Презентація на тему:
С.Маршак "Дванадцять місяців"

Тема. “У природи немає поганої погоди” (Підсумковий урок за темою “С.Я.Маршак. Літературна казка”)

Пори року

Самуїл Якович Маршак Дата народження: 3 листопада 1887 Місце народження: Воронеж Дата смерті: 4 липня 1964 Місце смерті: Москва Національність: єврей Громадянство: Російська імперія, СРСР Мова творів: російська Рід діяльності: поет, драматург, перекладач, критик

Грудень ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

СІЧЕНЬ Назва походить від слова "Січа". У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

ЛЮТИЙ Назва закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).

Березень Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

КВІТЕНЬ КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає "сонячний".

Травень ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

Червень ЧЕРВЕНЬ походить від слова "червець". Саме в цей час з'являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

ЛИПЕНЬ ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ СЕРПЕНЬ - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник.

Вересень Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

Жовтень ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Листопад Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

Драматичний твір

В Японії п'єса Маршака «12 місяців» була екранізована під назвою «Ліс живе». Як ви вважаєте, чому саме таку назву отримав фільм? Доведіть, що у творі ліс «живе».

Робота з цитатами “Дякую на доброму слові і за хмиз дякую. Давайте я Вам ялинку покажу2 ( Пасербиця Солдату) …”І Королева у нас сирота? Жаль її” ( Пасербиця Солдату) “Красуня! Ти, видно, у лісі своя. Недарма білочки і зайці біля тебе грають”. ( Солдат)

“Красуне, чому це ти радієш – скарб знайшла чи добру новину почула” ( Солдат) “Робітниця – золоті руки!” ( Сусіди) “Тому вклониться, тому посміхнеться…” ( Мачуха про пасербицю)

“Ми, зимові місяці, добре знаємо її. То біля ополонки її зустрінеш з відрами, то в лісі із вязанкою дров. І завжди вона весела, привітна, іде собі – співає”. ( Січень) “В ліс прийде – навмисне гілки не зламає. Зрілу ягоду візьме, а зелену уна кущі залишить: нехай собі зріє.” ( Липень)

У природи немає поганої погоди…

Зима

Весна

Літо

Осінь

Продовж речення Сьогодні на уроці я пригадав (ла)….