X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Мальовничими стежками Балашівки

Завантажити презентацію

Мальовничими стежками Балашівки

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Село моє, для мене ти єдине Криниця чиста з саду, вигляда Хатина біла, сонях біля тину Така моя батьківська земля.

Слайд 2

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилась, де промайнуло її босоноге дитинство з дивосвітом – казкою у затишній батьківській оселі. Те родинне вогнище – маленька батьківщина кожної людини. У кожного з нас, теж є своє родинне вогнище, Є дім. в якому ми народились, є вулиця, де знаходиться цей дім. Отже, моє родинне вогнище, це мальовниче село Балашівка.

Слайд 3

Воно розкинулось по одному боці гарної, широкої з квітучими берегами річки Комарня. Ранками, як тільки починає підніматись сонечко,то вода в річці блищить, ніби дзеркало. Ніжно шепочуть верби свою пісеньку, а будинки повмивалися ранковою росою, та й посміхаються до сонечка блиском своїх шибок. Навколо річки розкинулись зелені луки, на яких ростуть різні запашні та лікарські рослини.

Слайд 4

Перша згадка про село Балашівка датується 1629 роком. Назва походить від слова “білявий” світловолосий чоловік на ім’я Біл, згодом Білаш, Балаш. Інша легенда розповідає, що пан Малинський поселив в урочищі Дворище 12 сімей із Житомирщини на покарання, Панські смуги називали цих людей “бошовниками”, тобто людьми, що бушували проти панів. Столипінська аграрна реформа сприяла тому, що навколо села з’явилися ряд хуторів, а зокрема: Хутір Селища, Засівщина, Рудища, Ладов ліс, Зубов стан, Визбища. От тільки ніхто не залишився жити на цих хуторах. Та назавжди запам’ятаються місця з їхніми тендітними молодими берізками, кремезними дубами. першими весняними пролісками, солодкими полуницями, дорогого кожному, веселого щебету птахів, що знову повертаються до рідних гнізд. А повітря, яке запашне! Насичене запахами лісу.

Слайд 5

Та не менш чудове моє село і влітку. Кругом його ліс, багатий на гриби, чорниці, брусниці, журавлину, малину, ожину. лісову суницю. Серед сосен і беріз росте легендарна рослина – азалія. Її батьківщина Кавказ, Мала Азія, а вона росте у нас. На захід від села знаходиться хутір Ведмежа. Саме там і росте-красується сосна-велетень. А ще виглядають, із-за дерев, чепурні білі хатки, які ніби погубились там.