Презентація на тему:
Фізико - географічна характеристика Чорного моря

Назвіть як найбільше епітетів, які характеризують море 1 2 3 6 4 5

План характеристики моря 1. Фізико – географічне положення моря. 2. Природні умови моря: а) геологічна будова та рельєф дна; б) клімат; в) гідрологічні особливості; г ) наявність сірководню. 3. Природні ресурси моря: а) біологічні; б) мінеральні. 4. Екологічні проблеми моря та його використання.

Кожен може творити історію, проте лише визначна людина може її написати.” «Я ніколи не подорожую без свого записника» м. Сміла Спеціалізована школа №12

Чорне море є внутрішньоконтинентальним морем Атлантичного океану. Омиває береги України, Росії (Краснодарський край), Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини. Море займає площу 420,3 тис. км2, об'єм водної маси становить 547 тис. км3, що перевищує об'єми Каспійського у шість, а Балтійського – у 16 разів, хоча за площею всі три моря майже однакові. Найбільша ширина Чорного моря – від Батумі до Бургаса – 1150 км, найменша між мисом Сарич і мисом Керемпе – 265 км. Береги Чорного моря, крім північно-західних, порізані мало. Прилеглі до України акваторії Чорного моря утворюють великі лимани: Дністровський, Тилігульський, Дніпровсько-Бузький; затоки: Одеську, Каламіцьку, Каркінітську, Феодосійську. Довжина берегової лінії в межах нашої країни становить 1540 км. Значна її частина припадає на Кримський півострів. Найбільші з островів Чорного моря – Джарилгач, Довгий. Березань, Зміїний.

Середня глибина моря становить 1256 м, а максимальна – 2245 м. У північно-західній частині є широка смуга (до 200 км) мілководдя з глибинами до 100 м. Морське ложе з глибинами понад 2000 м займає понад 30 % площі моря.

Виникнення Чорного моря пов’язане з тектонічними перетвореннями, що відбулися на початку третинного періоду у східному районі Середземного моря. Ще у ранньому пліоцені увесь понтійський простір був частиною великого прісноводного озера, яке виникло внаслідок поділу Сарматського моря на окремі басейни. Пізніші зміни перетворили басейн майбутнього Чорного моря у самостійне озеро, однак на межі пліоцену і плейстоцену відбулися останні вертикальні переміщення ділянок земної кори, внаслідок чого море набуло теперішніх обрисів та глибини. На початку четвертинного періоду подальші тектонічні зміни надали остаточну форму берегової лінії і перетворили річкову долину Босфора у протоку.

Здавна Чорне море вважалось непривітним та негостинним. Це пояснює походження його першої назви – “Pontos Axeinos” (Негостинне море). Коли ж під час грецької колонізації мореплавство тут дещо пожвавилось, то і назва змінилась: з того часу воно стало називатись “Pontos Euxenius” (Гостинне море). Під час турецького панування Чорне море опустіло – шторми і тумани лякали турецьких мореплавців, які дали морю у XIII ст. назву Караденіз (“Kara Deniz”, Чорне – тобто Погане море).

Клімат Чорного моря Клімат Чорного моря має риси субтропічного, тобто спекотне і сухе літо та теплу і вологу зиму. Безхмарна й спекотна погода влітку зумовлена Азорським максимумом. Лише зрідка проходять грози і смерчі. Причина появи смерчів - хитливий стан атмосфери, приплив холодного повітря в район, зайнятий теплими повітряними масами. Вони найчастіше утворяться восени, коли повітря з охолодженої суші приходить на ще теплу поверхню води. Звичайно смерчі з'являються при грозі, коли по небу повзуть «кошлаті» чорні хмари. Взимку середземноморські, рідше – атлантичні циклони спричиняють дощі та тумани. В окремі роки арктичне повітря викликає замерзання моря в Одеській затоці. Вітри й притік річкових вод призводять до виникнення двох кілець постійних морських течій, спрямованих проти годинникової стрілки. Поверхня води Чорного моря переважно спокійна. Хвилі виникають за вітряної погоди, особливо взимку. Під час бур вони можуть зростати до висоти 15 м і більше та загрожувати малим суднам. Припливи і відпливи майже непомітні, бо сягають ледве 10 см висоти. Смерч в районі м. Севастополя

Щорічно річки приносять у Чорне море310 км3 прісної води, причому понад 130 км3 річного стоку припадає на Дунай, що більше, ніж річні атмосферні опади. Верхньою течією з Азовського моря у Чорне надходять опріснені води, а глибинною течією через Босфор вливаються солоні води з Мармурового моря. Щорічно Чорне море віддає у вигляді випаровування в атмосферу 360 км3 води, решта виноситься поверхневим стоком у Мармурове та нижньою течією – в Азовське моря. У результаті цих процесів солоність поверхневих вод моря становить 17-18 ‰, біля дна вона збільшується до 22-22,5 ‰

Температура чорноморської води біля поверхні підвищується влітку до 24-26°С, в мілководних затоках – іноді до 29°С, взимку вона знижується до 5-7°С, а у північно-західній частині – до нуля і навіть нижче (з утворенням льоду). Температура глибинних вод протягом року зберігається майже без змін і становить 9°С.

Сірководень в Чорному морі Усьому світові відома одна з найболючіших екологічних проблем України - сірководень у Чорному морі.

Чорне море – унікальне через наявність у ньому сірководню. У центральних районах з глибин 100-150 м, а ближче до берегів – від 150-200 м і до самого дна вода насичена сірководнем. На дні моря виділяється отруйний газ H2S, який убиває все живе. Особливо небезпечним є те, що кількість сірководню на дні зростає і він піднімається з дна все вище. Сірководнева "подушка" займає 87 % об'єму всього моря й заселена лише бактеріями, які споживають сірководень. Верхня частина вод містить кисень і заселена тваринами, рослинами та мікроорганізмами. Жодного іншого такого моря у світі немає.

  Із – за сірководня у морі значно скоротилася чисельність риб-хижаків і дельфінів. На жаль, це реальна жахлива катастрофа, яка загрожує Україні.

Вчені побоюються, що вже до кінця ХХІ століття Чорне море стане мертвим. У ньому не буде ні водоростей, ні риби, ні крабів, ні молюсків. Пляжі перетворяться на мертві зони, наповнені смородом. Птахи вимруть, прибережна рослинність загине, а люди тікатимуть якомога далі від згубних місць.

Хоча, існує думка і іншої групи вчених, що екологічна катастрофа не загрожує Україні. Цілком можливо, що концентрація сірководню на дні Чорного моря зростає, але відбувається це дуже повільно. І вже точно не становить ніякої небезпеки. А щоб унаслідок перенасичення сірководнем спричинилася екологічна катастрофа, або взагалі стався вибух, концентрація цієї речовини у воді має бути на порядок більше реальної. Тож сірководневого вибуху в Чорному морі можна не побоюватися.

Рослинний світ Чорного моря

У Чорному морі живе понад 660 видів рослин.. Рослинний світ Чорного моря представлений водоростями. У північно-західній частині моря є величезне скупчення червоних водоростей — філофори . З філофори видобувають агар-агар (желеподібна речовина), який використовується у кондитерській, текстильній промисловості та в мікробіології. Агар - агар

Зустрічаються й інші види водоростей: зостера, цистозира, ульва

Цистозира Росте в Чорному морі. Густо вкриває підводні камені та скелі. Досягає висоти 1,7 м. Це найкрупніша водорість флори України. Має вигляд куща, але не має стебла та коренів. Складається зі стебловидної слані – талому. В його тканинах утворюються повітряні пухирці, завдяки яким пагони плавають у воді й мають розправлений вигляд. Вони дають прихисток великій кількості морських організмів.

Зеленушки над зарослями цистозири

Ульва Звичайна водорість прибережних районів Чорного моря. Росте на будь-якому твердому ґрунті, на підводних скелях і спорудах. Її тіло складається з 2 плотно зімкнутих слоїв кліток. Не має стебла, листя та коренів. Слоєвище пластичне, цільне, розсічене або розгалужене, довжинана 30—150 см, існує біля 20 видів, найбільш широко поширена в морях субтропічних и помірних поясів. Ульва може використовуватися в їжу

Зостера Квіткова рослина зостера — одна з найбільш поширених рослин Чорного моря. Вона складається з листків коричневого та світло-коричневого кольору. Вона багата на полісахариди та мінеральні речовини. Особливо цінним є наявність у зостері заліза (73,0 мг%), селену (65—75 мг%), йоду (100—110 мг%). Зостера також багата на полісахарид пектин — зостерин. Зостерин має виражені антимікробні властивості, завдяки чому його використовують для лікування ран, опіків, хронічних неспецифічних гепатитів.

Тваринний світ Чорного моря бідний на види порівняно з середземноморською фауною . Він нараховує близько 350 видів найпростіших тварин, 650 видів ракових, понад 200 видів м'якунів, близько 160 видів риб і 4 види ссавців: тюлень і три види дельфінів. Ссавці і риби мають промислове значення.

Чорноморський шпрот- це вид риби, що відноситься до сімейства оселедцевих.Вона невелика. Іноді шпрот часто плутають з чорноморською хамсою – анчоусом. На відміну від анчоуса шпрот має плоске тіло. Його спина звичайно синьо-зелена, а боки сріблясто-білого кольору. Шпрот - риба холодолюбива, влітку знаходиться в придонних шарах вод, а взимку - наближається до узбережжя, тут же і розмножується.

До числа найпоширеніших риб в Чорному морі іхтіологи відносять ставриду. Розрізняють ставриду велику і малу (ставридку). Велика ставрида швидко росте і досягає в довжину 25-50 сантиметрів. Розміри ставридки бувають 12-17 см. Останнім часом в Чорному морі запаси крупної ставриди значно зменшилися і її промислове значення майже припинилося.

Чорноморська акула катран - єдиний представник акул в Чорному морі. Вона називається ще і малою колючою акулою. Її веретеноподібне тіло покрито дуже дрібною сірою лускою з невеликими рідкісними плямами білого кольору. Мешкає катран на глибинах. М'ясо катрана має хороші смакові якості, а в печінці містяться вітаміни А і Д. Чорноморська акула-катран на людину не нападає і вважається безпечною, але, як то кажуть, жартувати з акулами не треба.

Це- морський кіт, або скат-хвостокол, відноситься до числа небезпечних риб. На його довгому тонкому хвості розташовано один або два гострі відростки із зазубленими шпильками. При нападі на супротивника морський кіт старається ударом хвоста нанести рану за допомогою цих шпильок, на яких є залози, що виділяють сильну отруту. Сила удару морського кота велика, оскільки сам кіт володіє масою до 10 кг і завдовжки буває до 2 метрів.

До числа унікальних риб, що зустрічаються в Чорному морі, можна зарахувати вугрів, що прославилися своїми походами в Саргасове море на нерест. Вугор - риба незвичайна. Її тіло схоже на змію - довге, майже кругле. Здатна пересуватися на великі відстані по сирим місцям на суші. В зрілому віці угрі йдуть нереститися на глибину до 100 м в Атлантичний океан, звідки вже не повертаються - після нересту гинуть. Вугор в Чорному морі - риба рідкісна, але цікава.

Бички - в основному морські донні риби. Багато видів бичків виділяються своїм незвичайним забарвленням. Бички завжди були найпопулярнішим видом риб у чорноморських любителів рибного лову. Недаремно завжди існувала простонародна приказка: «Хто бичків не їдав, той моря не знав». На жаль, останніми роками кількість цієї смачної риби в Чорному і Азовському морях різко скоротилася.

Тунець під час нічного полювання проходить шлях до 100км . Зграї цих риб рухаються зі швидкістю 20- 25 км за годину. Часом підвищуючи її до 70 км за годину .

Дельфі ни- ссавці родини зубатих китів ряду китоподібних. Більшість дельфінів — стадні тварини. Вони чудово плавають, можуть розвивати швидкість до 55 км/год. При пошуках їжі й орієнтуванні під водою використовують ехолокацію, мають розвинену звукову сигналізацію. Товариські і дружелюбні тварини, добре приживаються і розмножуються в неволі, піддаються дресируванню. Промисел дельфінів заборонений.

У Чорному морі є дельфіни : афаліна, білобочка і азовка (морська свиня).

Звичайний або середземноморський тюлень-монах — рідкісний морський ссавець родини справжніх тюленей ряду хижих , довжина тіла до 275 см, вага біля 300 кг, часом більше. В Україні зустрічається зрідка в Чорному морі (винищений задля шкури і м'яса). Занесений до Червоної книги України

Мідії вживаються в їжу. Належать до довгожителів (окремі види живуть до 100 років), вони є численними у Чорному морі. Ведуть сидячий спосіб життя. Мідії – це "легені" Чорного моря. Вони проганяють через себе каламутну воду і видають чисту. Мідії стійкі до бруду і можуть здійснювати свій екологічний подвиг в будь-яких умовах.

Вони здебільшого живуть на камінні та піщано-кам'янистих ґрунтах. Вони дуже чутливі до температури води, особливо в період розмноження. Мінімальна солоність, при якій можуть жити ці тварини,— не нижче 12 %о. Устриці дуже чутливі також до чистоти води та вмісту у ній кисню. Часто гинуть при заносі їх піском та мулом під час шторму.

У Чорному морі можна зустрітися з такими медузами, як аурелія та корнерот. Вони мало небезпечні і їхні опіки не дуже сильні. Медуза корнерот. Її легко впізнати по м'ясистому куполу і важким щупальцям, на яких і знаходяться клітини, якими медуза жалить та вбиває свою здобич – зоопланктон. Аурелія. Агресивний вид тварин, що загрожує екосистемі всієї планети. Вона відома, як місячна медуза. Медуза аурелія схожа на плоску прозору парасольку діаметром до 30-40 см. Вона живе в поверхневих шарах тропічних і помірковано теплих морів, у тому числі й у Чорному морі.

История Черного моря показывает что человек гораздо опасней для моря и его обитателей, чем они - для него. Забруднене Чорне море

Екологія Чорного моря Серед основних чинників, що порушують рівновагу в екологічній системі моря можна виділити:

Сильне забруднення річок, що впадають в море, стоками з полів, що містять мінеральні добрива, особливо нітрати і фосфати. Це спричиняє за собою бурхливе зростання фітопланктону («цвітіння» моря), зменшення прозорості вод і загибель багатоклітинних водоростей. Саме зелене Чорне море так цвіте море

Забруднення вод нафтою і нафтопродуктами

Екологічна катастрофа 11 листопада 2007 року. В Керченській протоці у результаті шторму було викинуто на берег і затонуло 10 суден. Кілька тисяч тонн мазуту і 7 тисяч тонн сірки потрапило в Чорне море.

Забруднення вод моря відходами людської життєдіяльності — скидання неочищених або недостатньо очищених стічних вод, сміття . Країна Пластикових пляшок і т.п. на 500 м пляжу Росія, Україна, Румунія >50 Італія 46 Іспанія 29 Франція 21 Польща 17 Естонія 10 Латвія 8 Німеччина 4 Норвегія 2 Ісландія 1

Масовий вилов риби Це вилов риби чорноморських країн з 1950 по 2004 роки. З кінця 1970 – х років основна частина цих виловів – хамса. Починаючи з 1990 – х років вилови перевищують рівень 1960 – 1970 – років. Рибний промисел в Чорному морі став майже виключно турецьким. З початку 1990 років турецькі браконьєри стали стихійним лихом для всіх чорноморських країн. Вони вночі потрапляють в чужі води і за лічені хвилини випорожняють трали.

Лов риби тралом призводить не тільки до знищення її популяції, але й ставить під загрозу існування всієї придонної біологічної системи Чорного моря. Щодоби в море виходять 15–20 кораблів севастопольських рибалок, які тільки за одне тралення знищують колосальні площі біоценозу. Внаслідок різних факторів, у тому числі і перевилову, значно змінився склад фауни.

Рапан В 1947 році в Чорне море з Порт-Артура був завезений молюск з красивою раковиною – Рапан. Мало хто знає, що це хижак, який поїдає аборигенних донних тварин.

. У Чорному морі з’явилися два вселенці – нових для цього регіону біологічних види гребневики мнеміопсис (mnemiopsis) і бероє (beroe ovata). Гребневик Мнеміопсис Гребневик Бероє

Для охорони навколишнього середовища в районі Чорного моря в 1998 році було прийнято угоду ACCOBAMS, де одним з основних питань є охорона дельфінів і китів. Основним міжнародним документом, що регулює питання охорони Чорного моря, є Конвенція про захист Чорного моря від забруднення, підписана шістьма чорноморськими країнами — Болгарією, Грузією, Росією, Румунією, Туреччиною і Україною. *

Це свято відзначається в день, коли у 1996 р. шість причорноморських країн – Болгарія, Грузія, Росія, Румунія, Туреччина й Україна – підписали Стратегічний план дій по реабілітації й захисту Чорного моря. План передбачає здійснення практичних заходів, спрямованих на відновлення й збереження Чорного моря.

Завдання 3. Встановіть відповідність 1. Я не кит. Живу в помі- рно теплих водах. У мене розвинена Звукова сигналізація. Я дружелюбна і товариська тварина. Піддаюся дресируванню. 2. Я найцікавіша риба. У мене веретеноподібне тіло з невеликими білими плямами. Ме- не називають малою і колючою. Моє м’ясо смачне. Я безпечна! 1 2 3 4 5 6 7 8 3. Я не риба. У мене немає рук і ніг. Я не вмію ходити по суходолу. У мене багато щупалець. Я – жгуча! Я – прозора! 4. Я не хамса. У мне плоске тіло. Моя спина синьо – зелена, а боки сріблясто – білі. Я невелика і холодолю бива. Я дуже смачна! 5. Я не змія. Моє тіло довге і кругле. Я можу пересува тися по суші на великі відстані. Я знаменита похода ми у Саргасове море. Я – унікальна! 6. Я не звір. У мене немає ніг. Я рухаюсь за допомогою хвоста і плавець. Я маю незвичайне забарвлення. Я найпопулярніша! 7. Я не риба. Веду сидячий спосіб життя. Я довгожитель. Я не люблю сонце. Ме не називають “легені” моря. Я їстівна!

1 – 7 4 – 3 2 – 4 5 – 6 3 – 1 6 – 2 7 – 5

Чорному морю присвячували свої твори Т. Шевченко, О. Олесь, М. Коцюбинський, Ю. Яновський, О. Пушкін, М. Лермонтов, І. Анненській, Д. Румата. Його змальовували І. Айвазовський, А. Куїнджі. Оспівував в піснях Л.Утьосов.

Живописець-мариніст вірменського походження. Створив понад 6 тисяч полотен, найвідоміші з яких морські пейзажі та сцени морських баталій. Він змальовував надзвичайну красу Чорного моря в своїх картинах. Мариніст – пейзажист,що малює морські види.

І.Айвазовський. Дев’ятий вал. 1850р Айвазовский 1866р 'Закат. Вид на Аю - Даг Море. Коктебель. 1853

Куїнджі Архип Іванович Видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Живопису навчався, в основному, самостійно. Деякий час займався в майстерні І. Айвазовського. Море. Крим

Море з вітрильним кораблем Човен в морі Крим

А.С. Пушкин о Чёрном море «Прощай же, море! Не забуду Твоей торжественной красы И долго, долго слышать буду Твой гул в вечерние часы.»

У Черного моря чинара стоит молодая; У Черного моря чинара стоит молодая; С ней шепчется ветер, зеленые ветви лаская; На ветвях зеленых качаются райские птицы; Поют они песни про славу морской царь-девицы. И странник прижался у корня чинары высокой; Приюта на время он просит с тоскою глубокой, И так говорит он: "Я бедный листочек дубовый, До срока созрел я и вырос в отчизне суровой. Один и без цели по свету ношуся давно я, Засох я без тени, увял я без сна и покоя. Прими же пришельца меж листьев своих изумрудных, Немало я знаю рассказов мудреных и чудных". "На что мне тебя? - отвечает младая чинара, - Ты пылен и желт, и сынам моим свежим не пара. Ты много видал - да к чему мне твои небылицы? Мой слух утомили давно уж и райские птицы. Иди себе дальше; о странник! тебя я не знаю! Я солнцем любима, цвету для него и блистаю; По небу я ветви раскинула здесь на просторе, И корни мои умывает холодное море". Чинара

ЧЕРНОЕ МОРЕ Простимся, море... В путь пора. И ты не то уж: всё короче Твои жемчужные утра, Длинней тоскующие ночи, Всё дольше тает твой туман, Где всё белей и выше гребни, Но далей красочный обман Не будет, он уж был волшебней. И тщетно вихри по тебе Роятся с яростью звериной, Всё безучастней к их борьбе Твои тяжелые глубины. Тоска ли там или любовь, Но бурям чуждые безмолвны, И к нам из емких берегов Уйти твои не властны волны. Суровым отблеском ножа Сверкнешь ли, пеной обдавая,— Нет! Ты не символ мятежа, Ты — Смерти чаша пировая.

Дмитрий Румата (простой человек, увлеченный волшебством Черного моря) Тайны Чёрного моря Море сказок и загадок Море Чёрное хранит! Аромат легенд так сладок, Волшебство легенд – магнит! Море истин, откровений, Море выдумок и тайн, Море тысяч поколений, Море сотен тысяч стран! Были турки, персы, греки, И татарская орда Совершала здесь набеги На посты и города. По Кавказским перевалам, Руслом Ассы* на закат, Шли, гружённые товаром, Тегеран и Самарканд. О Ясоне песню вспомним, Был поход его неблизкий, Но Арго пригнали волны В море – Понт ещё Аксинский**! Земли сказочной Колхиды, Амазонок берег дальний, Здесь мы всё найти могли бы, Что от нас скрывали тайны!

Іменник Два прикметника Три дієслова Речення по темі Синонім до першого рядка .