Презентація на тему:
звичаї та традиції

Українські народні свята, обряди

План Загальна характеристика народних традицій, свят, обрядів. Народні свята весняного циклу, їх виховні можливості. Народні свята літнього циклу, їх виховна роль. Народні свята осінньо-зимового циклу, їх виховний вплив.Народні ігри та пісні вашого рідного дому

Загальна характеристика народних традицій, свят, обрядів. Обрядами (або ритуалами) називають такі форми поведінки, що склалися історично, для яких характерні: 1) стереотипність, повторюваність без змін; 2) символічність (кожна обрядова пісня щось символізує), наприклад, «Засівання» на Новий рік символізує майбутню сівбу і багатий урожай.

Традиції та обряди У різних народів свою спадщину і звичаї, сформовані впродовж століть або навіть тисячоліть. Звичаї – це обличчя народу, глянувши в яке ми відразу можемо дізнатися, який це народ. Звичаї – це ті не писані правила, яким люди йдуть повсякденно в своїх найменших домашніх турботах і найбільш важливої суспільної діяльності. З незапам’ятних часів було трепетним ставлення до традицій. Навіть після прийняття християнства українці зберегли багато своїх народні старовинні звичаї, тільки об’єднавши їх з релігійними. І сьогодні, через тисячі років, вже непросто виявити грань, де в українських звичаях закінчується стародавня культура, а де починається християнська.

Народні свята та обряди проводяться відповідно до календарної сезонно сті: навесні — Великодні свята та різноманітні веснянки (свято першого жайворонка, свято тополі та ін.); влітку — зелені свята, косовиця, Івана Купала, обжинки, Спаса; восени — Покрова; взимку — Калита, Миколи, Різдвяні свята, Стрітення.

Українські народні традиції - то втілення рис характеру українського народу в його побут, в звичаї, що супроводжують життя кожної людини від народження до смерті, передаються від дідів до онуків уже не одну сотню, а може, й тисячу років.

НАРОДНІ СВЯТА ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ

Починався весняний цикл 14 березня, на Явдохи (Євдокії) – це був день, коли прокидався бабак, риба розбивала хвостами лід, а ластівки повертались з вирію.

* Гілки верби ставили в хаті за іконами чи садили на городі. * Гілками верби благословляли худобу. * З посвяченою вербою господар обходив своє обійстя, щоб захоронити його від нечистої сили. * Гріх було топтати ногами свячену вербу, а тому навіть найдрібніші галузки, що залишалися після освячення, спалювали на вогні, щоб не потрапило під ноги. ВЕРБНА НЕДІЛЯ

7 квітня, на Благовіщення, наші предки продовжували закликати весну. Зазвичай, кликати її виходили молоді дівчата та діти, а також цього дня дівчата після служби виводили перший весняний «кривий танець». Цього дня не можна були шити чи прясти, бо це принесе чвари в родину. Також на Благовіщення не можна було нічого позичати, щоб дім був повна чаша.

* Це найбільше весняне свято * Розписували писанки, готували крашанки, дряпанки. * Яйце – символ життя, символ самого свята * До цього свята пекли паски ВЕЛИКДЕНЬ

* Масляна символізує перехід від зими до весни * Цілий тиждень господині варили вареники з сиром, пекли пиріжки, млинці * В останній день Масляни йшли миритися з усіма, з ким сварилися МАСЛЯНА

НАРОДНІ СВЯТА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ

Основні дійства свята: Виплітання купальських вінків Пускання їх на воду Перескакування через вогонь Водіння таночків ІВАНА КУПАЛА (7 липня)

Поширеним було вірування, що купальської ночі цвіте папороть. Хто її зірве, буде щасливим і багатим. За легендою, квітку охороняють злі духи, і майже нікому не вдається цього зробити.

У церквах святили воду й букети з колосків, польових квітів і головок маку. МЕДОВИЙ СПАС (МАКОВІЯ) (14 СЕРПНЯ)

ЯБЛУЧНИЙ СПАС (19 СЕРПНЯ) Освячували фрукти, овочі, мед і квіти. Особливо чекали, коли освятять яблука, так як до цього дня вживати їх було заборонено.

НАРОДНІ СВЯТА ОСІННЬО-ЗИМОВОГО ЦИКЛУ

* Свята Покрова опікується шлюбом, сім’єю, здоров’ям * Богиня покриває все, що було лихого, і приносить щастя й добро. * Покрова символізувала захист для запорізьких козаків Покрова 14 жовтня

* Миколай боронить людей від стихійного лиха; опікується тими, хто перебуває у плаванні. * Надзвичайно шанували цього угодника Божого запорізькі козаки. * Після смерті він прославився даром творення чудес. * У наші часи з’явилася добра традиція – саме в день святого Миколая опікуватися сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. СВЯТИЙ МИКОЛАЙ 19 грудня

* Перед вечерею прикрашали покутя “дідухом” * Уся родина одягала святкове вбрання й молилася * За традицією на столі мало бути 12 страв СВЯТВЕЧІР 6 січня

РІЗДВО ХРИСТОВЕ 7 січня По всьому світу Cтала новина: Діва Марія Сина родила. Сіном притрусила, В яслах положила Господнього Сина

* Першими колядують діти після появи на небі першої зірки * Після них – окремо ватаги хлопців і дівчат * Ходили колядувати із зіркою, із дзвіночками, міхоноша – із торбинкою, куди складалися подарунки колядники

* Ходять ряджені, водять “козу”, співають щедрівки СВЯТО МАЛАНКИ (ЩЕДРУВАННЯ) 13 січня

НОВИЙ РІК (ВАСИЛЯ) 14 СІЧНЯ * Засівали рано-вранці лише хлопці * Для засівання використовували жито, пшеницю, овес, ячмінь * Ніколи не засівали гречкою й горохом, бо то віщувало нечисть і сльози

Вранці священик освячує воду ВОДОХРЕЩА (ЙОРДАН) (19 СІЧНЯ) Її вважають помічною від усіляких хвороб