Презентація на тему:
Визволення

Визволення України від нацистських загарбників

Сталінградська битва оточення 300-тисячної армії фельдмаршала Ф. фон Паулюса; знищення четвертої частини німецьких військ на радянському фронті. 17 липня 1942 – 2 лютого 1943 р. Легендарний "будинок Павлова" - один із опорних пунктів радянської оборони. Втрати вермахту від радянського вогню тут перевищили втрати при захопленні Парижу. Оборону в цій "фортеці" тримали 30 бійців 13-ої гвардійської дивізії, з них семеро українців

Початок визволення України Поштовх Сталінградська битва Грудень 1942 р. с. Півнівка (Ворошиловградська область) – перший населений пункт визволений від німців Полонені німці з 11-го піхотного корпусу, який здався у полон

Наступ радянської армії Звільнення Харкова 16 лютого 1943 р. Вихід на лінію Зміїв – Червоноармійськ – Слов'янськ - Ворошиловград Лютий 1943 року. Уродженець Сумщини, командир 3-ї танкової армії генерал Павло Рибалко в центрі визволеного Харкова Радянська піхота у битві за Харків, лютий 1943 року

захоплено Харків і Бєлгород; спроба оточення військ Центрального і воронезького фронтів. перехід до позиційної війни. Німецький контрнаступ Лютий – березень 1943 р. Гітлер (ліворуч) тисне руку командиру групи армій "Дон" Еріху фон Манштейну, бажаючи йому успіху у планованому контрнаступі

спроба літнього німецького наступу на Курській дузі (операція “Цитадель”); спроба реваншу за Сталінград; с.Прохоровка – грандіозна танкова битва; поразка німецького наступу. 5 липня – 26 серпня 1943 р. Курська битва Дзвіниця на честь загиблих на Прохоровому полі

23 серпня 1943 р. Визволення Харкова Завершення Курської битви Зруйнований Харків. 1943 рік

Масове визволення України Поштовх Курська битва Орден Б.Хмельницького, заснований 10 жовтня 1943 р. з ініціативи М.Хрущова перехід в наступ всіх радянських фронтів; перехід стратегічної ініціативи до рук радянського командування. Кулеметний розрахунок веде вогонь по німцях

Визволення Лівобережної України Перший етап (серпень – вересень 1943 р.) розгром німців на Лівобережній Україні, у Донбасі ( Донбаська операція) та вихід до Дніпра в районі Дніпропетровська; створення 21 плацдарму на його правому березі. Пам'ятний знак на честь визволення Чернігова. 21 вересня 1943 р. – визволення Чернігова і початок форсування Дніпра Солдати  Вермахту  готують  вогневі позиції для оборони Дніпровського валу. Осінь 1943 р. Десантники перед атакою

Визволення Лівобережної України Другий етап (жовтень – грудень 1943 р.) знищення ворога у районі Запоріжжя і Мелітополя; створення власних стратегічних плацдармів на правому березі Дніпра в районі Києва та Кременчука. Наступ радянських військ під Мелітополем. Сучасна історична реконструкція Бій біля греблі Дніпрогесу. Запоріжжя, 1943 р. Хрест Меморіалу на Чапаєвських висотах, Запорізька область

поспіхом мобілізовані і непідготовлені радянські новобранці Визволення Лівобережної України “Сірі піджаки” “ Не забуду, поки й житиму, одну атаку взимку сорок третього… Німці засіли за цегляними мурами одного металургійного комбінату, понад водосховищем, і полковник та його комісар не придумали нічого кращого, як кинути в атаку кількасот новобранців, яких не встигли ще й обмундирувати та озброїти. Вони висипали на лід водосховища величезним натовпом, і ворог, підпустивши їх майже впритул, викосив до ноги. Уся крига стала криваво-чорною від трупів ”. Письменник А.Дімаров

Визволення Лівобережної України ”…Необхідно добитися того, щоб при відході з районів України не залишилося жодної людини, жодної голови худоби, жодного центнеру зерна, жодної рейки; щоб не зберігся жоден дім, жодна шахта, яка б не була виведена з ладу на довгі роки; щоб не лишилося жодного колодязя, який би не був отруєний. Противник повинен знайти дійсно повністю спалену і зруйновану країну… ” З розпорядження рейхскомісара України Е.Коха представникам німецької адміністрації від 6 вересня 1943 р. Політика “спаленої землі” Село Корюківка на Чернігівщині після каральної операції нацистів

Битва за Дніпро ( осінь 1943 року) Суть: подолання радянськими військами “ Східного валу”. “ Східний вал” – система німецьких укріплень по Дніпру А.Гітлер: ”Швидше Дніпро потече назад, ніж росіяни зможуть його взяти ”.

Битва за Дніпро Співвідношення сил у битві за Дніпро Німеччина СРСР Спів-відношення Особовий склад 1 240 тис. 2 633 тис. 1 : 2,1 Танки 2 100 2 400 1 : 1,1 Гармати і міномети 12 600 51 200 1 : 4 Літаки 2 100 2 850 1 : 1,4

Форсування Дніпра Початок – 21 вересня 1943 року Наслідок – створення протягом вересня 21 плацдарму на правому березі Таку потужну водну перешкоду передові частини радянських військ форсували з ходу, на підручних засобах, не чекаючи підходу основних сил і прибуття понтонів Радянські солдати готують плоти для форсування Дніпра, 1943 р.

Лінія “Вотан” у степу між Азовським морем і Запоріжжям німці збудували грандіозну лінію оборони, яка була складовою частиною оборонного рубежу “Східний вал”; проходила вздовж правого берега річки Молочної та складалася з 3 – 4 оборонних рубежів глибиною до 40 км. та включала протитанкові рови, мінні поля, дротяні загородження, кулеметні майданчики; довжина лінії оборони склала 150 км.; найважливішими опорними пунктами лінії оборони стали Запоріжжя та Мелітополь. Залишки оборонних споруд лінії “Вотан” 1943 р. Німецький станковий кулемет MG-42

Лінія “Вотан” Штурм лінії “Вотан” радянські війська почали 26 вересня 1943 р. Останні укріплення були взяті 5 листопада того ж року. У боях по оволодінню неприступними укріпленнями прийняли участь понад 5 млн. радянських військовослужбовців. 14 жовтня від окупантів було звільнено Запоріжжя, 23 жовтня – Мелітополь. Перепоховання останків радянських воїнів, які загинули при прориві лінії “Вотан”, 2009 рік. Штурм лінії “Вотан” на р.Молочній. Жовтень, 1943 р. Діорама

Перейменування фронтів Фронти радянських військ, що діяли на території України Воронезький фронт Степовий фронт Південно- Західний фронт Південний фронт Перший Український фронт Другий Український фронт Третій Український фронт Четвертий Український фронт 1943 р. Прапор 2-го Українського фронту на Параді Перемоги. 24 червня 1945 р. Солдати Четвертого Українського переходять Сиваш Радянські війська. 1-й український фронт. Літо 1944 року

Командуючі фронтів Микола Ватутін – командуючий І Українським фронтом Під час Сталінградської битви командував Південно-Західним фронтом; проявив талант полководця командуючи Воронезьким фронтом в ході Курської битви; бере участь в битві за Дніпро. Пам'ятник генералу Ватутіну в Києві. «Герою Радянського Союзу генералові ВАТУТІНУ від українського народу»

Командуючі фронтів Іван Конєв – командуючий ІІ Українським фронтом в якості командувача Калінінським фронтом успішно діяв під час контрнаступу під Москвою; в Курській битві війська Степового фронту Конєва захопили Білгород, а згодом зайняли Харків; з жовтня 1943 р. до травня 1944 р. – командувач ІІ Українським фронтом. Меморіальний комплекс «Висота Конєва» в Харківській області

Командуючі фронтів Родіон Малиновський – командуючий ІІІ Українським фронтом у ході Сталінградської битви брав участь у ліквідації спроби Манштейна прорвати кільце оточення 6-ї армії; у лютому 1943 року призначений командуючим Південним, а з березня  — Південно-Західним фронтом. Бюст Малиновському в Хабаровську

Командуючі фронтів Федір Толбухін – командуючий ІV Українським фронтом був автором плану Керченсько-Феодосійської наступальної операції; брав участь в Сталінградській битві; з березня 1943 р. – командуючий Південним фронтом. Пам'ятник Ф.Толбухіну в Москві

Особливість: наказ Сталіна про взяття міста до річниці Жовтневої революції. Визволення Києва Підготовка до битви за Дніпро Бій радянських солдат при звільненні Києва Макет бліндажа командувача 1-м Українським фронтом генерала армії Ватутіна

Битва за Київ Перший етап Наступ на Київ з плацдарму в районі с. Великий Букрин (Букринський) міцна німецька оборона і великі втрати з радянської сторони – ідея про перенесення напрямку наступу Форсування Дніпра на Букринському плацдармі Генерали, які командували операцією з визволення Києва (зліва направо): Ватутін, Рибалко, Москаленко

Битва за Київ Другий етап Наступ на Київ з плацдарму поблизу с. Лютіж (Лютіжський) Таємна переправа сил на північ Києва Прорив німецької оборони Радянські танкісти рухалися із запаленими фарами, з виючими сиренами, знищили і розганяли фашистів вогнем кулеметів і гармат Фрагмент діорами «Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 рік »

Битва за Київ Взяття Києва 6 листопада 1943 р. Визволення частинами І Українського фронту; першими до міста увійшли частини танкової армії П.Рибалка; участь у визволенні міста 1-ої окремої чехословацької бригади ( очолював Л.Свобода); втрати – близько 480 тис., з них – 260 тис. вбитих. Людвік Свобода  виступає перед особовим складом, 14 квітня 1943 року Хрущов утішає жінку на вулиці звільненого Києва у листопаді 1943 р.

Плани радянського командування на 1944 рік Стратегічні: остаточне витіснення військ противника з території СРСР; повний розгром Німеччини та її союзників. Тактичні: завдання ворогові головного удару на території України силами Українських фронтів, поповнених місцевим населенням; розгром ворожих угруповання військ “Південь” та “А”; вигнання противника з районів Правобережної України і Криму. Члени Ставки Верховного Головнокомандування за розробкою планів наступу Катюша (реактивна установка)

Співвідношення сил сторін на території України Українські фронти Гітлерівська група армій “Південь” Особовий склад 2,3 млн. 1.8 млн. Танки і САУ 2 000 2 200 Гармати і міномети 28 800 16 800 Літаки 2 370 1 760

Звільнення Правобережної України 24 грудня 1943 – 15 січня 1944 р. Житомирсько-Бердичівська операція Колона танків Т-34, січень 1944 р.

Звільнення Правобережної України 24 січня – 7 лютого 1944 р. Корсунь-Шевченківська операція (“Другий Сталінград”) Суть: оточення і знищення військ німецької армії “Південь” під командування Еріха фон Манштейна. Німецькі танки під Корсунь-Шевченківським Значення: відкрито шлях до визволення Правобережної України. Німецький генерал Вільгельм Штеммерман, який загинув при прориві радянського кільця оточення

Звільнення Правобережної України 27 січня – 11 лютого 1944 р. Рівненсько-Луцька операція Суть: очищено від окупантів Правобережну Україну і частину західноукраїнських земель. Пам'ятник воїнам-односельцям у селі Доросині Рожищенського району Волинської області. Фото 1974 року Обеліск Слави на честь воїнів радянської армії, встановлений у селі Кримне Старовижівського району Волинської області Танк Т-34 Героя Радянського Союзу Б.Кошечкіна, який першим увірвався до Шепетівки. Визволення Шепетівки стало заключним етапом Рівненсько-Луцької операції

Звільнення Правобережної України 4 березня – 17 квітня 1944 р. Проскурівсько-Чернівецька операція Суть: розкол залишків військ ворога на дві частиниі вихід радянських військ у передгір’я Карпат.  Мешканці Вінниці вітають 38-му армію Першого Українського фронту, яка звільнила місто внаслідок Проскуровсько-Чернівецької операції. Березень 1944 р. Партизани Буковини повертаються у звільнені Чернівці

Звільнення Південної України 30 січня – 29 лютого 1944 р. Нікопольсько-Криворізька операція Суть: звільнено райони, багаті марганцевими та залізними рудами. Полонені вороги Місто Нікополь. Гармата-пам'ятник воїнам визволителям

Звільнення Південної України 5 березня – 17 квітня 1944 р. Умансько-Ботошанська операція Суть: вихід до державного кордону СРСР і перенесення бойових дій на територію Румунії. Німецька “Пантера” програла поєдинок з Т-34. Уманська операція Радянські бійці з мешканцями звільненого села

Вихід на державний кордон СРСР В ході Умансько-Ботошанської операції війська 2 Українського фронту маршала І.Конєва стрімко форсували ріку Дністер та 26 березня 1944 р. вийшли на річку Прут – державний кордон СРСР і Румунії. Звільнену ділянку державного кордону по Пруту прийняв під охорону 24-й прикордонний полк полковника Капустіна. Підрозділи цього полку вступили тут у нерівний та жорстокий бій з ворогом на початку війни. Державний кордон відновлено. 26 березня 1944 р. 26 березня 1944 р.

Звільнення Південної України 26 березня – 14 квітня 1944 р. Одеська операція Суть: звільнення Одеси та частини причорноморських територій. Частини Червоної армії проходять вулицями звільненої Одеси 10 квітня 1944 р. Визволителі на “Віллісі”. Одеса, 10 квітня 1944 р. На Одесу

Особливості звільнення Здійснення військових проривів силами стрілецьких військ, а не механізованих Радянські піхотинці переходять через озеро Сиваш. Листопад, 1943 р.

Особливості звільнення Велика кровопролитність боїв Похорон героя, який загинув в ході звільнення Одеси Радянські воїни форсують Дніпро в 1943 р.

Особливості звільнення Нестача зброї і боєприпасів, якісного обмундирування і харчування Ю. Непринцев. Форсування Дніпра. 1954 р. Радянські солдати у Дніпрі

Особливості звільнення Проведення масових мобілізацій Ідеологічне підґрунтя: “Спокутувати кров'ю перебування в окупації” «Підлітків силою забирали на фронт, не питаючи паспорта ... на око» «Навіщо ми, друзі, тут голови морочимо. Нах ... обмундировувати і озброювати цих хохлів? Всі вони зрадники! Чим більше в Дніпрі потопимо, тим менше доведеться в Сибір після війни висилати». Георгій Жуков.

Особливості звільнення Контроль за військами з боку СМЕРШ СМЕРШ (абревіатура початкових букв гасла рос. Смерть шпионам!) — відділ  контррозвідки  народного комісаріату оборони (НКО)  СРСР Посвідчення СМЕРШ, 1943 р. Діяльність: розстрільні вироки трибуналів; відправка засуджених до штрафбатів чи в ГУЛАГ.

Звільнення Південної України 8 квітня – 12 травня 1944 р. Кримська операція Суть: розгромлено Кримське військове угруповання фашистів і визволено Кримський півострів. Звільнений Севастополь Знищена німецька техніка на березі козачої бухти в Севастополі

Звільнення Кримського півострова 9 травня 1944 р. – звільнення Севастополя; ліквідація IV Українського фронту після звільнення Криму; 10 травня 1944 р. – поява доповідної записки Л.Берії до Сталіна з обґрунтуванням необхідності виселення з Криму татар. “…Враховуючи зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу та виходячи з небажаності подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу, НКВС СРСР виносить на Ваш розгляд проект рішення Державного Комітету Оборони про виселення усіх татар з території Криму. Вважаємо за доцільне розселити кримських татар у якості спецпереселенців в районах Узбецької РСР для використання на роботах як у сільському господарстві – колгоспах і радгоспах, так і у промисловості та на будівництві…” З подання Народного комісара внутрішніх справ Л.Берії Голові Державного комітету оборони Й.Сталіну. 10 травня 1944 р.

Депортація кримських татар “Депортація” – вигнання, примусове переміщення окремих осіб, груп чи цілих народів за межі держави чи певного регіону. 18 – 20 травня 1944 р. Частка кримських татар на 1939 рік

Депортація кримських татар Основна причина: - звинувачення в співпраці з нацистськими окупантами. Території, до яких відбулася депортація: Узбекистан; Казахстан; Марійська АРСР; Урал. Амет-Хан Султан - військовий льотчик-винищувач, двічі Герой Радянського Союзу Загін кримськотатарських поліцаїв під командуванням німецького унтер-офіцера. Крим. 1942 р.

Доля інших народів Криму Червень – липень 1944 р. Депортовані народи: греки; болгари; вірмени.

Звільнення України 13 липня – 29 серпня 1944 р. Львівсько-Сандомирська операція Суть: знищена група німецьких армій “Північна Україна”. Братська Могила на Пагорбі Слави у Львові Німецький танк “Королівський Тигр”. Вперше задіяні в ході Львівсько-Сандомирської операції

Львівсько-Сандомирська операція Основні події: розгром ворога під Бродами; взяття Львова і Станіслава ( 27 липня); відновлення 4-го Українського фронту ( для ведення бойових дій в гірській місцевості). Вояки дивізії СС “Галичина”, яка була розгромлена під Бродами Радянські солдати у Львові

Львівське повстання ( Операція “Буря”) Липень 1944 р. Основні події: керівництво з боку польського еміграційного уряду; повстання Армії Крайової (АК) проти німців; допомога радянським військам у взятті Львова; арешт радянською владою після взяття Львова командування АК і її бійців. Нагорода Армії Крайової за участь в акції «Буря» Тадеуш Бур-Коморовський - командуючий Армії Крайової

Звільнення України 20 – 29 серпня 1944 р. Яссько-Кишинівська операція Суть: знищена група німецьких армій “Південна Україна”, звільнені Молдавія і Ізмаїльська область. Меморіальний комплекс «Вічність» в Кишиневі на честь звільнення Молдавії Бійці Дунайської флотилії

Звільнення України 9 вересня – 28 жовтня 1944 р. Карпатсько-Ужгородська (Східнокарпатська) операція Суть: завершилося визволення території усієї України у сучасних її кордонах. Пам'ятник на місці боїв за перевал Дукля Т-70 форсує річку Уж

Останні звільнені населені пункти ст. Лавочне – 8 жовтня 1944 року населений пункт в межах кордонів 1941 року. м. Ужгород – 28 жовтня 1944 року населений пункт в межах сучасних кордонів України. День визволення України від нацистських загарбників Залишки “Лінії Арпада” – ворожих оборонних укріплень у Карпатах Пам'ятник “Україна – визволителям” в Ужгороді

Участь України в завершальних операціях Другої світової війни Похорон бійця Першого Українського, сумчанина Івана Гончаренка, танк якого першим увірвався у Прагу. 9 травня 1945 року Танки Т-34 Першого Українського фронту в лісі під Берліном. Квітень 1945 року Легендарне фото - символ зустрічі на Ельбі. Праворуч - уродженець Черкащини лейтенант Олександр Сильвашко (Перший Український фронт), який першим зустрів американських союзників. 25 квітня 1945 року

Участь України в завершальних операціях Другої світової війни 2-й, 3-й, 4-й Українські фронти 2-й Український фронт Звільнення Румунії, Угорщини, Болгарії, Югославії, Австрії, Чехословаччини Розгром Квантунської армії мілітаристської Японії на Далекому Сході Вуличні бої в Будапешті.  Будапештська операція. 1945 р. Радянські і американські моряки святкують капітуляцію Японії (Аляска, США)

Перемога над Німеччиною Поразка Німеччини 8 травня 1945 року – акт про беззастережну капітуляцію. 9 травня 1944 року – День перемоги Кейтель підписує капітуляцію в Карлсхорсті

Червоний прапор над рейхстагом Олексій Берест – один з трьох солдат, що першими встановили прапор Перемоги

Завершення Другої світової війни 2 вересня 1945 року підписання Акту капітуляції Японії. Генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. Від імені СРСР підписав Акт капітуляції Японії. Цей українець був єдиним серед радянського генералітету, що знав англійську і японську мови Представник СРСР К. М. Дерев'янко ставить свій підпис під Актом про капітуляцію Японії

Втрати України Україна втратила п'яту частину населення ( 8-10 млн.); втрачено 40% промислового потенціалу республіки; прямі матеріальні збитки склали 285 млрд. крб. у цінах 1941 р. 1225 днів війни Вигляд зруйнованого Хрещатика Вічний вогонь у Кременчуці, який символізує вічну пам'ять про загиблих в роки війни

Внесок України у перемогу Іван Кожедуб

Воїни-українці на фронтах льотчик-винищувач; здійснив 330 бойових вильотів; у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника; останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів в небі Берліна; за всю війну жодного разу не був збитий. Іван Кожедуб Іван Микитович Кожедуб на фоні Ла-5ФН (бортовий № 14) Іван Кожедуб - тричі Герой Радянського Союзу, кавалер двох орденів Леніна, кавалер семи орденів Червоного Прапора, кавалер ордена Олександра Невського

Воїни-українці на фронтах Олександр Матросов 27 лютого 1943 року у складі 2-го батальйону отримав завдання атакувати опорний пункт у районі села Чорнушки (Локнянський район Псковської області); знищив 3-й дзот, спочатку кинувши 2 гранати, а потім прикривши його тілом; посмертно присвоєно Звання Героя Радянського Союзу. Радянська поштова марка присвячена Олександру Матросову

Воїни-українці на фронтах Анатолій Бурденюк Григорій Скоробагатий у складі екіпажу під командування Миколи Гастелло здійснили таран ворожої техніки на землі. Анатолій Бурденюк Пам'ятник на місці загибелі літака Радянська поштова марка

Воїни-українці на фронтах Катерина Зеленко уродженка Житомирської області; єдина в світі жінка, що здійснила повітряний таран; посмертно присвоєно Зірку Героя Радянського Союзу. Катерина Зеленко Пам’ятник Катерині Зеленко в Курську Меморіальна дошка на будинку Катерини Зеленко в Курську

Воїни-українці на фронтах Дмитро Лавриненко командир роти 1-ї гвардійської танкової бригади; знищив 52 танки противника, ставши найрезультативнішим танкістом Червоної Армії за всю Другу Світову війну. Дмитро Лавриненко Братська могила в Деньково (Росія), куди перенесли останки героя-танкіста до 20-ти річчя перемоги з села Горюни (де раніше була одиночна могила)

Воїни-українці на фронтах Василь Порик активний учасник Руху Опору у Франції; командир партизанського загону, що боровся проти фашистських окупантів у Північній Франції; визнаний національним героєм Франції і нагороджений орденом Почесного легіону. Василь Порик Пам’ятник на могилі Василя Порика в Енен-Бомоні

Генерали-українці на фронтах Іван Черняховський - двічі Герой Радянського Союзу, командувач фронтами. Народився в селі Оксанина (нині Уманського району Черкаської області) Андрій Єрьоменко -  Герой Радянського Союзу, командувач фронтами. Народився в слободі Марківка, Старобільського повіту Харківської губернії

Генерали-українці на фронтах Сергій Руденко - Герой Радянського Союзу, командувач Повітряно-Десантних Військ. Народився в м.Короп Чернігівської області Іван Кириченко - Герой Радянського Союзу, командувач танкових військ. Народився в місті Черкаси

Генерали-українці на фронтах Кирило Москаленко - двічі Герой Радянського Союзу, командувач кінно-механізованої групи Південно-Західного фронту. Народився в с. Гришине, Красноармійського району Донецької області Павло Жмаченко - Герой Радянського Союзу, командувач арміями на 1-му і 2-му Українському фронтах. Народився в в с.Могильному (нині село Поліське Коростенського району Житомирської області)

Маршали-українці на фронтах Семен Тимошенко - двічі Герой Радянського Союзу, кавалер ордену Перемога. Народився в селі Фурманівка (тепер Одеської області) Родіон Малиновський - двічі Герой Радянського Союзу, Народний герой Югославії, кавалер ордена «Перемога». Народився в Одесі

Маршали-українці на фронтах Павло Рибалко - двічі Герой Радянського Союзу, командувач танкового корпусу і армії. Народився в селі Малий Вистороп, Лебединського повіту, Харківської губернії  Могила і пам'ятник маршалу Рибалко на Новодівичому кладовищі у Москві