X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Основні психічні порушення та психопатологічні прояви

Завантажити презентацію

Основні психічні порушення та психопатологічні прояви

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Тема: Основні психічні порушення та психопатологічні прояви Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського підготував доц. Я. М. Несторович

Слайд 2

МДП (маніакально-депресивний психоз) Клінічно МДП у типових, класичних випадках характеризується наявністю двох зовні протилежних станів, або фаз – маніакальної або депресивної, а також зміною цих фаз з наявністю “світлого” проміжку між ними інтермісіями, т. певною періодичністю перебігу без прогредієнтності і деградації особистості.

Слайд 3

Маніакальна фаза проявляється трьома основними клінічними ознаками (класична психопатологічна тріада): а) порушення в емоційній сфері – патологічна вітальна емоція радощів, ейфорія, безпричинно піднесений настрій, іноді з відтінком гнівливості, дратівливості; б) порушення інтелектуальної діяльності – прискорення плину думок, асоціацій, яке в тяжких випадках доходить до fuga igearum (“скачки ідей”); в) ефекторно-вольові розлади – загальне посилення інстинктів і цілеспрямованої активності, загальне психомоторне збудження.

Слайд 4

Депресивна фаза характеризується: а) в сфері емоцій – патологічно понижений тужливий настрій, депресія; б) в сфері інтелекту – сповільнення мислення, асоціацій; в) з боку ефекторно-вольової сфери – рухова загальмованість, послаблення інстинктів, в т.ч. харчового, сексуального і інших.

Слайд 5

Шизофренія. Це ендогенне прогредієнтне психічне захворювання, що характеризується дисоціацією психічних функцій або “розчепленням психіки”, т. втратою єдності психічних процесів, яке з часом приводить до змін особистості особливого типу: зниження енергетичного потенціалу, прогресуюче емоційне збіднення – апато-абулічний синдром і різноманітні продуктивні психопатологічні розлади.

Слайд 6

Виділяють 3 рівні розчеплення психіки: І рівень – обов’язковий для всіх клінічних форм і типів перебігу – порушення єдності між особистістю і навколишнім світом та оточуючими, що проявляється прогресуючою байдужістю і бездіяльністю, зануренням у світ своїх переживань (аутизм) або хворий реагує неадекватно в емоційно-вольовій сфері.

Слайд 7

ІІ рівень – втрачається природний взаємозв’язок між двома чи більше сферами психіки, їх гармонія. Клінічно – неможливість продуктивної діяльності при формальному збереженні інтелекту (розчеплення між інтелектуально-мнестичною та емоційно-вольовою сферами) або неадекватне емоційне відреагування на подразники (розчеплення між сприйманням і емоційно-вольовою сферами) або тотальна дисоціація функціонування всіх головних сфер психіки, коли хворий сприймає одне, розуміє друге, емоційно забарвлює по-третьому, а поступає по четвертому. “Гра симфонічного оркестру без диригента”.

Слайд 8

ІІІ рівень – розчеплення (дисоціація) психічних процесів всередині однієї сфери психіки: Наприклад, в сфері емоцій – амбівалентність: наявність двох протилежних емоцій (любов і ненависть, жорстокість і ніжність) одночасно; в сфері волі – амбітендентність (наявність двох протилежних спонукань одночасно).

Слайд 9

Мислення: розірваність (розірваність між фразами, фрагментами фраз), паралогічне (розчеплення між судженнями і висновком); резонерство, символізм і ін. Часто при шизофренії порушується Сприймання: Ілюзії: -         фізичні -         фізіологічні -         психічні Психосенсорні розлади: -         дисморфопсія -         макропсія -         мікропсія аутометаморфопсії (порушення схеми тіла).

Слайд 10

Галюцинації – уявне сприймання , сприймання без реально існуючого об’єкта чи явища. Виділяють: слухові, зорові, нюхові, смакові, тактильні, тілесні і вісцеральні галюцинації (сенестопатії) Галюцинації поділяються на: Справжні (повні): Псевдогалюцинації (неповні): - Екстрапроекція - Інтрапроекція - Чуттєва жвавість - Відсутність чуттєвої жвавості (відчуття реальності) - Враження штучності і сторонності - Відсутність довільної змінюваності

Слайд 11

По відношенню до хворого виділяють: Нейтральні, коментуючі, імперативні галюцинації. З боку мислення часто маячні, рідше нав’язливі ідеї Маячні синдроми: Параноїдний Паранойяльний Парафренний Емоційні порушення: ейфорія, депресія, амбівалентність, часто наростаюча холодність до близьких, байдужість, емоційна тупість, ненависть до рідних, особливо до матері. Вольова сфера: амбітендентність, послаблення волі аж до абулії, що поєднується з апатією, утворюючи апато-абулічний синдром.

Слайд 12

Епілептична хвороба характеризується пароксизмальними явищами у вигляді великих і малих судомних нападів або їх психічних еквівалентів, а також змінами особистості за епілептичним типом. Ознаки пароксизмальності: ·        стереотипність (постійність одних і тих же проявів); ·        періодичність (повторюваність); ·        раптовість початку; ·        немотивованість, самоусунення; ·        автономність (незалежність від волі хворого і некерованість); ·        різного ступеня зміни свідомості; ·        повна або часткова амнезія пароксизму; зміни на ЕЕГ.

Слайд 13

Зміни характеру при епілепсії: ·        егоцентризм; ·        утрирована педантичність, прискіпливість; ·        догідливість; ·        нудна солодкуватість, і в той же час ·        злобливість (“полярність характеру”) ·        жорстокість; ·        мстивість; злопам’ятство.

Слайд 14

З часом виникає епілептичне недоумство: ·        деталізація мислення; ·        неможливість виділити головне; ·        в’язкість мислення; ·        інертність мислення; ·        зниження пам’яті; олігофазія.

Слайд 15

Ендогенні органічні ураження головного мозку Основними формами інволюційних психозів, які не призводять до зниження інтелекту є пресенільна депресія і пресенільний параноїд. В клініці пресенільної депресії домінує тужливо-тривожний настрій, песимістичні думки і переживання, які стосуються майбутнього хворого і членів його родини. Нерідко депресія має елементи ажитації – хвора лементує, плаче, стогне, заламує руки тощо. Нерідко маячні ідеї самозвинувачення, гріховності; хворий відмовляється від їжі, бо “не заслуговує їсти”, “за їжу нікому платити” і т.п. Хворі слабнуть, марніють, страждають від безсоння.

Слайд 16

Інволюційний параноїд частіше виникає у стенічних хворих, владних, підозріливих. Спочатку посилюється властива їм підозріливість, далі виникає маячення переслідування, збитків, ревнощів, отруєння, ставлення, т.з. “маячення малого” розмаху, побутового змісту. Воно конкретне, спочатку іноді правдоподібне, лише з часом стає абсурдним. Виділяють т.з. деменції пресенільного віку: хвороба Альцгеймера і Піка, для яких характерні атрофічні процеси з боку кори головного мозку, що призводить до тотального недоумства з розладом вищих кіркових функцій (мови, письма, праксису).

Слайд 17

Так, хвороба Альцгеймера характеризується: а) розлади пам’яті: прогресуюча амнезія, амнестична дезорієнтація; б) апраксії; в) розлади мови (афазії – амнестична і сенсорна), ехолалії; г) алексія; д) аграфія; є) акалькулія. В кінцевій стадії – психічний та фізичний маразм.

Слайд 18

Хвороба Піка характеризується переважно псевдопаралітичними симптомами: розгальмованість потягів, ейфорія – при переважній локалізації процесу у фронтоорбітальній ділянці; млявість, афективна тупість – при пораженні випуклих частин лобних доль мозку, наявність схильності до повторення одних і тих фраз, дій, жестів, т. стереотипій.

Слайд 19

Неврози Це порушення ВНД, що розвивається під впливом психогеній – психічних травм чи тривалого емоційного напруження і виявляється переважно емоційними порушеннями, тим часом як зміни мислення і поведінки в основному спричинені станом афекту. Основні різновиди неврозів: ·        неврастенія; ·        невроз нав’язливих станів; істеричний невроз.

Слайд 20

Неврастенія: Основний психопатологічний синдром – це “дратівлива слабкість”. Характерним є поганий настрій та емоційна лабільність, що поєднується із швидким виснаженням нервових процесів (на відміну від істеричного неврозу). Емоційні “вибухи” виникають легко і нерідко з незначного приводу. Типовою є слізливість, навіть у чоловіків. Зниження працездатності, особливо розумової. Невроз нав’язливих станів: ·        різні нав’язливості; ·        постійне почуття напруження з важкими передчуттями; ·        панування уявлень щодо своєї соціальної неспроможності; ·        підвищена стурбованість щодо критики на свою адресу; ·       небажання вступати в контакт без гарантії сподобатись; ·   ухиляння від соціальної і професійної діяльності, зв’язаної із значними соціальними контактами; як наслідок вказаного, не досягають заслуженого рівня у суспільстві, на роботі.