Презентація на тему:
Пам'ять

Тема: Пам'ять План Поняття про пам'ять та її фізіологічні основи. Процеси пам'яті. Види пам'яті і їх характеристика. Індивідуальні особливості пам'яті . Умови успішного запам'ятовування. Виховання пам'яті .

Пам’ять – це психічний пізнавальний процес, який полягає у запам'ятовуванні, збереженні та відтворенні попереднього досвіду На думку Арістотеля, пам’ять є соціальною спадкоємницею, нашим безцінним багатством і силою. Завдяки їй людина у вигляді знань може присвоювати надбання попередніх поколінь. Пам’ятаючи минуле, вона краще розуміє теперішнє і може прогнозувати майбутнє. Людина без пам’яті перестає бути особистістю, не орієнтується в часі і просторі.

Мнемозіна - у давньогрецькій міфології – богиня пам'яті; мати дев'яти муз У психології залишилася традиція називати всі речі, які пов'язані з пам'яттю, використовуючи слова “мнемічний”, “мнемо”. Наприклад: мнемічні процеси, мнемічні прийоми

В історії людства завжди були люди, які мали феноменальну пам’ять. Наприклад, Олександр Македонський пам’ятав імена всіх своїх воїнів, а Вінстон Черчілль знав напам’ять майже всього Шекспіра. Вольфгангу Амадею Моцарту достатньо було почути музичний твір лише один раз, щоб не лише виконати, але й відтворити його на папері, а Білл Гейтс пам’ятає сотні кодів, створеної ним операційної системи.

Феноменальна пам’ять

Фізіологічні механізми пам'яті Фізіологічні теорії механізмів пам’яті пов’язані з вченням Павлова про утворення тимчасових нервових зв’язків. Теорія нейронних моделей ґрунтується на просторово-часовій структурі з відкритими групами нервових клітин, що моделюють об’єкт відображення. Біохімічні теорії пов’язанні з нейрофізіологічними, розкривають механізми пам’яті на клітинному рівні

Процеси пам'яті Запам'ятовування Збереження Забування Відтворення Закріплення у свідомості людини отриманої інформації, яка є необхідною умовою збагачення досвіду людини новими знаннями і формами поведінки. Запам'ятовування буває мимовільним і довільним. Способи довільного запам'ятовування - механічний і смисловий. Поява у свідомості раніше сприйнятих думок, образів. Форми відтворення: впізнавання, згадування, пригадування. Види відтворення: мимовільне в довільне Процес гальмування, ліквідації, стирання слідів нервового збудження і відповідних нервових зв'язків, що впродовж тривалого часу не підкріплювалися. Основний шлях боротьби із забуванням – повторення. Утримання в пам'яті одержаних знань на протязі відносно тривалого періоду часу. Фізіологічна основа – збереження слідів нервового збудження і відповідних нервових зв'язків.

Класифікація видів пам'яті За об’єктом запам’ятовування За ступенем вольової регуляції За тривалістю збереження в пам'яті Образна Словесно-логічна Рухова Емоційна Мимовільна Довільна Довгочасна Короткочасна Оперативна

Класифікація типів пам'яті За характером матеріалу За ступенем участі основних аналізаторів За розвитком окремих процесів пам'яті Наочно-образний Словесно-логічний Гармонійний Зоровий Слуховий Руховий Змішаний Швидкість запам'ятовування Міцність збереження Точність відтворення

Мнемічні прийоми або способи запам’ятовування Групування - розбиття матеріалу на групи за певними ознаками ( по смислу, за асоціаціями і т.д.) Виділення опорних пунктів – тези, заголовки, запитання, приклади, цифрові дані, порівняння, імена, незнайомі слова і ін. План - сукупність опорних пунктів. Класифікація – розподіл яких-небудь предметів, явищ, понять за класами, групами, розрядами на основі визначених спільних ознак. Структурування – встановлення взаємного розміщення частин, що складають єдине ціле того, що запам'ятовується. Схематизація – зображення чи опис чого-небудь в основних рисах чи спрощене уявлення інформації, що запам'ятовується. Аналогія – встановлення подібності, схожості у певних відношеннях предметів, явищ, понять. Мнемотехнічні прийоми - сукупність готових відомих способів запам'ятовування. Перекодування – вербалізація, чи промовляння, називання, уявлення. Асоціації - встановлення зв'язків за схожістю, суміжністю чи протилежністю. Повторення.

Закономірності пам'яті Закон Еббінгауза: ділити на частини – затрати часу менше, ніж на ціле. Феномен Міллера: ділити не більше, ніж на 7 частин. Фактор краю: краще запам'ятовується перше, а найкраще останнє повідомлення. Фактор сну: перехід інформації з блоку короткотривалої пам'яті до довготривалої відбувається під час сну. Феномен Фройда: неприємна інформація запам'ятовується гірше і забувається швидше. Феномен «абсолютної новизни» - незнайоме збентежує людину і викликає стан тривоги, що в свою чергу знижує ефективність запам'ятовування. Феномен Еббінгауза: з часом кількість зафіксованої інформації суттєво зменшується.(особливо в перші години, добу). Необхідність записувати. Феномен «ілюзії пам'яті»: через певний час людина точно згадує основну сутність, а деталі її забуває і згадує не такими, які були насправді. Феномен незакінченої дії: людина краще і довше пам'ятає незавершену справу, ніж роботу, виконану повністю. Установка: сконцентровує увагу і покращує запам'ятовування. Фактор мотивації: бажання, потреби, інтереси. Принцип заглиблення в заучування: матеріал запам'ятовується краще, чим більше він пов'язаний з іншими фактами Принцип «природності»: запам'ятовується краще те, що засвоюється природнім шляхом, без примусу, з внутрішньої потреби.

Організація заучування матеріалу на уроці дозування матеріалу за об’ємом; розподіл заучування в часі; повторення; відтворення по пам’яті; використання асоціацій; використання мнемічних прийомів; логічне групування: план, заголовок, логічні пункти; класифікація, систематизація; мова оформлення; емоційне оформлення матеріалу

Для того, щоб покращити пам'ять, її потрібно тренувати. Для цього є багато способів

Якщо вам потрібно запам'ятати щось конкретне, зробіть три простих кроки: Сконцентруйте увагу тільки на одному об'єкті. Розслабтесь, не переключайтесь на інші предмети. Створіть асоціації – подумайте, з чим ви можете пов'язати те, що хочете запам'ятати. Повторення – декілька раз повторіть цю асоціацію (вголос або про себе).

Вправи, що зміцнюють спостережливість і пам'ять: Уважно подивіться на знайомий предмет, потім, закривиш очі, образно уявіть Його собі в подробицях Відкривши очі, ще раз погляньте на нього і зазначте, які деталі були вами випущені. Вивчений предмет спробуйте намалювати з пам'яті. Потім виявіть, що забули намалювати. Опишіть із пам'яті риси добре знайомої людини. Спостерігаючи за цією людиною під час зустрічі, уточніть не помічені вами риси її обличчя. Подивіться на 7—15 дрібних предметів, а після з пам'яті опишіть їх. Спробуйте добре роздивитися предмет, що падає. Потім опишіть його якомога точніше. Огляньте кімнату, запам'ятайте, що в ній знаходиться. Потім закрийте очі й уявіть образ побаченого в подробицях. Згадайте голос та інтонацію фрази знайомої вам людини й спробуйте закритими очима уявно знову почути її. Потім повторіть фразу вголос, під час зустрічі з цією людиною порівняйте «оригінал» з імітацією.

Основні прийоми довільного запам'ятовування такі Чітко визначити мету, завдання запам'ятовування. Формування стійких мотивів до запам'ятовування, почуття відповідальності. Розуміння матеріалу, утворення смислових зв'язків та використання ефективних прийомів запам'ятовування. Сприятливий психічний стан для засвоєння нового матеріалу. Повторення матеріалу при заучуванні. Врахування індивідуальних особливостей.

Що вбиває нашу пам’ять? Куріння Недостатнє харчування Герпес Алкоголізм Стресові ситуації

Фільм: Пам’ять