Презентація на тему:
Класифікація галактик

Галактики Класифікація

Галактики – великі зоряні системи, в яких зірки взаємопов'язані силами гравітації. Існують галактики, що містять трильйони зірок. Наша Галактика, Молочний Шлях, достатньо велика: її маса дорівнює близько  200 х 10 мас  Сонця

Найслабкіші з карликових галактик мають абсолютну зоряну величину М = – 6 Абсолютна зоряна величина галактики у сузір'ї Андромеди складає  М = – 20,3. Абсолютна зоряна величина нашої Галактики М = – 19.

Одна з найближчих до нас галактик, спіральна галактика Сомбреро  (М 104), має видиму зоряну величину  m = + 8. Вона розташована у сузір'ї Діва Добре помітні на знімку темна лінія з пилу і гало із зірок і кульових скупчень  і дали назву цій галактиці “Сомбреро”

Галактика Водовир (М 51), розташована у сузір'ї Гончі Пси, має видиму зоряну величину  m =+8,1

У 1784 році французький астроном Шарль Месьє склав перший каталог зі 110 туманних об'єктів, які можна було спостерігати за допомогою інструментів вісімнадцятого століття. Лише 11 об'єктів цього каталогу виявилися газовими туманностями, всі інші – кульовими і розсіяними скупченнями і галактиками.

Але тільки в двадцятих роках ХХ століття американський астроном Едвін Хаббл, спостерігаючи цефеїди в туманності Андромеди, дійшов висновку, що вона – позагалактичний об'єкт, і довів існування галактик.

ГАЛАКТИКИ ЕЛІПТИЧНІ Е СПІРАЛЬНІ S ІРРЕГУЛЯРНІ (НЕПРАВИЛЬНІ) Ir

ГАЛАКТИКИ Ця класифікація за Хабблом відображає не тільки особливості видимої форми галактик, але й властивості зірок, що до них входять: Е-галактики складаються з дуже старих зірок, в Ir -галактиках основний внесок у випромінювання створюють зірки, які суттєво молодші за Сонце. В S-галактиках  характер спектру свідчить про присутність зірок різного віку.

Спіральні галактики Спіральні галактики за зовнішнім виглядом нагадують дві складені тарілки або двоякоопуклу лінзу. Вони мають як гало, так і масивний зоряний диск. Центральна частина диску, яка спостерігається у вигляді здуття, називається балджем. Темна смуга вздовж диску - непрозорий шар міжзоряного середовища (міжзоряний пил) Спіральна Sa галактика NGC 4414

Спіральні галактики Позначають спіральні галактики літерою S. Їх розрізняють за ступенем спіральної структури додаванням до символу S літер  a, b, c. Sa- спіральна галактика з мало розвиненою спіральною структурою і потужним ядром. Sc – галактика з малим ядром і дуже розвиненими спіральними рукавами Спіральна Sc галактика  NGC 1566

Обертання даної галактики відбувається за годинниковою стрілкою. Зовнішній спіральний рукав розкривається у напрямку обертання. Існують свідчення, що це явище виникло через зіткнення даної галактики з меншою галактикою-супутником. Рух спіральних рукавів притаманний переважній більшості спіральних галактик. Галактика NGC 4622. Фотографія космічного телескопа Хаббла.

Наша Галактика належить до галактик проміжного типу Sb. У деяких спіральних галактик у центральній частини є зоряна перекладка – бар. У цьому випадку до їх позначення після літери S додають літеру B.

Спіральна галактика NGC 2997

Еліптичні галактики

Сейфертівська галактика Персей А - галактика з активним ядром

Неправильні галактики Неправильна галактика  NGC 1313 Мала Магелланова Хмара

Галактика Велика Магелланова Хмара Найближчими до нас і найбільш яскравими на небі є Магелланові Хмари – Велика і Мала. Вони добре спостерігаються у Південній півкулі неозброєним оком як дві туманні хмари, подібно до Молочного Шляху. Світло від Великої Магелланової Хмари лине до нас 170 тисяч років, а від Малої Магелланової Хмари – 200 тисяч років.

У середині  XX століття потужні телескопи виявили, що 5–10 % від загальної кількості галактик мають вельми дивний, спотворений вигляд, що ускладнює їх класифікацію за Хабблом Неправильна (іррегулярна) галактика NGC 6872

Взаємодіюча галактика Колесо Іноді галактики, що взаємодіють, оточені гало, яке світиться, або з'єднані зоряною перекладкою. Іноді від галактик на сотні тисяч світлових років відходять довгі хвости. В деяких системах  звертає на себе увагу   складний характер внутрішнього руху міжзоряного газу

Велика і Мала Магелланові Хмари втрачають речовину, притягуючись до галактики Молочний Шлях Наша Галактика також захоплює карликову галактику, яка знаходиться на відстані  60 тисяч світлових років. Через сотню мільйонів років зірки цієї карликової галактики стануть зірками галактики Молочний Шлях. Магелланові Хмари теж руйнуються, через те що розташовані неподалік від нашої Галактики. За розрахунками астрономів, в найближчі 10 мільярдів років Молочний Шлях повністю поглине речовину Магелланових Хмар.

Квазар 3C275 – найяскравіший об'єкт в центрі фотографії На даний час існує гіпотеза, що квазари – ядра далеких галактик  на стадії надзвичайно високої активності, коли випромінювання ядер настільки потужне, що затьмарює випромінювання самої галактики. Досі не зрозуміло, як утворюються активні ядра галактик. Чому в одних галактиках основна енергія ядра належить оптичному та інфрачервоному випромінюванню, а в інших (радіогалактиках)– радіовипромінюванню? Чому в окремих галактиках, таких як Молочний Шлях, активність ядра дуже слабка?