Презентація на тему:
Загальна характеристика середньовічної китайської поезії. Творчість поета Лі Бо

Загальна характеристика середньовічної китайської поезії. Творчість Лі Бо

ПЕСНЯ О ВОСХОДЕ И ЗАХОДЕ СОЛНЦА Из восточного залива солнце, Как из недр земных, над миром всходит, По небу пройдет и канет в море. Где ж пещера для шести драконов? В древности глубокой и поныне Солнце никогда не отдыхало, Человек без изначальной силы Разве может вслед идти за солнцем? Расцветая, травы полевые Чувствуют ли к ветру благодарность? Дерева, свою листву роняя, На осеннее не ропщут небо. Кто торопит, погоняя плетью, Зиму, осень, и весну, и лето? Угасанье и расцвет природы Совершается своею волей. О Сихэ, Сихэ, возница солнца, Расскажи нам, отчего ты тонешь В беспредельных и бездонных водах? И какой таинственною силой Обладал Лу Ян? Движенье солнца Он остановил копьем воздетым. Много их, идущих против неба, Власть его присвоивших бесчинно. Я хочу смешать с землею небо, Слить всю необъятную природу С первозданным хаосом навеки.

Ієрогліфи

ієрогліфи

Китайська писемність (кит. 中文; піньїнь: zhōngwén, «китайське письмо») — стародавній і загальновживаний спосіб запису китайської мови. Китайські ієрогліфи – знаки-малюнки, що означають слова і поняття. Китайське письмо має зорову природу, тому мистецтво каліграфії надзвичайно цінується.   Знаки китайської писемності, відомі як китайські ієрогліфи (кит. 漢字 / 汉字; піньїнь: hànzì, ханьцзи, «букви Хань»). Вони широко використовуються не лише в Китаї, але також в японській і корейській писемності, а до 1945 року вживалися на письмі у В'єтнамі. Кількість китайських ієрогліфів, згідно з китайським класичним словником Кансі, складає 47 035 знаків. Більше половини з них є архаїзмами і у сучасній китайській мові не вживається. Зазвичай, освічений китаєць повинен знати 4 — 5 тисяч ієрогліфів. Окрім ієрогліфів існує також спеціальна латиниця для фонетичної передачі китайської мови.

Велика Китайська стіна

фото

фото

Лотос

Рисові поля

Плантації чаю

Шовк

Компас

Фарфор

фото

фото

Олімпіада 2008

фото

Площа - 9,6 млн км,2. Населення - 1,2 млрд чоловік. Столиця - Пекін. Китай – велика країна, розташована на Південному Сході Азії. Високі гори Тібету, величезна пустеля Гобі й води Тихого океану неначе приховують цю Країну від усього світу.

Китай – республіка з 1949 р. Вищий орган влади - Всекитайські збори народних представників. В адміністративному відношенні КНР поділяється на 23 провінції, 5 автономних районів (Внутрішня Монголія, Сіньцзян-Уйгурський, Тибетський, Гуансі Чжуанський, Нінся-Хуейський) та три міста центрального підпорядкування - Пе-кін, Тяньцзінь та Шанхай. З 1997 року Сянган (Гонконг) є особливим адніністративним районом Китаю, а з 1999 року до КНР приєднається Аоминь (Макао).  

Ду Фу Лі Бо Представники «золотої доби» китайського Середньовіччя

Жанри китайської поезії доби Середньовіччя Ші Ци Фу Сао Лей і Ай Цзань Вень Сюй

Фу – вірші в прозі різних розмірів Ші – вірші з фіксованими розмірами Сао – вірші вигадливих розмірів Ци – вірші пісенного типу Лей і Ай – плач за шанованою людиною Цзань – віршовані характеристики Вень – молитва до померлого Сюй – передмова до віршів

Китайські поети дотримувались таких правил віршування: використовували рядки лише з 5 й 7 слів; кожне слово мало створювати свій зримий образ; звукової упорядкованості (у китайській мові кожен ієрогліф вимовлявся своїм тоном; зміст розкривати не повністю, даючи змогу читачеві самостійно уявити образи; представляти у поезіях реальне життя, без вигадки й фантазії, бо цінувалася насамперед образність, простота й щирість почуттів.

Лі Бо 701-762

Паралелізми - це почерговий показ стану природи і стану людської душі.

Лі Бо 701 - 762 “біла слива” провінція Сичуань син купця мандрівник, придворний поет, заколотник “кістка гордості” понад 900 віршів у різних жанрах пейзажна, філософська, громадянська лірика “поезія гір та вод” психологічний паралелізм, метафора