Презентація на тему:
О. С. Пушкін і його кохана Україна

Презентація на тему: «О. С. Пушкін і Україна» Виконала: учениця 5(9)-А класу Кременчуцької гімназаї №5 імені Т. Г. Шевченка Воржева Ірина

Кіпренський О. А. Портрет О.С. Пушкіна ( 1827 р.) Ім’я Олександра Сергійовича Пушкіна стоїть поряд з іменами найвидатніших митців світу. Він відкрив перед літературою нові шляхи, збагативши культуру невичерпними зразками художньої майстерності. Український народ свято шанує геніального поета, який був тісно зв’язаний з українською культурою. «…Пушкін для України був, є і вічно буде» (П.Г. Тичина)

Перебування О.С. Пушкіна в Україні співпадає з періодом Південного заслання поета (1820 – 1824 рр.) Уряд Олександра І вислав молодого автора за волелюбні вірші, в яких він оспівував полум’яний патріотизм, висловлював палку віру в перемогу “святой вольности”, засуджував і сатирично викривав царський уряд. 6 травня 1820 року кур’єрська поштова трійка увезла О.С.Пушкіна з Петербургу… Автопортрет (у колі)1817-1818 рр. Перший з автопортретів Пушкіна, які дійшли до нас. Призначався для першої книги віршів поета “Стихотворения Александра Пушкина” (не видана)

Поет проїжджає через десятки селищ, через міста Чернігів, Ніжин, Прилуки, Лубни, Кременчук… Після двадцятиденного шляху – місце призначення: Катеринослав У Катеринославі Пушкін мав зайняти посаду колежського секретаря в канцелярії головного опікуна південних поселенців генерала І.М.Інзова. Генерал Інзов Іван Микитович

У перші ж дні в Катеринославі поет став свідком епізоду: двоє братів- колодників бігли з місцевого острогу і, рятуючись від переслідування, кинулися в Дніпро… На маленькому островку вони збили камінням кайдани, попливли далі й втекли від переслідування. Цей випадок дав початок поемі “Брати-розбійники”. І хоча поет пробув тут лише десять днів – і новий начальник, і місто вразили поета.

У Катеринославі Пушкін застудився і за дозволом І.М. Інзова вирушив з родиною генерала М.М.Раєвського на Кавказ Портрет Миколи Миколайовича Раєвського Портрет Миколи Миколайовича Раєвського (1801-1843), молодшого сина генерала М.М. Раєвського Портрет М.М.Раєвської

Кавказ справив на поета величезне враження Сувора природа, горді люди, героїчна боротьба, яку вели народи Кавказу за свою незалежність, навіяли нові образи, які пізніше Пушкін втілив у вірші «Кавказ» і романтичній поемі «Кавказький полонений». З цього часу жанр романтичної поеми стає провідним у російській літературі 20-х років.

Незабаром Раєвські вирушають до Криму, і Пушкін їде разом із ними… Поет вивчає життя місцевих жителів, відвідує Бахчисарай. Легенду про любов кримського хана Гірея до полоненої дівчини Марії, почуту тут, Пушкін поетично відтворює в поемі “Бахчисарайський фонтан”. Захоплення від кримської природи і моря передані у віршах «Редеет облаков летучая гряда», «Погасло дневное светило» та ін. Яскрава і незабутня подорож тривала майже три місяці. Однак треба було повертатися на службу… «…я счастлив …счастливое, полуденное небо; прелестный край; природа, удовлетворяющая воображение, - горы, сады, море» (А.С. Пушкин)

У вересні 1820 року Пушкін прощається з Раєвськими і через Херсон, Миколаїв, Одесу прямує до Кишинева, куди була переведена канцелярія генерала Інзова… Литографія. 20-і р. XIX ст. Будинок намісника Бесарабії І.М.Інзова в Кишиневі. Кишинев О.С. Пушкіну спочатку не сподобався. Маленький, брудний, він дивував поета глиняними хатами під очеретяними дахами… У цьому домі Пушкін прожив майже три роки.

Та саме в Кишиневі життя Пушкіна сповнене серйозним читанням, важливими бесідами й дискусіями, роздумами про майбутнє народу. Поет гаряче вітав грецьких патріотів, які повстали в 1821 році проти турецького панування, віршами «Война», «Гречанка», «Гречанка верная, не плачь.» В Кишиневі Пушкін розпочав роботу над романом «Євгеній Онегін». Перебування Пушкіна в Кишиневі співпало з ростом революційного руху в деяких країнах: Іспаніі, Італіі, Греціі.

Серед багатьох місць України, де бував Пушкін, місто Кам’янка заслуговує особливої уваги. Тут, у мальовничому маєтку Давидових, Пушкін гостював з листопада 1820 по кінець березня 1821 року та в листопаді 1821р. У хазяїна – Василя Львовича Давидова – часто збиралися декабристи в справах Товариства. Вони використовували родинні свята (часто 24 листопада, коли відзначали іменини Катерини Миколаївни Давидової – матері Василя Львовича). В.Л. Давидов Пушкін серед декабристів у Кам’янці.

У 20-х роках ХІХ століття Кам’янка була одним із центрів Південного товариства декабристів Тут бували Пестель, Муравйов-Апостол, Бестужев-Рюмін, Орлов, брати Поджио та ін. Одоєвський О.І. Пестель П.І. Волконський С.Г. Лунін М.С. Оболенський Є.П. Аннєнков І.О. Поджио О.В. Наришкін М.М.

Жителі Кам’янки, як і весь український народ, з любов’ю зберігають місця, пов’язані з іменем великого російського поета. Скеля Пушкіна на Тясмині Пушкінський грот.

Взимку 1820/21 року Пушкін, не дивлячись на заборону, прибув до Києва. Величезне враження на поета справили Софійський собор, Києво-Печерська лавра. Києво-Печерськая лавра Софійський Собор "Полтава". Петро I перед битвою. Пушкін зацікавився подіями епохи Петра І, долею історичних постатей. Згодом враження, пережиті поетом, лягли в основу сюжету поеми “Полтава”. Відвідання могили князя Олега надихнули на створення “Пісні про віщого Олега”

Навесні 1823 року друзі поета домоглися його переведення до Одеси. Тринадцять місяців прожив О.С. Пушкін в Одесі. Саме тут він написав понад 30 ліричних творів, завершив роботу над поемою “Бахчисарайський фонтан”, створив два з половиною розділи роману “Євгеній Онегін”. Поет багато працює: читає Овідія, Данте, Гете та ін. «Я жил тогда в Одессе пыльной Там долго ясны небеса, …Там все Европой дышит, веет, Все блещет югом и пестреет Разнообразностью живой» (А.С. Пушкин «Отрывки из путешествия Онегина»)

В Одесі Пушкін уперше відчув справжнє кохання… Історики називають імена трьох жінок, з якими пов’язано ім’я Пушкіна в Одесі: Амалію Різнич, Кароліну Собаньську та Єлізавету Воронцову. З Різнич дослідники пов’язують вірші Пушкіна "Ночь", "Простишь ли мне ревнивые мечты", "Под небом голубым страны своей родной…", "Заклинание", "Для берегов отчизны дальней…". Амалія Різнич Малюнок Пушкіна

Вона справила на поета незабутнє враження. У Києві вона, як комета, спалахнула на його обрії та зникла. Але не назавжди – поет несподівано зустрів її в Одесі. Зустрічаючись в Одесі, вони розмовляли про літературу, а це означає, що поет цінував її розум та смак. Кароліна Собаньська З Кароліною Собаньською дослідники пов’язують вірші Пушкіна "Что в имени тебе моем", "Я вас любил" та ін.

Єлізавета Воронцова Глибоке та щире почуття до Воронцової поет висловив низкою віршів: "Желание славы", "Сожженное письмо", "Талисман", "Храни меня, мой талисман". Перед від’їздом Пушкіна з Одеси Єлізавета Воронцова подарувала йому на пам’ять перстень-талісман. Восьмикутний сердолік, який прикрашав його, мав давній надпис, який Пушкін та Воронцова вважали заклинанням, яке здатне зберегти від ударів долі. Пушкін ніколи не розлучався з перснем, який був на його руці і в день дуелі.

В Одесі у Пушкіна склалися непрості стосунки з графом М.С. Воронцовим… Воронцов створює про Пушкіна негативну думку, звинувачує його в «совершенной лености», не зупиняється перед стеженням за поетом, доносами та скаргами на нього. «Не странно ли, что я поладил с Инзовым, а не мог ужиться с Воронцовым; … он начал вдруг обходиться со мною с непристойным неуважением» (А.С. Пушкин. Из письма) 29 липня Пушкіна звільняють зі служби та переводять на постійне проживання до садиби батьків – Михайлівського – під наглядом поліції. Можливо, що саме в липні Пушкін написав епіграму на Воронцова: Полу-милорд, полу-купец, Полу-мудрец, полу-невежда, Полу-подлец, но есть надежда, Что будет полным наконец.

Від’їжджаючи, Пушкін прощався з усім, що залишав на Півдні… «Прощай, свободная стихия! В последний раз передо мной Ты катишь волны голубые И блещешь гордою красой» (А.С. Пушкин «К морю») І.К. Айвазовський. «Прощание Пушкина с морем» І. К. Айвазовський. «Пушкин на берегу Черного моря» Картина «Пушкин на берегу Черного моря» була створена І. К. Айвазовським в рік 50-річчя з дня загибелі О. С. Пушкіна. У той же рік була написана й друга – "Прощание Пушкина с морем", над якою І. К. Айвазовський працював разом з І. Е. Рєпіним. (Рєпін писав у цій картині постать Пушкіна, Айвазовський – пейзажний фон).

І знову, але вже у зворотньому напрямі, розгорталася перед поетом стрічка дороги: тополі та акації змінювалися березовими гаями, а потім – сосновими борами: Північ… А з Півднем та морем Пушкін прощається в Михайлівському: “Прощай, свободная стихия…” За 1820-1824 роки, прожиті на українській землі, О.С. Пушкін здійснив 19 подорожей, побував у 124 населених пунктах. Карта подорожей Україною, накреслена Пушкіним

Пам’ятники О.С. Пушкіну встановлені в багатьох містах і селах: Алушті, Бахчисараї, Бердянську, Болграді, Гєнічеську, Глухові, Гурзуфі, Дніпропетровську, Донецьку, Євпаторії, Жмеринці, Полтаві, Кам’янці, Каховці, Києві, Кіровограді, Конотопі, Кременчуці, Маріуполі, Мелітополі, Місхорі, Миколаєві, Одесі, Сімферополі, Тернополі, Ужгороді, Феодосії, Харкові, Чернівцях, Шполі та ін. В Україні свято шанують місця, пов’язані з іменем поета

Перекладати О.С.Пушкіна українські поети стали ще за його життя Максим Рильський зазначав, що не міг би назвати жодного українського поета, який би не відчув на собі подиху пушкінського генія… Перший український переклад творів Пушкіна українською мовою зробили Л. Боровиковський та Є. Гребінка, а згодом український письменник О. Шпигоцький переклав уривок з “Полтави” під назвою “Марія”. Пізніше переклади творів Пушкіна робили М.Старицький, С. Руданський, І.Франко, П.Грабовський, Панас Мирний. Вже перекладено всю творчу спадщину поета: поеми, лірику, прозу, драматургію, казки, роман у віршах “Євгеній Онєгін”. Тож великий російський поет повною мірою належить і українському читачеві.

Зв’язки Пушкіна з Україною О.С.ПУШКІН і УКРАЇНА Здобутки української перекладацької школи Перебування в Україні в 1820-1824 рр. Твори, написані на українській землі Твори, присвячені минулому українського народу Вплив творчості Пушкіна на українських письменників Літературно- краєзнавчі пам’ятники в Україні, присвячені поетові