Презентація на тему:
Штучні супутники

Штучні супутники. Розвиток космонавтики

Початок космічної ери 4 жовтня 1957 р. радянські вчені вивели на навколоземну орбіту перший штучний супутник Землі. Перший ШСЗ являв собою кулю діаметром 58 см і вагою 83,6 кг; був оснащений чотирма антенами для передачі сигналів радіопередавачів, що працювали від батарейок. Супутник був на орбіті 92 доби, зробивши 1440 обертів навколо Землі, а його радіопередавачі працювали протягом двох тижнів після старту.

4 жовтня 1957 рік Перший штучний супутник Землі

Типи супутників Астрономічні супутники — це супутники, які використовуються для дослідження планет, галактик та інших космічних об’єктів. Біосупутники — це супутники, призначені для проведення наукових експериментів над живими організмами в умовах космосу. Дистанційного зондування Землі Космічні кораблі - пилотуємі космічні апарати Космічні станції - довгочасні космічні кораблі Метеорологічні супутники — це супутники, призначені для віщування погоди, а також для спостереження за кліматом Землі. Розвідувальні супутники Телекомунікаційні супутники Експериментальні супутники

Гравітаційну сталу вперше виміряв англійський учений Генрі Кавендіш у 1798р.

Перша космічна швидкість Поблизу поверхні Землі на супутник діє сила тяжіння Ця сила надає супутнику доцентрового прискорення. За 2 законом Ньютона Тому, Звідси випливає: Підставивши числові дані отримаємо = 7,9 км/с

Мінімальна швидкість, яку потрібно надати тілу, щоб воно стало штучним супутником планети називають першою космічною швидкістю. Мінімальна швидкість, якої потрібно надати тілу, щоб воно, подолавши притягання планети, перетворилося в супутник Сонця, називають другою космічною. Мінімальна швидкість, яку треба надати тілу біля поверхні Землі для того, щоб воно здолало гравітаційне притягування Сонця, називають третьою космічною.

Траєкторії руху тіл Гіпербола

Народився в с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області Генерал-лейтенант Російської царської армії Конструктор перших зразків ракет і установок для їх запуску

Коли в 1918 р. розбирали архів царської охоронки, у справі страченого 3 квітня 1881 р. Миколи Івановича Кибальчича (1853-1881) було знайдено «Проект повітроплавального приладу», на якому стояла дата 23 березня 1881 р. У своїй роботі 28-літній уродженець невеликого українського містечка Короп (зараз Чернігівська обл.) запропонував будову порохового ракетного двигуна, висунув ідею керування його польотом, розглянув програму горіння палива.

Костянтин Едуардович Ціолковський (1857 - 1835) Засновник космонавтики та ракетобудування Обгрунтував можливість використання ракети для польотів у космічний простір, до інших планет сонячної системи

Юрій Васильович Кондратюк (1897 – 1942) Запропонував : під час польотів до інших планет виводити корабель на орбіту його штучного супутника для посадки людини на іншу планету та повернення на корабель використовувати невеличкий злітно-посадковий корабель

Сергій Павлович Корольов 1906 - 1966 Конструктор ракетних систем Генеральний конструктор

Перший космонавт Землі – Юрій Олексійович Гагарін 12 квітня 1961 р. людина вперше полетіла в космос. За 1 год 48 хв космічний корабель «Восток», пілотований радянським космонавтом Юрієм Олексійовичем Гагаріним (1931— 1968), облетів земну кулю й приземлився поблизу с.Смелівка Сартовської обл.

Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк – нині генерал-майор Збройних сил України, Герой України, кавалер ордена “За мужність” І ступеня 19 листопада 1997 року на борту американського корабля багаторазового використання “Колумбія”, здійснив космічний політ як експериментатор, що тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин 1секунду.