Презентація на тему:
Фантасти

Фантасти– це казкарі…

Відомості проекту 1. Прізвище, ім'я, по батькові Міллер-Телендій Олена Федорівна 2. Місце роботи Паплинецька загальноосвітня школа І - ІІІ ст. Старосинявського району Хмельницької області 3. Рік народження 1964 4. Освіта вища 5. Спеціальність вчитель російської мови, світової літератури 6. Педагогічний стаж 25 років 7. Нагороди, відзнаки, звання: Дипломи учасника обласного конкурсу "Учитель року - 95", лауреата обласного конкурсу Учитель року - 2001", Дипломи першого ступеня в обласній педагогічній виставці 2006, 2008 року, премія за ІІІ місце у ІV турі конкурсу "Цікавинки навчання" в рамках бюлетеня "Все для вчителя“ (2004); Диплом другого ступеня лауреата обласного конкурсу методичних розробок " Від золотого до срібного віку "(2009) звання "Вчитель-методист".

Зустріч в літературному кафе “Перехрестя” присвячена фантастам-ювілярам

ФАНТАСТИКА (від грец. Phantastike - мистецтво уявляти), форма відображення світу, при якій на основі реальних уявлень створюється логічно несумісна з ними («надприродна», «чудова») картина Всесвіту. Три основних відмінних якості божества виявилися невідворотно привабливі для письменників-фантастів: усезнання, всемогутність і дар творіння життя, або навіть цілих світів. Чим іншим, як не останнім, нехай тільки на словах, займалися фантасти весь цей час? »

таймпанк; фентезі; соціальна фантастика; наукова фантастика; бойова і пригодницька фантастика; апокаліпсис і постапокаліпсис; альтернативна історія і географія; Також до списку ще можна додати такий жанр як готику, хоча таке приєднання буде досить умовним.

Реймонд Дуглас Бредбері Олександр Степанович Гріневський (Грін) Антуан де Сент-Екзюпері Айзек Азімов

Витоки фантастики Витоки фантастики - в пост-міфотворчій фольклорній свідомості, перш за все у чарівній казці. Первісне світорозуміння стикається з новими уявленнями про дійсність, міфічний і реальний плани змішуються, і ця суміш суто фантастична. Первинні жанри фантастики, утопія і фантастична подорож, були ще й найдавнішими формами. Сюжет, образи і події «Одіссеї» - початок всієї літературної західноєвропейської фантастики. Перший свідомий фантаст - це Арістофан.

«Метаморфози» Апулея — антична социальна фантастика

Фантастика в середньовічній літературі Починаючи з XII століття мотиви чарівних казок (які відбуваються з кельтських міфів) проникають і в згасаючий героїчний епос. Обрамленням фантастичних сюжетів стала кельтська за своїми джерелами легенда про двір короля Артура.

Фантастика в епоху Відродження Розвиток фантастики в період Ренесансу завершують «Дон Кіхот» М. Сервантеса - і “ Гаргантюа і Пантагрюель ” Ф. Рабле У Рабле розділ «Телемське абатство» один з перших прикладів фантастичної розробки утопічного жанру. Приклад більш традиційного поєднання фантастики з мрією про казкове царство справедливості - «Буря» У. Шекспіра. Поетика релігійного «одкровення» визначає візіонерську фантастику У. Блейка: його грандіозні «пророчі» образи - остання вершина жанру. Найбільш відомі твори християнської фантастики - «Загублений рай» і «Повернений рай» Мільтона Християнсько-міфологічна свідомість сприяє розквіту особливого жанру - фантастики видінь. Починаючи з апокаліпсису Іоанна Богослова «бачення» або «одкровення» стають повноправним літературним жанром (Божественна комедія »Данте).

Фантастика в XVII і XVIII ст. У романах XVII-XVIII століть мотиви і образи фантастики використовуються для ускладнення інтриги. Фантастика, не маючи самостійного значення, виявляється підмогою шахрайського роману («Кульгавий біс» А. Р. Лесажа, «Закоханий диявол» Ж. Казота), філософського трактату («Мікромегас» Вольтера) і т. д. У «Подорожах Гуллівера» Дж. Свіфта фантастика у дусі Рабле і Сірано де Бержерака поставлена на службу ідеологічної сатири. «Пригоди графа Фердинанда Фетома»Смоллет – початок «готичного роману»Х. Уолпола, А. Радкліф, М. Льюїса, У. Бекфорда. «Подорожі Гуллівера»  Дж. Свіфта— фантастична сатира XVIII ст.

«Сховища у царстві фантазії» шукали всі романтики. Німецькі романтики звернулися до її першоджерел, зібрали і обробили чарівні казки та легенди. Романтичну фантастику синтезувала творчість Е.Т. А. Гофмана: тут і готичний роман «Еліксир диявола»), і літературна казка («Повелитель бліх», «Лускунчик та мишачий король»), та феєрична фантасмагорія («Принцеса Брамбілла»), і реалістична повість з фантастичним підґрунтям («Вибір нареченої», «Золотий горщик»). Спробу оздоровити потяг до фантастики як до «прірви потойбічного» являє собою «Фауст» Гете. У Росії романтична фантастика представлена у творчості Жуковського В. А., В. Ф. Одоєвського, А. Погорєльського, Пушкіна А. С. («Руслан і Людмила») і М. В. Гоголя, фантастичні образи якого органічно влиті в народно-поетичну ідеальну картину України («Страшна помста», «Вій») Фантастика в романтизмі Готичну традицію фантастики розвиває Е. По. Однак він же предтеча нової галузі фантастики - наукової фантастики

Фантастика в реалізмі В епоху реалізму фантастика знову опинилася на периферії літератури, хоча нерідко залучалася для сатиричних та утопічних цілей (як в оповіданнях Достоєвського). В цей же час зароджується власне наукова фантастика у творчості епігона романтизму Жуля Верна і видатного реаліста Г. Уеллса, вона малює реальний світ, змінений наукою. Розвиток космічної фантастики призводить до відкриття нових світів, «Война світів» Герберта Уеллса — класика наукової фантастики

Інтерес до фантастики як такої відроджується до кінця XIX століття у неоромантиків (Р. Л. Стівенсон), декадентів (М.Швоб, Ф. Сологуб), символістів (М. Метерлінк, Блок О.),експресіоністів ( Мейринка), сюрреалістів ( Козак, Е. Крейдер). Розвиток дитячої літератури породжує новий вид фантастичного світу - світ іграшковий: у Л. Керролла, К. Коллоді, Мілна А.; А. Н. Толстого («Золотий ключик »), М. М. Носова, К.Чуковського. Фантастика в кінці XIX ст. Уявний, почасти казковий світ, створює із залученням мотивів і образів західної пригодницької літератури О. Грін.

Письменник-романтик О.С. Грін Когда дни начинают пылиться и краски блекнуть, я беру Грина. Я раскрываю его на любой странице. Так весной протирают окна в доме. Все становится светлым, ярким, все снова таинственно волнует, как в детстве. Д. Гранин

Александр Грин распахнул дверь в мир веселых и смешных людей, открыл прекрасную землю, которой пока еще нет на карте. К.Г. Паустовский ГРІНЛАНДІЯ

«Вигадана письменником, ніколи не існуюча на географічних картах  Країна Грінландія, зовні реалістична і художньо досконала, також пронизує майже всі головні твори фантаста  (У широкому спектрі - від НФ до фентезі, готичного роману і «літератури жахів») і загальна романтична недомовленість, - дозволяють вважати Гріна одним з основоположників сучасної фантастичної літератури ... недооціненим за життя ... » А. Брітіков

Різні гілки одного літературного напрямку Грін створює глибоко символічну "Бегущую по волнам", Бєляєв – "Голову професора Доуеля" "Блистающий мир", "Дорога никуда", "Золотая цепь"- ці прекрасні книги важко вкласти в прокрустове ложе вузького жанру. Але навряд чи хтось може сказати, що вони не фантастичні. Звичайно, левітація, вільне ширяння в ефірі над квітучою землею у Гріна або, допустимо, у Бєляєва мають різне значення. У першому випадку це, скоріше, символ, потреба і здатність душі, у другому - фантастична властивість, результат тих чи інших абсолютно раціональних маніпуляцій.  Грін - фантаст, а Бєляєв - науковий фантаст

Фантаст -романтик Он пришел на время, ненадолго, Он пришел, чтоб нас предупредить- Разобьется сердце на осколки, Если мы разучимся любить. Е. Огонькова «Гриневия»

«Казка потрібна не тільки дітям, але і дорослим », - писав Костянтин Паустовський. Саме таку казку склав А. Грін, шукач чудесного, що марить морем і вітрилами, людина, про яку з перших кроків у літературі складалися легенди. Він написав феєрію-казку про те, що щастя - справа власних рук людини, мрію не треба чекати - їй потрібно сміливо йти назустріч.

«Читаючи цю книгу, разом з її героями входиш …» - У світ любові і мрії; – У захоплюючий світ казки, фантастики,з якого не хочеться йти; - У світ, який вчить сподіватися, вірити і чекати, любити, творити щастя своїми руками; - В унікальний світ фантастики, чогось чарівного, казкового, де завжди добро перемагає зло.

Мечта разыскивает путь, - Закрыты все пути; Мечта разыскивает путь, - Намечены пути; Мечта разыскивает путь, - Открыты ВСЕ пути. А. С. Грин "Движение". 1919. Творчість Гріна - риса обличчя епохи, частка її літератури, притому частка особлива, єдина ... У 2000 р. заснована Всеросійська літературна премія імені Олександра Гріна, вона присуджується щорічно «за твори для дітей та юнацтва, пройняті духом романтики та надії», серед лауреатів цієї премії - Кір Буличов та Владислав Крапівін

Различные ветви одного литературного течения Зараз практично всі твори Гріна викладені на найбільшому літературному ресурсі Рунета «Російська фантастика», причому посилання на ім'я автора набрана найбільшим кеглем в довгому списку письменників - показник безперечної величини в літературному фантастичному просторі. Чи коректно відносити Гріна до фантастів?  Так. Тому що фантастика - це вся література, що допускає віру в диво. Ні. Тому що Олександр Грін – унікальний письменник, сама природа якого чинить опір тому, щоб його взагалі відносили до якого-небудь жанру чи напрямку.

Фантастика на початку XX століття Перша половина XX століття ознаменувалася розквітом наукової фантастики. Ключовою фігурою цього жанру став англієць Герберт Уеллс. Наукова фантастика в цей період прагнула «передбачити» розвиток науки і техніки, особливо дослідження космосу. Послідовниками Уеллса були А. Беляєв і А. Н. Толстой Перші значні твори сучасної фентезі - казково-середньовічної фантастики - виходять з під пера Роберта Е. Говарда («Конан»), Джона Р. Р. Толкіна («Гобіт», «Володар Кілець»), Клайва С. Льюїса («Хроніки Нарнії »). Крім цього, в західній літературі багато представлена література жахів (У. Де ла Мар,Г. Ф. Лавкрафт Дж. Кольєр) “притчевий бум” А. де Сент-Екзюпері

Шукайте мене в тому, що я пишу Антуан де Сент-Екзюпері – людина, що за життя стала легендою,- мала, за словами одного з його вчителів, воістину універсальний талант. Він був мислителем, поетом, ученим, пілотом, конструктором, винахідником, фантастом Сент-Екзюпері знайшов своє покликання і в авіації, і в літературі. Майстер символів романтик-фантаст, письменник-філософ

В одному з листів до матері Сент-Екзюпері зізнався: “ Мені ненависні люди, які пишуть заради забави, які шукають ефектів. Треба мати що сказати “. Йому, романтику неба, що не цурався земних радощів, любив, за свідченням друзів, «писати, говорити, співати, грати, докопуватися до суті речей, звертати на себе увагу…», людині проникливого розуму, що завжди стояла на захисті загальнолюдських цінностей, було «що сказати». І він це зробив: написав казку «Маленький принц», про найважливіше в цьому житті, життя на планеті Земля, все частіше такий нелагідній, але улюбленій і єдиній.

взаємини між дітьми і дорослими, пізнання навколишнього світу, прагнення привести людей до мудрості і щастя. Ця тема бере початок у першій його книзі “ Пошта - на південь ”, триває у “ Планеті людей ”, Її ж досліджує Сент-Екзюпері і в останній, незакінченій, під назвою “ Цитадель ”. Ця ж тема стала головною і в “ Маленькому принці ” – алегоричній казці, яка показує красу і чистоту людських відносин. Тонкий ліризм поєднується в ній з гіркою сатирою на людські пороки. Це фантастична казка для дітей і серйозне твір, наповнений філософським змістом, для дорослих. Автор малює фантастичні світи – маленькі планети, якими керують дивні люди.

Головне у казці полягає в тому, що Маленький принц лише тоді відкриває свої таємниці, коли людина знаходить у собі те прекрасне, що глибоко заховане в ній чи заснуло в її серці під тягарем «дорослих» років. Збудити це згаслечи заснуле прекрасне в дорослій людині, примусити її пильніше вдивитися у світ, щоб світ цей зробити кращим, — такий задум «Маленького принца».

Є на світі чимало книжок, Що наповнюють душу по вінця. Та з усіх оберу я стежок Ту, що йде до «Маленького принца» Казка ця облетіла весь світ. У ній мудрості чисте озерце. Шле вам зоряний принц заповіт: «Вчіться, люди, «бачити серцем» «Маленький принц» - тебе знають, Ти – помислів добрих суцвіття, І справедливо тебе вважають Книгою тисячоліття!

Друга половина XX ст. Нове покоління авторів НФ поступово розчарувалося в передбаченні прогресу. Все частіше публікуються антиутопії-попередження, соціальна сатира. Психологічні та соціальні драми лежать в основі фантастики письменників третьої чверті XX ст.: Рея Бредбері, Френка Херберта, Філіпа К. Діка, братів А. і Б. Стругацьких, Айзека Азімова, Роберта Хайнлайна Друга половина XX ст. переживає бум фентезі вслід Говарду і Толкіну. Зоряні війни займають почесне місце у фантастиці. Паралельно з масовою кінофантастикою існує фантастика елітарна, експериментальна, наприклад, фільми Андрія Тарковського, Стенлі Кубрика, Тіма Бертона У XX столітті фантастика перестає бути суто літературним жанром. Настає розквіт кінофантастики

Рей Ду глас Бре дбері— Рея Бредбері часто називають метром фантастики, одним з кращих письменників-фантастів і основоположником багатьох традицій жанру. Бредбері є володарем декількох нагород у галузі фантастики (Небюла - 1988, Хьюго - 1954), та безлічі загальнолітературних премій.

Передумови творчості "Жуль Верн був моїм батьком. Уелс - мудрим дядьком. Едгар Алан По доводився мені двоюрідним братом, він як кажан вічно мешкав в нас на темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс - мої брати і товариші. Ось і вся моя рідня. Ще добавлю, що моєю матір*ю, скорше за все, була Мері Уоллстонкрафт Шеллі, авторка "Франкенштейна".  Рей Бредбері. Рэймонд Дуглас Бредбері

Своєрідність фантастики Фантастика Бредбері своєрідна. Вона дуже мало стурбована досягненнями науки і техніки як такими. Сам науково-технічний прогрес виступає у Бредбері складовою частиною "споживчої цивілізації", і для автора головне - його морально-психологічні наслідки. Власне, проза Бредбері - це психологічна проза на фантастичній основі. Вона складна, насичена глибокою символікою та філософськими роздумами про сенс існування людини, про його долю, про долю людства взагалі.

"Фантастика, - якось сказав Бредбері, - це наша реальність, доведена до абсурду ". Бредбері - видатний майстер слова, визнаний стиліст, тонкий психолог, проникливий лірик, але точніше за все - мудрий казкар, що з'єднав у собі проникливість старійшини, що знає ціну людських слів і справ, з захопленим поглядом дитини, що вперше побачила ніжні і ясні фарби світанку.

Сім справджених пророкувань Рея Бредбері * Мобільні телефони – в оповіданні "Убивця" описується радіобраслет, що дозволяє розмовляти на ходу. * Телекімната з повним ефектом присутності (тривимірне зображення, стереозвук) - оповідання "Вельдт". * "Розумний будинок" - можливість дистанційно управляти кондиціонером, пральною машиною, іншою побутовою технікою ("451 градус по Фаренгейту"). * Плейєри - мініатюрні "черепашки", радіоприймачі-втулки, що вставляють у вуха ("451 градус по Фаренгейту"). * Телеекрани на півстіни, що показують дурні реаліті-шоу - "451 градус по Фаренгейту". * Засилля реклами, що отупляє, - "451 градус по Фаренгейту". * Робот у вигляді тварини - японські роботи "Айбо", виконані у вигляді собачок, поки мало схожі на механічного із "451 градуса по Фаренгейту". Але якщо хтось вирішить їх перепрограмувати...

Світ Азімова АЗІМОВ, Айзек (Asimov, Isaac — 02.01.1920, Петровичі, тепер Білорусь — 06.04.1992, Нью-Йорк) — американський письменник-фантаст, учений. ... Його працьовитість приголомшує: він написав майже 500 книг, серед яких науково-популярні і фантастичні, детективи і лімерики, історичні дослідження і гумор, путівники по Біблії і Шекспіру. Він писав для всіх відомих видів періодики Артур Ч. Кларк

Центральні теми творчості Айзека Азімова В Азімова-фантаста дві центральні теми, два магістральні напрями розвитку його думки

Перша тема — створення і використання роботів. Повісті, оповідання, романи про роботів зібрані у книгах, що складають перший цикл: «Я, робот»(«І, Robot»,1950), який приніс Азімову світову славу. У книзі розказана вигадана історія розвитку науки робототехніки. Азімов сформулював три основні закони, які сьогодні вийшли за межі фантастики, оскільки покладені в основу теорії програмування та масового використання роботів у виробництві.

Три Закони роботехніки: 1. Робот не може заподіяти шкоду людині або своєю бездіяльністю допустити, щоб людині була заподіяна шкода. 2. Робот повинен коритися всім наказам, які віддає людина, окрім тих випадків, коли ці накази суперечать Першому закону. 3. Робот повинен піклуватися про свою безпеку в тій мірі, в якій це не суперечить Першому і Другому законам.

розселення людей у космосі, освоєння ближніх планет, а потім вихід за межі Галактики. Ця ідея Азімова увійшла в історію розвитку людства як «галактична концепція». До другого циклу входять романи: «Установа» («Foundation», 1951), «Установа й імперія» («Foundation and Empire», 1952), «Друга Установа» («Second Foundation», 1953), «Установа у небезпеці» («Voundation'sHLdge», 1982), «Установа та Земля» («Foundation and Earth», 1986), «Прелюдія до Установи» («Prelude to Foundation», 1988), «Вперед до Установи» («Forward to Foundation», 1993). Друга тема творчості:

Азімов - неодноразовий лауреат багатьох національних і міжнародних літературних премій, у тому числі «Х'юго» та «Неб'юла», найвищих нагород в американській фантастиці. В англо-американській літературній традиції Азімова разом з Артуром Кларком та Робертом Хайнлайном відносять до «Великої трійки» письменників-фантастів

«Історія сягла моменту, коли людству вже не можна ворогувати. На землі повинна запанувати дружба. Я завжди намагаюсь підкреслити це у своїй творчості... я впевнений, що наукова фантастика — це одна із ланок, яка допомагає об'єднати людство». Висловлювання про високу моральну відповідальність письменника-фантаста

Призначення творчості: Сам письменник убачав високе призначення своєї творчості у тому, що вона допомагає людству вижити: «Людство виживе, якщо сміливо погляне в обличчя теперішньому, якщо матиме мужність прийняти історичні зміни, а не протидіяти їм. Цьому вчить нас... наукова фантастика, і я горджуся тим, що скільки моїх сил пропагую її уроки».

Кінець XX- початок XXI ст. На зламі тисячоліть соціальні та філософські проблеми у фантастиці відживають свій вік і починають поступатися місцем експериментам зі стилем. Постмодерністські відтінки має проза Ніла Геймана, Чайни Мьєвіля, Пола ді Філіппо. Дуже популярна гумористична фентезі Террі Пратчетта Великим попитом користується підліткова розважальна фантастика, наприклад серія «Гаррі Поттер» Джоан Роулінг. Бум переживають спершу настільні, а потім і комп'ютерні ігри, засновані на фантастиці. Фантастичні всесвіти - частина популярної культури, що втілюється в літературі, кіно, іграх, коміксах.

Один із дослідників наукової фантастики й укладач антології "Фантастика століття" (1995) В.Гаков так оцінив місце наукової фантастики в культурі ХХ століття: "Коли час підбивати підсумки сторіччю, що нині минуло, навряд чи хто буде сперечатися: століття виявилося воістину фантастичним за силою сейсмічних поштовхів, які потрясли людство у двадцятому сторіччі нової ери, тим подивом, нестямними надіями і гірким розчаруванням, що залишив після себе... ...Значно менше людей погодиться з тезою, що двадцяте століття залишиться в пам'яті і як століття наукової фантастики. Хоча остання думка настільки ж очевидна для шанувальників цієї літератури: історія перетворення "бридкого каченяти" у респектабельний і впевнений у собі жанр, – історія сама по собі абсолютно фантастична, казкова, – розгорталася, можна сказати, на наших очах"

Ресурсы Интернет: http://www.litera.ru http://www.forward.topl.tversu.ru http://www.frlib.ru/literature/ http://www.shkla.spv.ru http://kolibri.astroguru.com http://www.bradbury.org.ru

Библиография Зелинский К. Жизнь и творчество А. С. Грина. // Грин А. С. Фантастические новеллы. — М., 1934. — С. 3-35 Ковский В. Романтический мир Грина. — М., 1969 Бредбері Рей "Найкращий із часів"К.: "Молодь", 1987р "Фантастика Рея Бредбери". - М.: "Знание", 1963 г. Гаков В. Хроника фантастического века// Фантастика века. – М. – Мн.: Полифакт, 1995 – С. 7. Нямцу А.Е. Поэтика современной фантастики. Часть 1. – Черновцы: "Рута« Гельман З. Энциклопедизм Айзека Азимова // Высшее образование в России. — 1992. — № 2; Гопман В. Азимов Айзек // Писатели США. — Москва, 1990; Громова А. Как построить мир? // Ин. лит. — 1967. — № 1 Колибанова А. Галактические романы Айзека Азимова // Исследования по романской и германской филологии. — К., 1976 Марсель Мижо "Сент-Экзюпери", Москва, Издательство "Молодая гвардия", 1965 год. Нора Галь. Под звездой Сент-Экса. - М., 2004.