Презентація на тему:
Клітинна теорія

Клітинна теорія: вчора, сьогодні, завтра Клітинна теорія

Клітинна теорія - одне із загальновизнаних біологічних узагальнень, яке говорить про єдність принципу будови і розвитку світу рослин, тварин, інших живих організмів, в яких клітина розглядається в якості загального структурного елементу. Вона була сформульована у середині XIX століття і надала базу для розуміння законо- мірностей живого світу та мала важливе значення для розвитку еволюційного вчення.  Клітини епітелію  Клітинна теорія

Сформулювали клітинну теорію німецький ботанік Маттіас Шлейден і німецький зоолог Теодор Шванн, грунтуючись на безлічі досліджень про клітини (1838).  Узагальнивши наявні знання про клітину, вони довели, що клітина є основною одиницею будь-якого організму. Клітини тварин, рослин та бак-терій мають подібну будову. Пізніше ці висновки стали основою для доказу єдності організмів. Ці вчені ввели в науку основоположне уявлення про клітини: поза клітинами життя немає. Теодор Шванн   Маттіас Шлейден Клітинна теорія

Пізніше, у 1858 році, Рудольф Вірхов доповнив клітинну теорію найважливішим положенням: будь-яка клітина походить з клітини: “Omnis cellula eх cellula”. Р.Вірхов з’ясував, що нові клітини не виникають з міжклітинної речовини, як вважали до нього, а з’являються внаслідок розмноження материнської. Рудольф Вірхов Клітинна теорія

З 1840-х р. вчення про клітину опиняється в центрі уваги всієї біології і бурхливо розвивається, перетворившись на самостійну галузь науки - цитологію. У цей час змінюється уявлення про склад клітини. З'ясовується другорядне значення клітинної оболонки, яка раніше визнавалася найбільш істотною частиною клітини, і висувається на перший план значення протоплазми (цитоплазми) і ядра клітин, що знайшло своє вираження у визначенні клітини, даному М. Шульце: “Клітина - це грудочка протоплазми з ядром.”. Розвиток клітинної теорії в другій пол. ХІХ ст.

У 1861 р. Брюкко висуває теорію про складну будову клітини, яку він визначає як «елементарний організм», з'ясовує далі розвинену М.Шлейденом і Т.Шванном теорію клітиноутворення з безструктурної речовини (цитобластеми). Виявлено, що способом утворення нових клітин є клітинний поділ, що вперше було вивчено на нитчастих водоростях. У спростування теорії цитобластеми на ботанічному матеріалі велику роль відіграли дослідження Негелі і М. І. Желе. Поділ тканинних клітин у тварин було відкрито в 1841 р. Ремарком. З'ясувалося, що дроблення бластомерів є серією послідовних поділів. Розвиток клітинної теорії в другій пол. ХІХ ст.

- Клітина - елементарна одиниця живого, основна одиниця будови, функціонування, розмноження і розвитку всіх живих організмів. Клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів мають спільне походження і подібні за своєю будовою і хімічним складом, основни- ми процесами життєдіяльності та обміном речовин. Клітина – елементарна одиниця розмноження. Розмноження клітин відбувається шляхом їх розподілу. Нові клітини завжди виникають з попередніх клітин. Клітини містять спадкову інформацію для забезпечення зміни поколінь певного виду організмів. Клітина - одиниця розвитку живого організму. Клітинам притаманна подразливість. У багатоклітинних організмів різні типи клітин формуються внаслідок спеціалізації протягом онтогенезу. Основні положення клітинної теорії

Для приведення клітинної теорії в більш повну відповідність з даними сучасної клітинної біології перелік її положень часто доповнюють і розширюють. У багатьох джерелах набір додаткових положень досить довільний. - Клітини прокаріотів і еукаріотів є системами різного рівня складності і не повністю гомологічні один одному. - В основі поділу клітини і розмноження організмів лежить копіювання спадкової інформації - молекул нуклеїнових кислот. Положення про генетичну безперервність відноситься не тільки до клітини в цілому, але й до мітохондрій, хлоропластів, генів і хромосом. - Багатоклітинні організми представляють собою нову систему, складний ансамбль з безлічі клітин, об'єднаних та інтегрованих в системи тканин і органів, пов'язаних один з одним за допомогою хімічних, гуморальних і нервових факторів. Додаткові положення клітинної теорії

Сучасна клітинна теорія виходить з того, що клітина є найголовнішою формою існування життя, властива всім живим організмам, крім вірусів Разом з тим повинні бути піддані переоцінці догматичні та методологічно неправильні положення клітинної теорії: Клітинна структура є головною, але не єдиною формою існування життя. Неклітинною формою життя можна вважати віруси. Правда, ознаки живого (обмін речовин, здатність до розмноження тощо) вони виявляють тільки всередині клітин, поза клітинами вірус є складною хімічною речовиною. Сучасна клітинна теорія

Існує два типи клітин - прокаріотичні, що не мають відмежованого мембранами ядра, і еукаріотичні, що мають ядро, оточене подвійною мембраною з ядерними порами. У більшості прокаріотів немає внутрішніх мембранних органоїдів, а у більшості еукаріотів є – мітохондрії і пластиди. Згідно з ендосимбіотичною теорією, ці органели - нащадки бактеріальних клітин. Таким чином, еукаріотична клітина - система більш високого рівня організації, вона не може вважатися цілком гомологічною клітині бактерій (клітина бактерій гомологічна мітохондрії клітини людини). Гомологія всіх клітин зводиться до наявності у них замкнутої зовнішньої мембрани з подвій- ного шару фосфоліпідів (у архей вона іншого хімічного складу, ніж у решти груп організмів), рибосом і хромосом - спадкового матеріалу у вигляді молекул ДНК, що утворюють комплекс з білками. Сучасна клітинна теорія

Клітинна теорія розглядала організм як суму клітин, а риси організму розчиняла в сумі рис складових його клітин. Цим ігнорувалася цілісність організму, закономірності функціонування цілого замінялися сумою функціонувань частин. Догматична клітинна теорія ігнорувала специфічність неклітинних структур в організмі або навіть визнавала їх, як це робив Р.Вірхов, неживими. Насправді, в організмі крім клітин є багатоядерні надклітинні структури (синцитії, симпластії). Встановити специфічність їх функціонування і значення для організму є одним із завдань сучасної цитології. Сучасна клітинна теорія