Презентація на тему:
Життя та творчість

Федеріко Гарсія Лорка Життя та творчість

Федеріко Гарсія Лорка (*5 червня 1898 — †19 серпня 1936) — іспанський поет і драматург, відомий також як музикант і художник-графік. Центральна фігура «покоління 27 року», один з найяскравіших і значніших діячів іспанської культури XX століття. Убитий на початку Громадянської війни в Іспанії.

Ґарсія Лорка — старший син Федеріко Ґарсія, заможного орендатора, та Вісенти Лорки, шкільної вчительки. На формування поетичного світовідчуття Ґарсії Лорки безумовний вплив справила культура древньої Андалузії, нерозривно пов'язана з природним середовищем, її легенди, пісні та свята. Дід Ґарсії Лорки був музикантом-аматором, організатором сільських свят; баба мала славу чудового читця; батько добре грав на гітарі.

Г. Лорка народився 5 червня 1898 р. в містечку Фуенте-Вакерос в іспанській провінції Гренада. У школі вразливий хлопчик вчився не дуже успішно. В 1909 р. родина переїхала в Гренаду. У 1910-х Федеріко брав активну участь у житті місцевої художньої спільноти. У 1914 році Лорка почав вивчати право, філософію і літературу в університеті Гранади. Гарсіа Лорка багато подорожує по країні. У 1918 р. у Лорки виходить перша поетична збірка, Impresiones y paisajes ( «Враження й пейзажі»), що приніс йому якщо не комерційний успіх, то хоча б популярність.

У селі Аскероса Ґарсія Лорка відвідував приватну школу. 1909 р. родина переїхала у Гренаду, де хлопчик навчався у Школі Святого Серця Ісусового, одночасно займаючись музикою. 1914 р. він вступив на факультет літератури і філософії та факультет права Ґренадського університету.

В 1919 р. Гарсіа Лорка приїжджає до Мадриду. У столичному університеті він знайомиться з Сальвадором Далі та Луїсом Бунюель, а також з Григоріо Мартінесом Сьєрра, директором театру «Еслава». На прохання Сьєрри Лорка пише свою першу п'єсу El maleficio de la mariposa ( «Чаклунство метелика») і здійснює її постановку ( 1919 -1920). До 1928 року він навчається в мадридському університеті.

У наступні роки Гарсіа Лорка стає помітною фігурою серед художників-авангардистів. У нього виходять нові поетичні збірки, включаючи Romancero gitano («Циганські романсеро», 1928). У цих віршах поет, за його власними словами, «хотів злити циганську міфологію з усієї сьогоднішньої повсякденністю». Через рік Гарсіа Лорка їде в Нью-Йорк, в результаті чого незабаром з'являються нові твори - книга віршів Poeta en Nueva York ( «Поет у Нью-Йорку», 1931), п'єси El público («Публіка», 1931, 1936) і «Коли пройде п'ять років» (1931).

Вірші Верлен Песня, которую я не спою, спит у меня на губах. Песня, которую я не спою. Светлячком зажглась жимолость в ночи, и клюют росу лунные лучи. Я уснул и услышал мою песню, которую я не спою. В ней - движенья губ и речной воды. В ней - часов, во тьму канувших, следы. Над извечным днем свет живой звезды. ***** Я боюсь потерять это светлое чудо, что в глазах твоих влажных застыло в молчанье, я боюсь этой ночи, в которой не буду прикасаться лицом к твоей розе дыханья. Я боюсь, что ветвей моих мертвая груда устилать этот берег таинственный станет; я носить не хочу за собою повсюду те плоды, где укроются черви страданья. Если клад мой заветный взяла ты с собою, если ты моя боль, что пощады не просит, если даже совсем ничего я не стою, - пусть последний мой колос утрата не скосит и пусть будет поток твой усыпан листвою, что роняет моя уходящая осень.

Повернення поета до Іспанії збіглося з падінням режиму Прімо де Рівери і встановленням республіки. У 1931 році Гарсіа Лорку призначають директором студентського театру La Barraca. Працюючи в театрі, Лорка створює свої найвідоміші п'єси, Bodas de sangre («Криваве весілля»), Yerma («Йерма») і La casa de Bernarda Alba( «Дім Бернарди Альби »).

Вшанування пам’яті поета

Невдовзі побачила світ перша поетична збірка Ґарсії Лорки — «Книга віршів» («Libro de poemas», 1921). Вона об'єднала твори різних жанрів і ритмів: пісні, романси, строфи з рефренами, александрійський вірш. Збірка мала учнівський характер; у багатьох віршах відчутний вплив поетичного імпресіонізму Х.Р. Хіменеса, деякі образи запозичені з його «Сумних наспівів» (білі троянди, дощ, смуток, сльози): Сьогодні вчуваю в серці трепет сузір'їв лапатих, троянди сьогодні всі білі, як горе моє, як відплата...

Українські перекладачі творів Г.Лорки. В Україні перші переклади творів Ґарсії Лорки з'явилися у 30-х роках («Романс про іспанську жандармерію» в перекладі М. Іванова). Пізніше їх перекладали Л. Первомайський, Д. Павличко, І. Драч, М. Ільницький, Ю. Покальчук, В. Харитонов, В. Колодій, П. Марусик, Л. Олевський, М. Москаленко, О. Пахльовська та інші. Лірика Г. Л. у перекладі М. Лукаша була вперше видана в Україні 1969 р. в серії «Перлини світової лірики». До образу Ґарсії Лорки зверталися українські поети Д. Павличко, І. Драч, Б. Олійник, Л. Забашта, П. Дорошко та ін. П'єси Ґарсії Лорки «Дім Бернарди Альби», «Кохання дона Перлімпліна», а також вистава «Канте хондо» (за мотивами однойменної збірки) йшли в театрах Києва, Чернігова, Кіровограда, Луганська та інших міст.

Д.Павличко І. Драч М.Лукаш

Роботу виконала учениця 11 класу Березанської загальноосвітньої школи Каючкіна Катерина