Презентація на тему:
Урок розвитку мовлення. Написання власних рубаї

Урок розвитку мовлення. Написання власних рубаї

Мені нагадують людські серця Крихке й тоненьке серце олівця

Мені нагадують людські серця Крихке й тоненьке серце олівця — Зламати легко, застругати важче, Списати неможливо до кінця. Дмитро Павличко

Ні, не гнітять мене перестрахи і жалі, Що вмерти мушу я, що строки в нас малі: Того, що суджено, боятися не треба. (На, прожити, боюсь, землі, неправедно)

Хай кожна мить, що в вічність промайне, Тебе вщасливлює, бо головне, Що нам дається тут,— життя: пильнуй же! (Мине, як, й, ти, воно, захочеш, так)

Я тільки й знаю, що знання шукаю В найглибші таємниці проникаю. Я думаю вже сімдесят два роки — (Нічого, бачу, і, не знаю, що, я)

Як шкода, що весна моя скінчилась І книга юності навік закрилась! Та пташечка, що молодістю зветься, Звідкіль вона взялась? Куди поділась?

Коли єство моє ліпив Творець із глини, Зарані відав він про всі мої провини. Якщо від нього гріх, чому мене він хоче В день суду ввергнути в палаючі глибини?

Чи діждемо жаданого спокою, Чи дійдемо до хати над водою? О, як я хочу після тисяч років Зійти з землі хоч травкою малою!

Складіть власні рубаї за темами а) Про холодну зиму, її плюси та мінуси; б) про навчання у школі, його позитивні та негативні моменти (для учня); в) про життя у місті, його незручності та переваги.

Домашнє завдання Індивідуальне завдання. Підготувати виступ про поезію трубадурів