X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Чорнобиль не має минулого часу

Завантажити презентацію

Чорнобиль не має минулого часу

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Жилось легковажно, Жилось безбережно, Та вибух дiстав нас - Пожежа!

Слайд 2

Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лiсами славилась чорнобильська земля. Та тiльки - до жахливої позначки, до радiацiйної межi, проораної квiтневої ночi 1986-го. Звiдтодi ця земля стала називатись зоною - скалiченою, непридатною для життя мiсцевiстю. I якщо вiд атомної катастрофи здригнулись серця всiх землян, то слово "зона" не перестає болiти у цих серцях вже пятнадцять рокiв i ще надовго лишиться в памятi людства. Аварiя на Чорнобильськiй АЕС стала новою вiхою вiдлiку в iсторiї атомної енергетики, показала, наскiльки небезпечна позбавлена контролю сила атома i як неймовiрно важко вгамувати її.

Слайд 3

Найперший удар стихії прийняла на себе воєнізована пожежна частина атомної станції. Пожежники добре розуміли, на що йшли, опинившись у самому пеклі смертельної радіації. Та за їхніми плечима були їхні ж діти, рідні, іи-мляки, весь отчий край. Ціною неймовірних зусиль, а часом і ціною життя, пупинили чорнобильські пожежники вогневу стихію, що вирувала над аварійним енергоблоком. Вічна їм слава і пам’ять! Уже з перших годин, днів численні наші співвітчизники не вагаючись стали до боротьби з грізним і невидимим ворогом: щоденно несли небезпечні вахти біля розпеченого реактора, очищали від радіації поля, сади й житло, щиро приймали у себе переселенців… Так починався літопис всенародного подвигу.

Слайд 4

Цей термін воєнного часу, що жив тільки у пам’яті людей, які пізнали лихоліття часів Вітчизняної війни, увірвався в наше сьогодення. Його викликав чорнобильський ураган, вирвавши людей з обжитих ними місць, відірвавши від коренів, що єднали з рідною землею. Чим можна зміряти їх горе? Чорнобильське лихо… Радіація… Радіонукліди… Скільки тривоги внесли ці слова в наше життя! З’явились нові тривоги, і головна з них – майбутнє нашої планети. Біда причаїлася скрізь: і в ґрунті, й у воді, у повітрі, в їжі. Я бачив, якими народжуються птахи, тварини у цій страшній «зоні»… Побачив один раз, а не аможу забути, мабуть, ніколи…

Слайд 5

Уже давно віддзвеніли чорнобильські дзвони, а ми все ще пам’ятаємо тих, хто пішов у вогонь, – вони увійшли у стогін і душу, болем зчорнену до дна: Рахунок буде 904. Усіх поіменно у незабуття. буде суд, який поверне віру, Та не поверне молоді життя. Хто квітень наш отак підступно зрадив, Що стільки горя, аж рида весна? І хто тепер такій біді зарадить?! Щоб жив Дніпро і щоб жила Десна.