіла; Менш розслабленими стають скелетні м’язи; Дещо підвищується чутливість; Підвищується електрична активність кори (низькочастотні змінюють високочастотними); Очні яблука швидко рухаються у різних напрямках.