X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Білково-енергетична недостатність у дітей раннього віку. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика

Завантажити презентацію

Білково-енергетична недостатність у дітей раннього віку. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Білково-енергетична недостатність у дітей раннього віку. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика Зав. кафедри проф. Федорців О.Є.

Слайд 2

Актуальність: поширеність набутої гіпотрофії за даними різних авторів – 9,4-13,7 % збільшується число дистрофій на основі неврологічної патології збільшилась частка набутих гіпотрофій після перенесених інфекційних захворювань залишається високим число гіпотрофій, спричинених грубими дефектами харчування і догляду

Слайд 3

послаблюючи реактивність організму, гіпотрофії сприяють розвитку тяжких і тривало протікаючих захворювань серед новонароджених з вродженою гіпотрофією неонатальна та рання неонатальна смертність в 10 разів вища, ніж серед новонароджених з ейтрофією наслідки пренатальної гіпотрофії зберігаються не менш як 3-6 років, такі діти відстають у фізичному та психомоторному розвитку

Слайд 4

Гіпотрофія (білково-енергетична недостатність) це недостатнє живлення дитини, яке характеризується зупинкою або сповільненням збільшення маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла, функцій травлення, обміну речовин, послабленням специфічних, неспецифічних захисних сил і астенізації організму, схильності до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку.

Слайд 5

Класифікація гіпотрофій (Г.І.Зайцева,Л.А.Строганова,1981)

Слайд 6

Етіологія:

Слайд 7

Шифр МКХ-10 Е40-Е46 (Гіпотрофія: пренатальна, постнатальна) Шифр Е43 - Важка білково-енергетична недостатність не уточнена Шифр Е44 - Білково-енергетична недостатність помірного та слабкого ступеня Шифр Е45 – Затримка розвитку, яка обумовлена білково-енергетичною недостатністю

Слайд 8

Аліментарна: - низькорослість (карликовість); - затримка росту. Затримка фізичного розвитку внаслідок недостатності харчування Шифр Е46 - Білково-енергетична недостатність не уточнена

Слайд 9

“Мальнутріція” (malnutrition)(США, Великобританія) кількісне і якісне недоїдання, гіпотрофія, яка виникла при порушенні функцій травного каналу, вродженій та спадковій патології, ураженні ЦНС та ін.

Слайд 10

Найтяжчі форми гіпотрофії білково-енергетична або білково-калорійна недостатність: маразм, квашіоркор, маразматичний квашіоркор. Маразм (атрофія) – крайня ступінь виснаження:ї виникає при штучному вигодовуванні і голодуванні; повна відсутність підшкірної жирової тканини; значно редукована мускулатура;

Слайд 11

Слайд 12

чітко окреслений скелет; живіт сильно здутий; обличчя “старця”; шкіра блідо-ціанотичного кольору; слизові оболонки яскраво-червоні; кінцівки холодні; пульс сповільнений; аноксія тканин; дихальна і серцево-судинна недостатність.

Слайд 13

Квашіоркор – білково-енергетична недостатність Своєрідний синдром, який спостерігається частіше після відлучення від грудей дітей 1-го року життя, які отримують в основному вуглеводну їжу при недостатньому поступленні білків (переважно рослинного походження).

Слайд 14

Слайд 15

Слайд 16

Клініка : Набряки; Важкі дерматози Депігментація шкіри і волосся; Стеатоз печінки; Різко виражена гіпопротеїнемія; Різко виражена гіпоальбумінемія; Завжди анемія.

Слайд 17

Слайд 18

Внутрішньоутробна або пренатальна гіпотрофія це хронічне захворювання плода і новонародженого, яке супроводжується дисгармонією фізичного розвитку, розладами його трофіки, імунологічної реактивності, ураженням ЦНС, дисфункцією ендокринної системи.

Слайд 19

Пренатальна гіпотрофія один із головних маркерів антенатального ураження плода, поширеність – 18-39 % всіх новонароджених

Слайд 20

Форми пренатальної гіпотрофії: неврологічна (функціональні зміни ЦНС); нейродистрофічна (функціональні та органічні зміни ЦНС, тяжке ураження гіпоталамічної та стовбурової частин мозку); нейроендокринна (морфо-функціональні пошкодження вищих нейроендокринних регуляторних механізмів); енцефалопатична (травматичні і гіпоксичні ураження ЦНС в інтранатальному періоді).

Слайд 21

Спричиняючі фактори: анатомо-фізіологічні особливості організму дитини раннього віку: - напруженість обміну речовин; - переважання анаболічних процесів над катаболічними; - невідповідність високих потреб в поживних речовинах низькій ферментативній активності травного каналу; - незрілість морфологічних систем організму та регуляторних механізмів

Слайд 22

Етіологія: Ендогенні фактори: синдром порушеного кишкового всмоктування (дисахаридазна недостатність, непереносимість глюкози і галактози, ексудативна ентеропатія); Спадково зумовлені ензимопатії; Аномалії конституції; Недоношеність; Ураження ЦНС;

Слайд 23

Екзогенні фактори Кількісне недоїдання: гіпогалактія матері; Утруднення смоктання; Недотримання режиму годування; В’яле смоктання дитини; Наявність в дитини вад розвитку (розщелина м’якого і твердого піднебіння, незарощення верхньої губи, пілоростеноз, вродженні вади серця та ін.) Штучне вигодовування неадекватними сумішами

Слайд 24

Клінічні ознаки гіпотрофії І ступінь – відставання маси тіла від нормальної на 11-20 %; Відставання довжини тіла від нормальної на 0-1 см Крива наростання маси – помірно сплощена Шкіра: блідо-рожевого кольору, дещо зниженої вологості з збереженою еластичністю.

Слайд 25

Товщина підшкірно-жирової основи на животі 0,8-1,0 см Індекс вгодованості Чулицької – 10-15 Розподіл підшкірно-жирової основи: витончення на животі Тургор тканин – помірно знижений Тонус м’язів – нормальний

Слайд 26

Стан серцево-судинної системи: Тони серця – не змінені Частота серцевих скорочень – не змінена Апетит – нормальний або знижений Характер стільця – звичайний Толерантність до їжі – нормальна Психо-моторний розвиток – нормальний Терморегуляція - нормальна

Слайд 27

ІІ ступінь – відставання маси тіла від нормальної на 21-30 %; Відставання довжини тіла від нормальної на 1-3 см Крива наростання маси – сплощена Шкіра: блідого кольору, зниженої вологості з зниженою еластичністю.

Слайд 28

Товщина підшкірно-жирової основи на животі 0,3-0,7 см Індекс вгодованості Чулицької – 0-9 Розподіл підшкірно-жирової основи: зникнення на животі, витончення на тулубі і кінцівках Тургор тканин – знижений Тонус м’язів – знижений

Слайд 29

Стан серцево-судинної системи: Тони серця – приглушені Частота серцевих скорочень – тахікардія Апетит – знижений Характер стільця – нестійкий Толерантність до їжі – знижена Психо-моторний розвиток – відстає Терморегуляція - порушена

Слайд 30

ІІІ ступінь – відставання маси тіла від нормальної більше 30 %; Відставання довжини тіла від нормальної на 4-7 см Крива наростання маси – плоска або нисхідна Шкіра: блідо-сірого кольору, різко зниженої вологості, з різко зниженою еластичністю.

Слайд 31

Товщина підшкірно-жирової основи на животі 0,2 см Індекс вгодованості Чулицької – від’ ємний Розподіл підшкірно-жирової основи: відсутність на животі, тулубі, стегнах Тургор тканин – різко знижений Тонус м’язів – підвищений в згиначах

Слайд 32

Стан серцево-судинної системи: Тони серця – приглушені або глухі Частота серцевих скорочень – тенденція до брадикардії Апетит – анорексія Характер стільця – “голодний” Толерантність до їжі – різко знижена Психо-моторний розвиток – різко відстає Терморегуляція - гіпотермія

Слайд 33

Індекси Чулицької Вгодованості: три обводи плеча + обвід стегна + обвід гомілки – довжина тіла = 20-25 Пропорційності: обвід грудної клітки = трьом обводам плеча = сумі обводу стегна і гомілки

Слайд 34

Критерії діагностики: Основні клінічні критерії: Оцінка фізичного статусу (відповідність до вікових стандартів ваги, зросту тощо) Оцінка соматичного та емоційного стану (жвавість, реакція на оточуюче, захворюваність тощо) Оцінка стану слизових оболонок (наявність афт, молочниці тощо).

Слайд 35

Оцінка тургору тканин (знижений). Оцінка підшкірно-жирового шару (зменшений або відсутній): при гіпотрофії І ступеня – зменшення на животі; при гіпотрофії ІІ ступеня – зменшення на животі, тулубі та кінцівках; при гіпотрофії ІІІ ступеня – зменшення на обличчі, животі, тулубі та кінцівках;

Слайд 36

Щотижневий або щодекадний контроль збільшення маси тіла. Контроль і аналіз фактичного харчування один раз на 7-10 днів. Розрахунок харчування проводиться: при гіпотрофії І ступеня – на належну вагу; при гіпотрофії ІІ ступеня – білків та вуглеводів на належну вагу, а жиру тільки на фактичну вагу; при гіпотрофії ІІІ ступеня – білків та вуглеводів на приблизно належну вагу (фактична вага +20% від неї), а жиру тільки на фактичну вагу;

Слайд 37

Лабораторні дослідження: а) обов’язкові; - клінічний аналіз крові (рівень еритроцитів, гемоглобіну, ШОЕ); клінічний аналіз сечі (питома вага, протеїнурія, лейкоцитурія); аналіз калу на копрограму (нейтральний жир, слиз, неперетравлена клітковина тощо); - аналіз калу на дисбактеріоз (1 раз на 6 міс, за показаннями – зменшення вмісту біфідо-, лактобактерій, поява умовно-патогенних бактерій у діагностичній кількості і 104).

Слайд 38

б) при необхідності: імунограма (у дітей, що часто хворіють); біохімічні (рівень електролітів, загального білка, альбуміну тощо); генетичні (згідно призначенню генетика);

Слайд 39

в) інструментальні дослідження: ультразвукове обстеження черевної порожнини – для скринінг-діагностики; фіброезофагогастродуоденоскопія проводиться з метою діагностики, особливо у дітей із зригуванням або блювотою.

Слайд 40

Протокол лікування дітей з недостатністю харчування ІІІ. Основні принципи лікування Залежать від ступеня порушення живлення та наявності ускладнення чи супутніх станів.

Слайд 41

Мета лікування Виявлення та усунення причин розладів живлення. Ліквідувати симптоми гіпотрофії і забезпечити процеси репарації. Забезпечити раціональне, адекватне харчування. Попередити розвиток ускладнень:

Слайд 42

при гіпотрофії І ступеня лікування проводиться амбулаторно-раціональне харчування відповідно віку (курсом 1 міс.), пробіотики та пребіотики, масаж; при гіпотрофії ІІ та гіпотрофії ІІІ ступеня лікування проводиться в умовах стаціонару; парентеральне харчування (за показаннями – розчини амінокислот, жирові емульсії);

Слайд 43

дієтотерапія із застосуванням спеціалізованих лікувальних молочних та безмолочних сумішей, лікувальних продуктів на основі ізоляту соєвого білка, гідролізату білків тощо; застосування харчових добавок: білки та амінокислоти (метіонін, аргініна аспартат), вітаміни та вітаміноподібні препарати, макро- та мікроелементи;

Слайд 44

корекція дисбіозу (пробіотики – Симбітер, біфідумбактерін, лактобактерін тощо); фізіотерапія (електрофорез, парафін на ділянку живота); масаж загальний, №20.

Слайд 45

Патогенетичне лікування ускладнень(бронхіт, пневмонія, ентероколіт тощо) Згідно з відповідним протоколом тривалість стаціонарного лікування у середньому – 28-30 днів

Слайд 46

Диспансерний нагляд З обліку знімають через 6-8 тижнів після досягнення фізичного та нервово-психічного розвитку згідно з віком дитини.

Слайд 47

Огляд спеціалістів Педіатром – 1-й міс. 5 разів (обов’язковий контроль ваги та інших антропометричних показників), далі 1 раз на місяць. Огляд спеціалістів (невролог, хірург, ортопед) 1 раз на рік, та за показаннями.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Медицина