Презентація на тему:
нац.визволення

“ Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ століття. Відродження Української держави .”

Мета уроку: - повторити й узагальнити вивчений матеріал з теми “ Причини, хід та результати Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст., утворення Української козацької держави ”. - розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, вміти виділяти головне й другорядне, висловлювати свою точку зору, працювати з джерелами інформації.

Завдання уроку: 1. Повторити причини, хід та результати Національно-визвольної війни 1648-1658 рр.. 2. Працювати в гетерогенних групах. 3. Створювати і презентувати створені проекти про українсько-московську угоду 1654р. 4. Підготуватись до тематичного оцінювання.

Гра-змагання

Правила гри : 1. За кожну правильну відповідь командам нараховуються бали. 2. Всі учні з команди мають працювати, бо через них у команди знімаються за принципом: за кожного учня – мінус один бал. 3. Учні команди, яка переможе, за урок отримують оцінки, вищі на один бал. 4. За порушення правил гри з команди знімаються бал: за кожне порушення – один бал.

“ Кубування ” Команди підготували куби, на гранях яких написані дати значних подій Національно-визвольної війни. Назвіть події, що відбулися в цей час. Максимальна оцінка – 6 балів.

“ Співвідношення “

Данило Нечай Серед усіх 23 козацьких полковників був найближчий до Богдана Хмельницького. Очолював усі операції козацького війська на Поділлі і навіть здобув тодішню столицю Молдови – Ясси. Виступав проти підписання угоди з Річчю Посполитою в 1649 році і був за те, щоб воювати і надалі з нею. Отримавши повідомлення про його смерть, “ о том Хмельницькому вельми печаль учинилася”.

Іван Богун Полковник подільський, кальницький і паволоцький. Наказний Гетьман України. Учасник визвольних повстань у 1637-1638 роках. Брав участь у “ Азовському сидінні ”, керував козацьким загоном, який прикривав Борівський перевіз через річку Сіверський донець. Під час Берестецької битви його було обрано наказним гетьманом в оточеному поляками козацькому таборі, вивів із оточення основні сили українського війська. Після смерті Б. Хмельницького підтримував курс на унезалежнення від Москви української зовнішньої та внутрішньої політики.

Іван Золотаренко Син корсунського міщанина. Його сестра була дружиною гетьмана Богдана Хмельницького. У травні 1654 року був призначений Б. Хмельницьким наказним отаманом війська, яке підпорядковувались російському командуванню. У нагороду за ратну службу одержав царську грамоту на місто Глухів.

Максим Кривоніс Лисянський полковник, один з керівників козацько- селянських повстань на Україні під час Хмельниччини. З його іменем пов’язане звільнення Правобережжя. Під Старокостантиновим його 20-тисячна армія завдала поразки рівній за чисельністю армії Яреми Вишневецького. Взяв активну участь у поході Хмельницького під Львів та Замостя у серпні-листопаді 1648 року і загинув.

Історична топографія Назвіть битву, схема якої зображена на картосхемі.

Битва на Жовтих водах 5-6 травня 1648 року

Битва під Корсунем 16 травня 1648 року

Битва під Пилявцями 11-13 вересня 1648 року

Битва під Зборовом 5-6 серпня 1649р.

Битва під Берестечком 18-30 червня 1651 р.

Битва під Батогом 22-23 травня 1652 р.

Установіть відповідність між назвою угоди та одним з її положень Зборівська угода Реєстр у 60 тис. козаків, підтверджені права та привілеї Війська запорізького Білоцерківська угода Припинення воєнних дій між Польщею та Росією Березневі статті Реєстр скорочено до 20 тис. козаків. Решта селян мали повернутись до своїх панів Реєстр у 40 тис. козаків, зберігались вольності Війська Запорізького

Установіть відповідність між посадами та званнями у вищій державній владі Гетьманщини Керівник артилерії Наказний гетьмана Суддя Помічник гетьмана у військових справах Обозний Охоронець бойового прапора Підскарбій Керівник фінансових справ Бунжучний Хорунжий Командувач військових сил на час проведення певних бойових операцій Осавул

Конкурс “ Знайди помилку ”

Основною перешкодою щодо здійснення політики полонізації та покатоличення українського народу було козацтво. Воно приваблювало українців новою, вільною системою господарювання без кріпацтва, фільварків і панщини. Тому, скориставшись нагодою, після перемоги в 1638 році над козацько-селянським повстанням польський уряд поставив козацтво в надзвичайно вигідне становище за допомогою “ Ординації Війська Запорізького ”. Разом з тим реєстровців обмежили у вільному господарюванні.

Основною перешкодою щодо здійснення політики полонізації та покатоличення українського народу було козацтво. Воно приваблювало українців новою, вільною системою господарювання без кріпацтва, фільварків і панщини. Тому, скориставшись нагодою, після перемоги в 1638 році над козацько-селянським повстанням польський уряд поставив козацтво в надзвичайно важке становище за допомогою “ Ординації Війська Запорізького ”. Разом з тим реєстровців обмежили у вільному господарюванні.

Перемоги на Жовтих водах, під Корсунем спричинили народні повстання в усій Україні. До кінця липня 1648 року звільнилось все Лівобережжя. Звільнення Правобережжя пов’язане з іменем легендарного лисичанського полковника М.Кривоноса. На початку червня 1648 року він вступив у межі Брацлавського воєводства, макючи 400 козаків. До середини липня це вже була 20-тисячна армія із селян і міщан. 15-16 липня 1648 року під стінами Старокостянтинова вона зазнала поразки від рівної за чисельністю армії Яреми Вишневецького.

Перемоги на Жовтих водах, під Корсунем спричинили народні повстання в усій Україні. До кінця липня 1648 року звільнилось все Лівобережжя. Звільнення Правобережжя пов’язане з іменем легендарного лисичанського полковника М.Кривоноса. На початку червня 1648 року він вступив у межі Брацлавського воєводства, маючи 400 козаків. До середини липня це вже була 20-тисячна армія із селян і міщан. 15-16 липня 1648 року під стінами Старокостянтинова вона завдала поразки рівній за чисельністю армії Яреми Вишневецького.

Українсько-московський договір 1654 року був третім документом, який юридично відокремив Україну від Польщі, узаконив Українську козацьку державу як самостійного учасника міжнародної політики. Він створив умови для рівноправного й взаємовигідного співробітництва України й Московії в об’єднанні, яке нагадувало сучасну конфедерацію. Адже, залишаючись незалежними, держави об’єднували свої військові сили заради вирішення важливого питання зовнішньої політики – війни проти Османської імперії.

Українсько-московський договір 1654 року був третім документом, який юридично відокремив Україну від Польщі, узаконив Українську козацьку державу як самостійного учасника міжнародної політики. Він створив умови для рівноправного й взаємовигідного співробітництва України й Московії в об’єднанні, яке нагадувало сучасну конфедерацію. Адже, залишаючись незалежними, держави об’єднували свої військові сили заради вирішення важливого питання зовнішньої політики – війни проти Речі Посполитої.

18 вересня 1651 року був укладений Білоцерківський мирний договір. Територія, контрольована гетьманом та українською адміністрацією, обмежувалася кордонами Київського воєводства. Козацький реєстр скорочувався до 3 тисяч осіб. До Брацлавського і Чернігівського воєводств мали повернутися польські магнати, шляхетські війська та урядовці. Українське суспільство підтримувало Богдана Хмельницького.

18 вересня 1651 року був укладений Білоцерківський мирний договір. Територія, контрольована гетьманом та українською адміністрацією, обмежувалася кордонами Київського воєводства. Козацький реєстр скорочувався до 3 тисяч осіб. До Брацлавського і Чернігівського воєводств мали повернутися польські магнати, шляхетські війська та урядовці. Проти Б. Хмельницького вибухнули повстання селян і міщан, проти нього виступила й Запорізька Січ.

Україно-російська міждержавна угода 1654 року «Просительні статті про права усього малоросійського народу» Царська резолюція, отримана українськими послами Статті 1,3,7,13. Підтвердження давніх прав, привілеїв і вольностей Війська Запорізького Царська жалувана грамота про збереження прав і вольностей гетьмана Б.Хмельницького і всього Війська Запорізького Стаття 2. Встановлення 60-тисячного козацького реєстру Окремо від всіх статей визначалася 60-тисячка кількість козацького реєстру і те, що українці самі «розбір зроблять, хто буде козак, а хто мужик» Статті 4, 15. Збереження місцевої адміністрації та її права на збирання податків Українські урядники – війти, вурмістри, райці, лавники – повинні збирати всякі доходи (грошима і збіжжям) й передавати їх до царської казни через тих людей, яких пришле цар. Ці ж люди повинні наглядати за правильним збором податків. Статті 8-12, 21. Визначення плаині козацькій старшині та коштів на утримання козацького війська Встановлення розмірів платні генеральній старшині, у їх володіння (а також полковникам і полковій старшині) надавалися також млини Стаття 5. Надання у рангове володіння гетьмана Чигиринського староства Царська жалувана грамота про передачу Чигиринського староства під гетьманську булаву Стаття 6. Право Війська Запорізького обирати гетьмана Царська жалувана грамота про збереження прав і вольностей гетьмана Б. Хмельницького і всього війська Запорізького Стаття 14. Право гетьмана на зносини з іншими державами Гетьману дозволялося зноситися з іншими державами за умови повідомлення царя. Зносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського наказу Статті 16,17. Невтручання московських урябовців у справи Українги. Підтвердження козацьких прав і привілеїв. Царська жалувана грамота про підтвердження прав і вольностей населення України. Стаття 18. Збереження прав київського митрополита Підтвердження права київського митрополита і всього православного духовенства на маєтності, якими вони володіли. Стаття 19. Спорядження царського війська під Смоленськ проти польського війська Московський уряд зобов’язувався вступити у війну з Річчю Посполитою весною 1654 року Стаття 20. Утримання московських залог на кордонах з Річчю Посполитою Передбачалося розташування московських військ на українсько-польському кордоні Стаття 22. Захист українських земель від нападів татар У випадку татарських нападів на українські землі передбачалася організація спільних україно-московських походів Стаття 23. Утримання козацької залоги у фортеці Кодак у кількості 400 осіб Виконання цього прохання було відкладено до окремого рішення

Історичне значення українсько-московської міждержавної угоди 1654р. Юридично зафіксувала акт відокремлення і незалежності від Речі Посполитої Війська Запорізького та оформлення над ним протекції московського царя. Відкрила перед Україною реальну перспективу за допомогою Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до перемоги і об’єднати всі українські землі в межах однієї держави. Стала поворотним пунктом в історії України, Росії та всієї Східної Європи. Відстала та ізольована від Європи Росія здійснила важливий крок на шляху до перетворення на велику державу. Доля України на кілька століть стала в усьому – доброму і поганому – пов’язана з долею Росії