Презентація на тему:
Леонід Кучма

Леонід Данилович Кучма Підготував: Бліщук Олександр учень 3 курсу групи №17

Зміст 1 Молоді роки 2 Кар'єра 3 Політична діяльність 3.1 Прем'єр-міністр 4 Президент України 4.1 Перший термін 4.2 Другий термін 5 Сім'я 6 Пам'ятник 7 Герб 8 Нагороди

Молоді роки Народився 9 серпня 1938 року у селі Чайкине Чернігівської області. Батько — Данило Прокопович Кучма, учасник Другої Світової війни, загинув на фронті 1944 року. Мати — Параска Трохимівна Кучма, колгоспниця. Одружений, дружина Людмила Миколаївна — почесний президент Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям». Їхня дочка — Олена Пінчук (Франчук), дружина мільярдера Віктора Пінчука. Онуки: Роман і Катерина.

Кар'єра У 1960 р. здобув освіту інженера-механіка у галузі ракетної техніки на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського університету. У 1961 р. Леонід Кучма познайомився і одружився з Людмилою Тумановою, прийомною дочкою головного технолога «Південного машинобудівного заводу», а в майбутньому головного інженера Головного технічного управління Міністерства загального машинобудування СРСР Генадія Туманова[2]. Одруження допомогло Кучмі зробити стрімку кар'єру на «Південмаші»[3]. У 1960–1982 рр. інженер, старший інженер, провідний конструктор, помічник головного конструктора, технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур (Казахстан). Паралельно з 1975 по 1981 секретар партійного комітету комуністичної партії Конструкторського бюро «Південне», пізніше з 1981 по 1982 — секретар парткому Виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод» — на той час найбільший завод військової та ракетно-космічної техніки, а також цивільної продукції у Радянському Союзі. З 1982 по 1986 — перший заступник генерального конструктора КБ «Південне», а з 1986 по 1992 — генеральний директор ВО «Південний».

Політична діяльність У 1990–1992 рр. народний депутат УРСР (XII скликання, а пізніше Верховної Ради України першого скликання), член Прем'єр-міністр Жовтень 1992 — вересень 1993 — прем'єр-міністр України, Ради національної безпеки і оборони. У вересні 1993 р. пішов у відставку з посади прем'єр-міністра. З грудня 1993 р. — президент Ради промисловців та підприємців України. Березень 1994 — серпень 1994 — народний депутат України 2-го скликання, член міжрегіональної депутатської групи.

Президент України Перший термін Підтримка за регіонами на виборах 1994 року 10 липня 1994 — обраний на посаду Президента України (Передвиборча програма) У 1-му турі президентських виборів набрав 31,17 %, найбільше в Криму — 82,6%, найменше в Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях — 2.5-3.5% голосів. У 2-му турі: 52,15%, найбільше в Криму і Севастополі — 89.7 та 91,5%, найменше в Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях — 2.5-3.5% голосів. З шести суперників головним конкурентом на виборах став на той час діючий президент — Леонід Кравчук, набрав у першому турі 37,92%, а у другому —— 45,1% голосів.

Другий термін Підтримка за регіонами на виборах 1999 року 14 листопада 1999 вдруге обраний на посаду Президента України. У 1-му турі 9.598.672 голосів (36.49%), перше місце з 13 претендентів. У 2-му турі 15.870.722 голосів (56.25%).

Сім'я Леоні д Дани лович Ку чма ( 9 серпня 1938, Чайкине, Чернігівська область) — український політик, прем'єр-міністр України з 13 жовтня 1992 по 21 вересня 1993, другий президент України (19 липня 1994 — 23 січня 2005). Почесний громадянин Дніпропетровська. Брат Олександр Кучма (1928–1984), шахтар, помер від раку легенів. Племінник Володимир Кучма — бізнесмен.. Сестра Віра Тимошенко (Кучма), працювала машиністом електровоза, померла від інсульту у віці 48 років. Дружина Людмила Кучма (1940) (уроджена Талалаєва). Дочка Олена Пінчук (1970), засновниця фонду «АНТИСНІД» і глава наглядової ради групи StarLightMedia, яка включає телеканали СТБ, ICTV, Новий канал, QTV, М1, M2, а також низку медіакомпаній (StarLight Sales, StarLight Brand Content, StarLight Commercial Production, StarLight Films, Vavёrka Production, StarLight Rental, StarLight Scenery, StarLight Digital, «Нові Медіа Проекти»).

Пам'ятник 27 вересня 2007 року в Києві, на майдані Слави, прихильники цього блоку встановили гіпсовий пам'ятник Леоніду Кучмі, що зображав його у вбранні римських громадян. Через декілька годин після встановлення пам'ятник був викрадений.

Герб Герб Л. Д. Кучми був створений у 1999 році. В щиті, перетятому лазуровим і золотим, лев протилежних тинктур, армований червоним, що йде на задніх лапах і тримає в предніх лапах Державний герб України — золотий тризуб в лазуровому п'ятикутному щиті з золотою облямівкою. Щит увінчаний золотою Українською адміністративною короною, над якою лицарський шолом. Клейнод: на двухколірному бурелеті (лазур, золото) золотий, армований червоним, лев, що виходить, і тримає в лапах срібний тризуб. Намет лазуровий, підбитий золотом. Щитотримачі: два діамантових чернігівських орла, армованих золотом, з червоними язиками. Девіз: RE, NON VERBIS — «Ділом, не словами».

Нагороди 1976 Орден Трудового Червоного Прапора. 1981 Лауреат Ленінської премії. 1993 Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки — за розроблення конструкції, технології виготовлення та освоєння серійного виробництва пасажирських тролейбусів великої місткості серії ПМЗ-Т (у складі колективу). 1999 Золотий орден Св. князя Володимира I ступеня (УПЦ МП). 1999 Орден святого рівноапостольного князя Володимира I ступеня (УПЦ КП). 2000 Орден «Золота Віфлеємська зірка» (Палестина). 2000 Орден Лицарів Гробу Господнього. 2003 Найвища Державна нагорода Республіки Молдова «Орден Республіки». 2004 Диплом і медаль почесного доктора Національної академії державного управління при Президентові України. 2004 Орден Української православної церкви преподобного Іллі Муромця I ступеня. 2004 Почесний знак Співдружності Незалежних Держав. 2004 Диплом Почесного доктора, мантія і медаль Національного університету «Узбекистан» імені Мірзо Улугбека (м. Ташкент). Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня (Російська Федерація, 20 квітня 2004) — за великий особистий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами Росії та України (орден був вручений Леоніду Кучмі Президентом Російської Федерації Дмитром Медведєвим у Кремлі 28 липня 2011 року)