Чоловіча статева система
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
* Лекція на тему: Чоловіча статева система. Заслужений працівник освіти України, доцент Л.І. Остапюк МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ КАФЕДРА АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ
План лекції Класифікація чоловічих статевих органів (ЧСО) Функціональна анатомія внутрішніх ЧСО Функціональна анатомія зовнішніх ЧСО Розвиток ЧСО Вади розвитку (аномалії) ЧСО *
* Стать людини визначається хромосомним набором (46,ХХ – жінка; 46,ХY – чоловік), що обумовлює первинні та вторинні ознаки певної статі. Статевий розвиток чоловіків та жінок розпочинається ідентично (індиферентна стадія розвитку в ембріогенезі обох статей), тому при диференціації та детермінації статі трапляються аномалії.
* Статеві органи, або геніталії, забезпечують: розвиток і виведення статевих клітин; ендокринну функцію(регулюється передньою долею гіпофіза та центрами проміжного мозку); копулятивну функцію; запліднення
* Топографічно розрізняють: внутрішні та зовнішні статеві органи. За будовою розрізняють: статеві залози(паренхіматозні органи) і статеві шляхи(трубчаті органи).
Внутрішні чоловічі статеві органи, organa genitalia masculina, представлені: 1) статевими залозами: яєчком (головна залоза); сім'яними пухирцями; передміхуровою залозою; цибулино-сечівниковими залозами; 2) шляхами виведення сперми: протокою надяєчка; сім’явиносною протокою; сімя`випоркувальною протокою; чоловічим сечівником
Яєчко – це парна складна трубчаста залоза змішаної секреції (зовнішньої і внутрішньої), яка має паренхіму та строму. Строма яєчка: білкова оболонка, середостіння яєчка, міждолькові перегородки. Паренхіма яєчка: звивисті трубочки, прямі трубочки, сітка середостіння.
Форма і величина яєчок індивідуально варіюють. Характерною їх особливістю є асиметрія. Ліве яєчко розташовано, як правило, нижче правого, але в деяких випадках більш низьке положення займає праве яєчко. Це спостерігається, наприклад, при зворотному положенні нутрощів. За масою ліве яєчно дещо перевершує праве.
В звивистих сім'яних трубочках є два види клітин (клітини Сертолі і сперматоцити) і відбувається сперматогенез . По прямих і далі по виносних трубочках спермії поступають в протоку над’яєчка (ductus epididymidis). У над’яєчку виділяють: головку над’єчка; середню частину(тіло); хвіст, який продовжується у сім’явиносну протоку(ductus deferens);
Яєчко також є залозою внутрішньої секреції, яка здійснює синтез і виділення чоловічих статевих гормонів – андрогенів(anrdos - мужчина). Андрогени синтезуються в інтерстеціальних клітинах Лейдига, що розташовані між звивистими сім`яними трубочками.
Сім’явиносна протока – це канал для проведення сім’я, який має три оболонки: слизову, м'язову з трьома шарами м'язів і адвентицію. Ductus deferens має три відділи. Кінець сім’явиносної протоки з’єднується з видільною протокою пухирчастої залози, утворюючи сім’явипорскувальну протоку, яка відкривається на сім’яному горбку в передміхуровій частині сечівника.
Сім’яний канатик простягається від внутрішнього отвору пахвинного каналу до верхнього кінця яєчка. В ньому виділяють пахвинну і калиткову частини. Довжина канатика залежить від положення яєчка і складає 15-20 см.
Сім’явипорскувальна протока оточена печеристою тканиною і м’язовою тканиною передміхурової залози, за рахунок яких відбувається замикання її просвіта.
Під час еякуляції відбувається одномоментне загальне скорочення м’язів сім’явиносної протоки і виносної протоки пухирчастої залози. І сім’яна рідина проштовхується через сім’явипорскувальну протоку в сечівник. Об’єм сім’яної рідини під час виверження дорівнює 2-6 мл, в середньому 3.5 мл.
Передміхурова залоза одержала назву за своїм положенням перед сечовим міхуром при оперативному підході до нього з боку промежини. Орган має залозисто-м’язову будову. В залозі розрізняють три групи залоз: 1) периуретральні, розташовані в колі сечівника; 2) внутрішні; 3) зовнішні, які займають периферію органу. Проточки залоз у кількості 16-32 відкриваються в передміхурову частину сечівника.
Секрет передміхурової залози має лужну реакцію, завдяки цьому він стимулює рух сперматозоїдів. Гладка м’язова тканина складає біля 1/4 маси органа. М’язи сприяють випорскуванню секрету із залози, а при еякуляції приймають участь в замиканні початкової частини сечівника, перешкоджаючи закиданню сім’я в сечовий міхур.
Статевий член є чоловічим копулятивним органом і скаладється: з парних печеристих тіл непарного губчастого тіла, в якому проходить сечівник. Будова печеристих і губчастого тіл характеризується наявністю в їх тканині комірок, в які відкриваються завиткові артерії.
Судини статевого члена мають пристосування, які регулюють притік і відтік крові. При сексуальному збудженні комірки наповнюються кров’ю і білкова оболонка печеристих тіл напружується - наступає ерекція. Печеристі тіла збільшуються і стають щільно-еластичними.
Чоловічий сечівник довжина - у дорослих 20-25 см; частини - передміхурова (3-4 см), перетинчаста (1-2 см) і губчаста (15-17 см). Три звуження: 1) в ділянці внутрішнього отвору; 2) в перетинчастій частині; 3) в ділянці зовнішнього отвору; Три розширення: 1) в передміхуровій частині, 2) в ділянці цибулини статевого члена, 3) в ділянці головки статевого члена (човноподібна ямка).
* Поперечний розріз зародка: 1 - нервова трубка; 2 - хорда; З – аорта; 4 - склеротом; 5 - міотом; 6 – дерматом; 7 - первинна кишка; 8 – целом; 9 – сегментарна ніжка (нефротом)
* Ровиток чоловічих статевих органів тісно пов’язаний з ембріогенезом сечової системи: Переднирка (pronephros) функціонує у людини лише 40-50 год на початку 3-го тижня; включає протонефридії і протонефротичну протоку; Первинна нирка (mesonephros) закладається на 3-му тижні з 25 сегментних ніжок, які перетворюються на метанефридії та ductus mesonephricus (Вольфова протока), латерально від якого відділяється d. Paramesonephrycus (Мюллерова протока) Постійна нирка (metanephros) утворюється з нефрогенної тканини та похідних ductus mesonephrycus
* Розвиток внутрішніх чоловічих статевих органів 4, 5 тиждень ембріогенезу: 1. Утворюється статеві складки з целомічного зачаткового епітелію на задній стінці coelom – індиферентні гонади (стать невідома) З жовточного мішка в зачатки гонад мігрують первинні статеві клітини – гоноцити Зачатковий епітелій гонад вростає в мезенхіму тяжами, в яких є два види клітин (первинні статеві і целомічний епітелій)
* 7, 8 місяць ембріогенезу – 1. відбувається гістологічна статева диференціація гонад; 2. Епітеліальні тяжі перетворюються в звивисті сім`яні трубочки, гоноцити – у сперматогонії, целомічний епітелій – у сустентоцити 3. Паралельно зі статевою диференціацією гонад в різному напрямку розвиваються інші закладки сечостатевої системи: Вольфове тіло (метанефридії і ductus mesonephrycus) та ductus paramesonephrycus. З метанефридій у чоловіків розвиваються такі шляхи виведення сперми: прямі канальці, сітка яєчка та виносні проточки. З Вольфової протоки розвиваються: протока надяєчка, сімявиносна протока, сім`яні пухирці та сімявипорскувальна протока
* У деяких випадках аномалії призводять до появи осіб з ознаками обох статей, відомих як гермафродити. Гермафродит – у давньогрецькій міфології син Гермеса і Афродіти, з’єднаний богами з німфою Салмакідою так, що їхні тіла утворили єдине ціле. Розрізняють справжній і несправжній гермафродитизм.
* Аномалії чоловічих статевих органів ( 5 – 7%) Вади розвитку яєчка: Анорхізм – вроджена відсутність яєчок (тяжкі інфекційні захворювання, глибокі порушення гормональної системи) Крипторхізм – яєчка не опустились в калитку Монорхізм – розвинулось одне яєчко Псевдокрипторхізм (надмірний розвиток m. сremaster, що затягує яєчко в черевну порожнину) Ектопії яєчка (абдомінальна, стегнова…) Вади розвитку сечівника: Епіспадія (верхнє розчеплення) Гіпоспадія (розчеплення нижньої стінки) Вади сперматогенезу: Олігоспермія (мала кількість сперматозоїдів у спермі) Азооспермія (відсутність живих сперматозоїдів у спермі)
Схожі презентації
Категорії