X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Календар та його типи

Завантажити презентацію

Календар та його типи

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Слайд 2

1.Місячний ,місячно – сонячний і сонячний календарі 2.Про нашу еру

Слайд 3

Календарем прийнято називати певну систему лічби проміжків часу з поділом їх на окремі періоди – роки, місяці, тижні, дні. Слово” календар “ походить від латинських слів “калео”-”проголошую” і “календаріум”- “боргова книга”.Перше нагадує про те, що в Давньому Римі (звідки до нас прийшов наш календар )початок кожного місяця проголошувався окремо , а друге – що там першого числа кожного місяця

Слайд 4

Сплачували проценти за борги. Астрономічними прообразами календарних одиниць – місяця і роки – стали відповідно тривалості синодичного місяця S = 29,53059 доби і тропічного року Т = 365,24220 доби.

Слайд 5

Залежно від своїх традицій ,способу життя і релігійних уявлень люди в давнину розробили різні типи календарів : місячні , місячно – сонячні та сонячні.

Слайд 6

Місячний , місячно – сонячний і сонячний календарі. У місячному календарі рік складається з 12 календарних місяців.В давнину лічбу днів у новому місяці починали від першої появи вузького серпа Місяця на вечірньому небі ; тривалість місяця порівнювалась зі зміною фаз Місяця. Відповідна цьому тривалість астрономічного місячного року дорівнює

Слайд 7

12 * 29,53059 доби = 354,367 доби.Число 354 можна подати так:6*30+6*29.Тобто можна ввести календарний рік тривалістю 6 місяців по 29 діб.А щоб початок календарного місяця якомога точніше збігався з новомісячним ,ці місяці повинні чергуватися . В середньому за кожні три роки із залишку в 0,367 доби накопичується трохи більше однієї доби.

Слайд 8

Щоб урвхувати це,потрібно в продовж кожних тридцяти років 11 разів рівномірн о додавати по одному дню.Рік,який містить 354 діб ,прийнято називати простий ,а рік у 355 діб – подовженим або високосним .Місячний календар використовується в країнах ,де сповідується іслам.

Слайд 9

Для узгодження трвалості сонячного та місячного року використовують місячно – сонячні календарі.У таких календарях менші проміжки часу (місяці) вимірюють за місяцями фаз Місяця (календарні місяці налічують 30 і 29 діб).Але оскільки 12 таких місяців – це 354 доби, тоді як тропічний рік на 11 діб довший , в лічбу місяців у році найчастіше 7 разів

Слайд 10

За кожні 19 років вставляли додатковий 13-й місяць .Бо 19 тропічних років практично рівні 235 синодичних місяцям – це так званий метонів цикл .Тож , як це видно з Таблиці “дати нового місяця” (див.Додатки) , через кожні 19 років ті ж самі фази Місяця приходяться на ті самі календарні числа.

Слайд 11

Однаек через кожні 216 років конкретна фа Місяця зміщується по датах нового календаря на одну добу в перед ( від, скажімо , 21 березня до 22 ) Місячно – сонячний календар офіційно використовується лише в Ізраїлі.

Слайд 12

На підставі місячно – сонячного календаря проводять обчислення дат християньської Пасхи і пов’язаних з нею інших свят ( Вознесення , трійці). В минулому ж повсюдно був найбільш уживаним.

Слайд 13

У сонячни календарях за основу обліку часу беруть зміну пір року , тоді як на зміну фаз Місяця не зважають . Пнршоосновою нашого сонячного календаря був юліанській календар ,за провадженний 1 січня 45 р. До. Н. Е. Римським політичним діячем і верховним жерцем Юлієм Цезарем.

Слайд 14

Оскільки тоді вже було відомо , що сонячний рік містить близько 365,25 доби , у цьому календарі три з кожних чотирьох років були простим і мали по 365 діб , а четвертий - висосний 366 діб . У порівнянні з тронічним роком снрндній рік юліанського календаря був довшим лише на 0,0078 доби.

Слайд 15

Різниця не велика , але за кожні 128 років з цих частинок нагромаджувалася ціла доба. Отже , якщо у 300 р.н.е. Весняне рівнодення припадало на 21 березня , то через 128 років - на 20 , ще через 128 років - на 19 і т.д.

Слайд 16

До середини шістнадцятого ст. Дата весняного рівнодення змістилася вже на 10 діб і припадала на 1 березня. З датою весняного рівнодення пов’ язане найбільше християнське свято - Пасха . На Нікейському (325 р) церковному соборі було прийнято святкувати її в нійближчу неділлю після повні , яка настала після весняного рівнодення.

Слайд 17

Вважалося , мабуть, що дата дня весняного рівнодення зберігається “назавжди “ .Та оскільки справжнє весняне рівнодення поступово зміщувалося в бік 1 березня , то створилася така ситуація : якщо , у XXVI ст. Повня випадала на 18 березня , весняною вважали не її , а настунну - 17 квітня . Отже, свято Пасхи зсувалося в бік літа.

Слайд 18

У 1582 р. Римський папа Григорій XIII здійснив реформу календаря. Щоб поврнути весняне рівнодення з 11 на 21 березня , з лічби днів було вилучено 10 діб : після 4 жовтня 1582 р. Настало не 5 , а 15 жовтня . І щоб надалі така помилка не виникала , було прийнято з кожних 400 років вилучати три доби : столітні роки , число сотень яких не ділиться без остачі на 4 , вважають простими - по 365 діб (такими були роки 1700 , 1800 , 1900 і буде 2100 –й ).Цей виправлений календар отримав назву григоріанський або нового стилю.

Слайд 19

Середня тривалість року григоріанського календаря (за 400 років ) становить 365,2425 доби , що лише на 26 с неревищує тривалість тропічного року.Тому і похибка на одну добу накопичується в цьому календарі приблизно за 3 300 років. Отже , григоріанський календар загалом точно відображає астрономічні події , хоча упродовж 400 років вксняне рівнодення у ньому припадає на дати 19 , 20 і 21 березня.

Слайд 20

У своїй практичній діяльності людина потребує певної системи обліку років.При цьому немає історичного значення , який рік у цій системі було названо пнршим.

Слайд 21

Та чи інша система лічби років має назву ера . Інакше , ерою названо всю сукупність років , відлічених від певної початкової точки , що зветься епохою ( з грец. “епохе” – зупинка).

Слайд 22

Історія показує , що початковим моментом може бути подія реальна ( початок царювання якгось імператора , війна , стихійне лихо ) або вигадана , легенда , часто пов’язана з релігійним віруваннями. Взагалі кажучи , для лічби років не має ніякого значення навіть те , чи дата події вказана правильно, чи помилкою.

Слайд 23

Головне , щоб рахунок років від обраного моменту проводится неперервно , без пропусків і повторень. Лічбу років “від Різдва Христового 2 (насправді - “від втілення Господа” , тобто від свята Благовіщення), яку ми називаємо н а ш о ю е р о ю , запровадив у 525 р. Римський монах Діонис Малий , який складав у той час нові таблиці дат Пасхи.

Слайд 24

Є системи,які можна досліджувати , вимірювати , змінювати.До деяких із них можна навіть доторкнутися . Це матеріальні системи . Але вам відомі й системи , створені свідомістю людини : природничо – наукова картина світу , образ природи; системи літочислення – календар , народний календар.Це не матеріальні смстеми ,які теж мають велику роль у житті людини.

Слайд 25

Календар визначає систему обчислення часу , засновану на періодичності явищ природи. Ми користуємося григоріанським астрономічним календарем.Він складається на кожний рік і базується на обертанні Землі навколо Сонця.Період її обертання становить близько 365 діб 6 год.

Слайд 26

Календарні роки містять ціле число діб – 365 або 366 (у кожному четвертому році , який називають високосним ) . Рік складаєтся з 12- ти місяців , кількість днів у них коливається від 28 до 31. Доба як міра часу мвє 24 години , година 60 хвилин , хвилина – 60 секунд. Проміжна одиниця вимірюваня часу між добою і місяцем – семиденний тиждень.

Слайд 27

Відбиває значення про повторюваність явищ у природі та їх звязок із життєдіяльністю людини. Цим календарем ви користувалися , починаючи з першого класу. Особливе значення народний календар має при проведенні уроків серед природи , значна частина яких збігається з народними святами.

Слайд 28

У народному календарі відбито сільськогосподарський досвід , народні звичаї , створені віками норм поведінки людей , правила виховання дітей , національні особливості народу.

Слайд 29

Наприкінці підручника ви знайдете додаток “Народний прогностик” , у якому подано відомості про деякі свята нашого народу і повязані з ними прикмети та звичаї