"Леонід Данилович Кучма"
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Загальна інформація Кучма Леонід Данилович — інженер, український політик, прем'єр-міністр України з жовтня 1992 по вересень 1993, другий президент України (19 липня 1994 — 23 січня 2005).
Молоді роки Народився 9 серпня 1938 року у селі Чайкине Чернігівської області. Батько — Данило Прокопович Кучма, загинув на фронті 1944 року. Мати — Параска Трохимівна Кучма, колгоспниця. Одружений, дружина Людмила Миколаївна — почесний президент Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям». Їх дочка — Олена. Онуки: Роман і Катерина.
Кар'єра У 1960 р. здобув освіту інженера-механіка у галузі ракетної техніки на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського університету. У 1960—1982 - інженер, старший інженер, провідний конструктор, помічник головного конструктора, технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур. Паралельно з 1975 по 1981 секретар партійного комітету комуністичної партії Конструкторського бюро «Південне». З 1982 по 1986 — перший заступник генерального конструктора КБ «Південне», а з 1986 по 1992 — генеральний директор Виробничого об’єднання «Південний».
Політична діяльність У 1990—1992 - народний депутат УРСР (XII скликання, а пізніше Верховної Ради України першого скликання), член Комісії з питань оборони і державної безпеки. Прем'єр-міністр Жовтень 1992 — вересень 1993 — премєр – міністр України,. У вересні 1993 пішов у відставку з посади прем'єр-міністра. Березень 1994 — серпень 1994 — народний депутат України 2-го скликання, член міжрегіональної депутатської групи.
Перший термін 10 липня 1994 — обраний на посаду Президента України у 1-му турі президентських виборів набрав 31.17%, найбільше в Криму — 82.6%, найменше в Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях — 2.5-3.5% голосів. У 2-му турі: 52.15%, найбільше в Криму і Севастополі — 89.7 та 91.5%, найменше в Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях — 2.5-3.5% голосів. З шести суперників головним конкурентом на виборах став на той час діючий президент — Леонід Кравчук, набрав у першому турі 37.92%, а у другому —— 45.1% голосів.
Перше оточення Президента 1994 року складалося з політиків нового покоління: Д. Видрін, А. Разумков, В. Литвин, Д. Табачник, М. Рудьковський. Кучма позбувся майже всіх, залишився тільки Володимир Литвин. З'явилися нові люди, нові гасла і, на жаль, старі невирішені проблеми. Протистояння гілок влади, політична та економічна корупція продовжувалися і в період другого президентського терміну Кучми. Прем'єром був призначений В. Ющенко, віце-прем'єром – Ю. Тимошенко. Вся економічна політика уряду була спрямована на зміну системи, що дає всі умови для тих фінансово-промислових угрупувань, які лояльно ставилися до Президента.Ці заходи повинні були призвести до зміни в розкладі політичних сил
Історичні факти та політичний аналіз періоду правління Л. Кучми показує, що він проявив себе як добрий тактик і поганий стратег. Україна знаходилася в глибокій економічній і політичній кризі. У результаті приватизації формується національний, переважно компрадорський капітал, зростає корупція чиновників. Первинне накопичення набирало небувалі оберти. До кінця 2001 року в державній власності залишалося вже мало підприємств: у промисловості – 2808 з 97637, у будівництві – 1722 з 53530, у торгівлі – 1660 з 232464.
Другий термін 14 листопада 1999р. вдруге обраний на посаду Президента України. У 1-му турі 9.598.672 голосів (36.49 %), перше місце з 13 претендентів. У 2-му турі 15.870.722 голосів (56.25 %).
У період правління Л.Кучми було досягнуто і певних позитивних результатів: стабілізація економіки, грошова реформа, не було серйозних етнічних і локальних конфліктів. Разом з тим, затвердилася авторитарна влада з явно вираженим кланово-сімейним змістом. Україна стала класичною корупційною країною. Відсутність обґрунтованої і зрозумілої суспільству стратегічної орієнтації негативно позначилася на зовнішній політиці.
Леонід Кравчук, перший президент України дає протилежну оцінку: «Ця епоха – 10 років – була епохою збереження миру і злагоди. Ми не допустили конфронтації в суспільстві, яка б призвела до складних наслідків. Україна подолала важку економічну кризу, страшну інфляцію. Це відбулося завдяки послідовній політиці держави і особисто Президента Кучми». Підсумки виборів 2004 року – багато в чому результат діяльності Кучми на посаді президента. Як лідер країни, як політик у період виборів він так і не зміг визначити свою політичну позицію.
Касетний скандал Восени 2000 Кучма був звинувачений у зникненні опозиційного журналіста — Георгій Гонгадзе (так званий «касетний скандал»). Олександр Мороз обнародував аудіозапис, на якому нібито були записані розмови президента, глави адміністрації президента Володимира Литвина і міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка, що стосувалися зникнення Гонгадзе. Це послужило початком акції ” Україна без Кучми “, організованою опозицією. Учасники протесту проводили багатолюдні вуличні демонстрації та створили наметові містечка в центрі Києва. У 2001 Верховна Рада безрезультатно кілька разів намагалася винести недовіру стосовно Леоніда Кучми. Його звинувачували в незаконному продажі зброї, в організації побиття депутата Олександра Єльяшкевича. Леонід Кучма втратив популярність в країні, а згідно проведеного опитування(без джерел) населення йому недовіряли приблизно 60 % і довіряли 10-20 % опитуваних.
Вибори до ВРУ 2002 На парламентських виборах 2002 Кучма підтримав блок “ За єдину Україну ”, який очолив голова президентської адміністрації Володимир Литвин і прем'єр-міністр Анатолій Кінах. З результатом 11,8 % пропрезидентський блок фактично зазнав поразки. Проте Кучмі вдалося сформувати лояльну до нього більшість у Верховній Раді 4-го скликання за рахунок мажоритарних депутатів обраних, головним чином, на Донбасі.
Завершення президентської каденції Незадовго до початку президентської передвиборної кампанії 2004 року Конституційний суд України надав Кучмі право балотуватися на посаду голови держави утретє, але той відмовився. У грудні 2004 року новим президентом України був вибраний Віктор Ющенко. Після відставки, Кучма отримав довічне утримання у розмірі заробітної плати діючого президента, державну дачу і державну охорону. Леонід Кучма не брав участь в активних політичних проектах, лише зрідка виступаючи публічно з коментарями стосовно поточної ситуації.
Пам'ятник 27 вересня 2007р. у Києві, на майдані Слави, прихильники Леоніда Кучми встановили йому гіпсовий пам'ятник, що зображав його у вбранні римських громадян. Через декілька годин після встановлення, пам'ятник був викрадений.
Схожі презентації
Категорії