Презентація на тему:
"Гомер "Одісея""

Цікаві відомості та факти про давньо-грецьку літературу. Гомер ’’ Одіссея ’’ .

Гоме р   легендарний давньогрецький поет, який вважається авто-ром «Іліади» та «Одіссеї», двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську літературу. В античності Гомеру приписувалося авторство й інших творів (деякі з них збереглися фрагментами). Сукупність проблем, пов'язаних з особою Гомера і його відношенням до «Іліади» та «Одіссеї», про час виникнення, склад і взаємозв'язок окремих частин цих поем становлять знамените не тільки в порівняльному літературознавстві, а й у всій науці про античний світ «Гомерівське питання».

 Для еллінів (греків) їх творець був предметом гордощів, уособленням мудрості й художньої досконалості, майже богом. Слово "поет" у них асоціювалось зі словом "Гомер", а поеми "Іліада" і "Одіссея" вважались священними. Відомо, що в першій половині VI століття до н.е. афінський законотворець Солон звелів виконувати поеми Гомера на державних святах Панафіней. Відтоді освіта в античності починалася з поем Гомера й ними ж закінчувалась. Видатний грецький філософ Платон так оцінив значення Гомера для Греції: "... Цьому поету Греція зобов'язана своїм духовним розвитком". 

Одіссе я   — епічна поема, що описує поневіряння та повернення на батьківщину героя троянської війни, царя Ітаки Одіссея. Будучи закінченою пізніше «Іліади», «Одіссея» слідує за більш раннім епосом, однак не є безпосереднім продовженням «Іліади». Більшість дослідників відносить час оформлення «Одіссеї» до 7 століття до н. е. «Хитромудрий» і «багатостраждальний» Одіссей є вже героєм зовсім іншого типу, ніж богатирі «Іліади»; поле поетичного зору розширюється підвищеним інтересом до чужих земель, до побуту дрібного люду, до психології жінки; світовідчування Одіссея не позбавлене нальоту сентиментальності. У той час як «Іліада» побудована на переказах героїчної саги, в «Одіссеї» переважає матеріал побутовий та казковий, власне кажучи не пов'язаний з героїчною сагою.

У поемі викладені події після закінчення Троянської війни, зокрема повернення Одіссея до рідної Ітаки на десятий рік його блукань. Про долю інших героїв Гомер згадує лише побіжно, оскільки їм була присвячена окрема поема. «Одіссея» охоплює 40 днів. Одіссей нудиться на острові, насильно утримуваний німфою Каліпсо; у цей час на Ітаці до його дружини Пенелопи сватаються численні женихи, що бенкетують у його будинку і марнують його багатства. За рішенням ради богів Афіна направляється в Ітаку і схиляє юного сина Одіссея Телемаха відправитися в Пілос і Спарту, щоб розпитати про долю батька. У Спарті, радо прийнятий Менелаєм і Єленою, Телемах довідується, що Одіссей знаходиться у полоні у Каліпсо. Женихи, злякані від'їздом Телемаха, влаштовують засідку, щоб погубити його на зворотному шляху.

Боги посилають Гермеса до Каліпсо з наказом відпустити Одіссея, який на плоті пускається по морю. Врятувавшись чудом від бурі, піднятої ворожим йому Посейдоном, Одіссей випливає на берег острова, де живе щасливий народ — феаки, мореплавці з казково швидкохідними кораблями. Цар Алкіной гостинно приймає мандрівника у своєму розкішному палаці і влаштовує в його честь бенкет і ігри, де сліпий співак Демодок оспівує подвиги Одіссея.

Оповідання (апологи) Одіссея

Одіссей відвідав країну лотофагів, що харчуються лотосом, кожен, хто покуштував лотоса, забуває про батьківщину. Велетень-людожер, кіклоп Поліфем, зжер у своїй печері декількох товаришів Одіссея, але Одіссей напоїв і засліпив киклопа і врятувався з іншими товаришами з печери під вовною баранів. За це Поліфем накликав на Одіссея гнів свого батька Посейдона. Бог вітрів Еол вручив Одіссею міхи із зав'язаними в ньому вітрами, але недалеко від батьківщини супутники Одіссея розв'язали міхи, і буря знову відкинула їх у море.

Людожери-лестригони знищили всі кораблі Одіссея, крім одного, який пристав до острова чарівни-ці Кірки, що обернула супутників Одіссея у свиней. Переборовши чари за допомогою Гермеса, Одіссей протягом року був чоловіком Кірки. Одіссей спускався в царство мертвих, щоб розпитати віщуна Тіресія і розмовляв з тінями матері і померлих друзів.

Плив повз Сирен, що затягають мореплавців чарівним співом і гублять їх; проїжджав між стрімчаками, на яких живуть чудовиська Скилла і Харибда. На острові сонячного бога Геліоса супутники Одіссея вбили бика бога, і Зевс наслав бурю, що погубила корабель Одіссея з усіма супутниками. Одіссей виплив на острів Каліпсо.

Одіссей і Кірка

Каліпсо з Одісеєм.

Висновок: Важко перелічити все, чим ми завдячуємо давнім грекам адже скільки но лише наук вони залишили нам у спадок. Від греків у нас пішло і слово епос, що означає великий віршований твір про значні події далекого або близького минулого. Аеди- народні співці, які складали пісні про подвиги славетних героїв і виконували їх на свята. Їх можна порівняти з українськими кобзарями, що виконували історичні думи. Отож такі твори як ‘Одіссея’ повинні крокувати в майбутнє і наші нащадки почерпати з них глибину давньої історії.

Роботу виконали: учні IV-В класу Ткачик Оксана, Олексюк Яна та Павлюх Олег Вчитель світової літератури: Шегда Ірина Василівна