Презентація на тему:
Т.Г.Шевченко та кохання

Т.Г.Шевченко та кохання

Титар Вийди, серденько,— Я виглядаю; Хоч на годину, Моя рибчино! Виглянь, голубко, Та поворкуєм, Та посумуєм

Плач Ярославни Святий, огненний господине! Спалив єси луги, степи, Спалив і князя, і дружину, Спали мене на самоті! Або не грій і не світи. Загинув ладо… Я загину!

Росли у купочці зросли Подай же й нам, всещедрий боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. Не плач, не вопль, не скрежет зуба Любов безвічную, сугубу На той світ тихий принести.

Марку Вовчку Світе мій! Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, І оживи моє побите Убоге серце, неукрите, Голоднеє. І оживу, І думу вольную на волю Із домовини воззову.

Причинна Кличе ïï та цiлує . . .   Нi, вже не поможе!    "За що ж вони розлучили    Мене iз тобою?"    Зареготавсь, розiгнався -    Та в дуб головою! 

Наймичка Як дiточок двоє,    Пiд тую калину    Прийшли, посiдали    I поцiлувались.

Якби зустрілися ми знову Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тоді б промовила мені? Ніякого. І не пізнала б. А може б, потім нагадала, Сказавши: — Снилося дурній. 

Г.З. Рожевая зоре! І ти, моя єдиная, Ведеш за собою Літа мої молодії, І передо мною Ніби море заступають

Єсть серце єдине Єсть серце єдине, серденько дівоче, Що плаче, сміється, і мре, й оживає, Святим духом серед ночі Понад ним витає.

Мені тринадцятий минало. Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх.

Зацвіла в долині червона калина Почула дівчина І в білій свитині З біленької хати Вийшла погуляти У гай на долину. І вийшов до неї З зеленого гаю Козак молоденький; Цілує, вітає.

Не тополю високую Ні  з  ким  полюбитись.   Як  дівчата  цілуються,   Як  їх  обнімають   І  що  тойді  їм  діється  —   Я  й  досі  не  знаю.   І  не  знатиму.  Ой  мамо,   Страшно  дівувати,   Увесь  вік  свій  дівувати,   Ні  з  ким  не  кохатись

Виконав Закальницький Назар Степанович. р.н. 1998 р. 18 березня Слюсар з ремонту автомобілів 21.10.2013