Презентація на тему:
Томас Вудро Вільсон

життя та кар'єра видатного президента США Підготувала: Фетіщева Поліна, 10-В

Томас Вудро Вільсон народився 28 грудня 1856 року в родині пресвітеріанського пастора і викладача Джозефа Р. Вільсона і його дружини Джанет в Стоктоні, Вірджинія

Закінчивши школу у Августі, а потім – коледж Девідсона в Північній Кароліні, у 1879 році він вступає до Прінстонського університету. Першокурсником і популярним представником студентів, він все більше і більше захоплювався політичною кар'єрою. Він був активним учасником неформального клубу обговорення, організував самостійне Ліберальне дискусійне суспільство.

Він здобув ступінь книгою, яка відразу зробила його відомим за межами університетського світу: "Congressional Government" (1885). Це була переконлива критика малодієвого і малодемократічного способу роботи американського народного представництва. Після ряду невеликих творів у 1899 році з'явився головний плід його вивченні, твір "The State" порівняльне вчення про уряд.

У 1902 році університет Прінстона призначив його своїм президентом. Досвід, накопичений на посаді президента університету, своєрідним способом визначив подальшу кар'єру політика Вільсона. Проте, пізніше, посварившись зі своїм університетом через місіонерське завзяття у проведенні реформ з підірваним здоров'ям, він в 1910 році пішов у відставку.

Але для розчарування та гніву у нього майже не було часу. Університетські конфлікти відбувалися на очах всієї громадськості, і зробили його відомим у всій країні як політика вищої школи. Вже через рік після розриву в Прінстоні в листопаді 1910 року його обирають губернатором штату Нью-Джерсі.

Пізніше Вудро Вільсон балотується в президенти від Демократичної партії. На виборах основними суперниками Вільсона стали республіканець Вільям Тафт і прогресивіст Теодор Рузвельт. За результатами виборів Вільсон отримав 41,8% голосів, Рузвельт - 27,4%, Тафт - 23,2%. Вудро Вільсон став першим президентом- південцем після Закарі Тейлора. Він був єдиним президентом США, що мали докторський ступінь, і одним з двох президентів, колишнім президентом Американської історичної асоціації.

Вільсон не розчарував своїх прихильників. Система реформ, яку він під гаслом "Нова свобода" протягом одного року після свого обрання, здійснилася: американські мита були знижені банківська справа та система грошового обігу докорінно модернізовані та підпорядковані центральному управлінню нарешті, в інтересах запобігання спотворення конкуренції був перетворений і посилений федерально-державний контроль над промисловими концернами, завдяки створенню федеральної торговельної комісії.

Тим часом у Європі почалася війна, яка вимагала від Вільсона як зовнішньополітичного діяча більш широких дій. Незважаючи на свої особисті прихильності до Великобританії і її духовного життя Вільсон намагався чесно і безпристрасно триматися нейтралітету. У 1916 році Вільсон висунув ультиматум проти Німеччини про припинення необмеженої підводної війни. Проте, на початку 1915 року швидко погіршилися американські відносини з Німецькою імперією. Виною тому була так звана необмежена війна підводних човнів, тобто рішення німецького морського військового керівництва топити без попередження всі торгові судна, всередині оголошеної їм військової зони, не важливо, нейтральні вони чи ні.

У 1916 році Вільсон був повторно висунутий кандидатом у президенти. Головним гаслом Вільсона було "Він уберіг нас від війни". Опонент Вільсона і кандидат від республіканців Чарльз Еванс Х'юз виступав за те, щоб приділяти більшу увагу мобілізації та підготовці до війни, а прихильники Вільсона звинувачували його в тому, що він втягує країну у війну. Вільсон виступав з досить миролюбної програмою, однак чинив тиск на Німеччину з метою припинити необмежену підводну війну. На цих виборах Вудро Вільсон також переміг.

Коли Німеччина відновила необмежену підводну війну на початку 1917 року, Вільсон прийняв рішення про вступ США в Першу світову війну. Він не підписував ніяких союзницьких угод, воліючи діяти самостійно як "асоційована" (а не союзна) країна. Він закликав "оголосити війну, щоб закінчити всі війни" - це означало, що він хотів закласти основи для світу без воєн. Ці наміри послужили основою для " Чотирнадцяти пунктів “ Вільсона, які були розроблені та запропоновані з метою вирішити територіальні суперечки, забезпечити вільну торгівлю, створити організацію з підтримки миру.

Але, перш за все потрібно було перемогти німецьку військову державу. Для цього Вільсон мобілізував всю американську економіку. Ключові галузі промисловості поставили на період війни під державний контроль. З початку 1918 року в Європу кинувся постійно зростаючий потік американських солдатів - восени їх було 1,2 мільйона. Це, нарешті, мало вирішальне значення при настанні на Західному фронті, до якого західні держави перейшли в липні 1918 року у Франції.

 3 жовтня 1918 усе було закінчено: перед обличчям загрозливого поразки Німеччина попросила про припинення бойових дій і світу на основі "Чотирнадцяти пунктів" Вільсона. Всесвітньо-політичний вплив американського президента досяг своєї найвищої точки. На його долю випало рішення про війну і мир. Після важких переговорів він домігся від європейських союзників щоб вони задовольнили прохання Німеччини - і таким чином одночасно, хоча і з певними застереженнями, прийняли його програму світу. 11 листопада 1918 у Комп'єні було укладено перемир'я Після більш ніж чотирьох років війни рушниці замовкли.

 Після завершення Першої світової війни Вільсон брав участь у переговорах, на яких вирішувалися питання державності пригноблених націй і встановлення рівноправного світу. 8 січня 1918 Вільсон виступив у Конгресі з промовою, в якій озвучив свої тези миру, а також ідею Ліги Націй з метою допомогти зберегти територіальну цілісність та політичну незалежність великих і малих націй. Вільсон за його зусилля з підтримання миру отримав в 1919 році Нобелівську премію миру. Однак Вільсон був не в змозі добитися ратифікації Сенатом угоди про Лігу Націй, і США не приєдналися до неї.

25 вересня 1919 Вільсон серйозно захворів, а 2 жовтня 1919 переніс важкий інсульт, в результаті якого у нього паралізувало усю ліву сторону тіла і він осліп на одне око. Він міг пересуватися тільки в інвалідній колясці. В останні роки Вільсон порвав стосунки з багатьма своїми політичними союзниками. Він хотів іти на третій термін, але Демократична партія його не підтримала. У 1919 році Вільсон активно агітував за ратифікацію угоди про Лігу Націй, їздив з виступами по країні, в результаті чого став відчувати фізичне перенапруження і втому.

 Вільсон був практично повністю недієздатним до кінця президентського терміну, проте цей факт був прихований від широкої публіки до його смерті. В останні роки Вільсон важко переживав невдачі при створенні Ліги націй, вважав, що обдурив американський народ і марно втягнув країну в Першу світову війну. Вудро Вільсон помер 3 лютого 1924 року і був похований у Вашингтонському національному соборі.

 У 1944 році про Вільсоні був знятий біографічний фільм «Вільсон» (Wilson, 1944), фільм отримав п'ять «Оскарів».

Вудро Вільсон був пристрасним автоаматором і здійснював щоденні автомобільні поїздки навіть будучи президентом. Захоплення президента вплинуло і на фінансування робіт з будівництва громадських доріг. (Авто Вільсона)

Вудро Вільсон був бейсбольним вболівальником, в студентські роки грав за студентську команду.

Вудро Вільсон зображений на купюрі в 100 000 доларів США, найбільшої в історії країни.

Вудро Вільсон був єдиним президентом США, які мали докторський ступінь. Один з двох президентів, разом з Теодором Рузвельтом, колишній також президентом Американської історичної асоціації. Вудро Вільсон - один з чотирьох президентів США, які отримали Нобелівську премію миру.