Презентація на тему:
"Космічне сміття"

Космічне сміття

Космічне сміття або орбітальне сміття — некеровані об'єкти антропогенного походження, які більше не виконують своїх функції та літають навколо Землі або в меншій мірі навколо інших планет чи Сонця.

На фотографіях ESA навколо планети щільна хмара - залишки того, що встигли запустити за останні 50 років.

На навколоземній орбіті обертається близько 19 000 об'єктів Майже 90% сміття припадає на продукцію трьох держав: Росії (СРСР), США, Китаю.

Кількість некерованих об’єктів

«Мертві  супутники». Останні ступені ракет. Невеликі шматки. Фрагменти знищених супутників. Походження 1. - Штучні супутники, які припинили своє функціонування і з певних причин не були знищені. Або це не передбачалося проектом запуску, або супутник передчасно вийшов з ладу тощо. 2. - Після відділення власне корабля чи супутника від ракети-носія, деякі фрагменти ракети-носія залишаються на орбіті. 3. - Незначні об'єкти — фрагменти обшивки, всілякі викрутки, що випали з рук космонавтів (астронавтів), тощо. 4. - Особливо потенційно шкідливі наслідки військових навчань. Подібні тренування, по знищенню своїх відпрацьованих супутників, проводили: Китай, США, СРСР

Небезпека вибухів Причиною вибухів можуть бути електрохімічні реакції, що протікають в акумуляторах супутників. Місце , де стався вибух , огортають цілі хмари уламків. 

5% 31% - это действующие спутники, 37 % - дрейфующие вокруг Земли объекты, 13% колеблются примерно около стабильно равновесных точек, 153 объекта по орбитам которых нет данных и 60 неидентифицированных (неопознанных) объектов.

Об'єкти космічного сміття можуть представляти пряму небезпеку для Землі При їх неконтрольованому сході з орбіти, неповному згорянні при проходженні щільних шарів атмосфери Землі відбувається випадання уламків на населені пункти.

Вага всього великого сміття в космосі (NASA 2006р) Максимальний розмір частинки, зіткнення з якою витримає МКС Середня швидкість, з якою зіштовхуються уламки в космосі На такій висоті супутники та ракети розвалюються на частини Висота орбіти, звідки космічне сміття почне падати не раніше ніж через 100 років

Skylab -100-тонна космічна станція, попередниця КС Skylab збирались вивести з орбіти і 1979 році, але не змогли зробити це контрольовано. Станція зруйнувалася над Індійським океаном, а шлейф уламків зачепив Австралію.

Атомні краплі Радянські супутники РОРСАТ (1967-1988) мали на борту повноцінний ядерний реактор. За реакторами NASA знайшло шлейф з крапель застиглого охолоджувача - радіоактивного натрій-калієвого сплаву. Усього таких крапель діаметром до 5 сантиметрів нарахували 110-115 тис. Експерти називають їх головною загрозою польотів на висоті близько 900 кілометрів.

об'єкт J002E3 Витягнуте 18-метрове тіло, що робить оборот навколо Землі за 48 днів, спочатку приймали за астероїд. Об'єкт рухається по хаотичної орбіті, час від часу опиняючись далі Місяця. Визнати його залишками корабля Apollo-12, допоміг спектральний аналіз: сліди титану вказували на фарбу, якою покривали цей вид ракет.

Методи захисту від зіткнення з космічним сміттям Ефективних заходів захисту від об'єктів космічного сміття розміром більше 1 см в діаметрі немає При зіткненні супутника з сміттям утворюється нове сміття (синдром Кесслера), що призводить до його неконтрольованого росту.

синдром Кесслера Зіткнення двох об'єктів призведе до появи великої кількості уламків. Кожен з них здатний зіткнутися з іншим сміттям, що викличе "ланцюгову реакцію" народження нових уламків. При великій кількості зіткнень кількість виниклих нових уламків може зробити навколоземний простір непридатним для польотів.

Зменшення кількості сміття в космосі Пропонується вже на етапі проектування супутників передбачати шляхи їх видалення з орбіти - гальмування до швидкості входу в щільні шари атмосфери, де вони згорять -переведення на «орбіти поховання» (значно вище орбіт ДСО-супутників).

Дякуємо за увагу! Над презентацією працювали Іванкевич Юлія та Ковалевська Аніта 11-Б