Презентація на тему:
Польська Республіка (1918—1939)

Польська Республіка (1918—1939)

Кордони Другої Речі Посполитої було визначено в 1922, у результаті поділів Німецької, Австро-Угорської й Російської імперії, а також воєн з Західно-Українською Народною Республікою та Радянською Росією. Польща межувала з Чехословаччиною, Німеччиною, Латвією, Литвою, Румунією й СРСР. На півночі мала вихід до Балтійського моря. Площа республіки становила близько 388 600 км². Це була шоста за величиною країна в тогочасній Європі. Тогочасні кордони не задовольняли польський уряд, що прагнув відновлення першої Речі Посполитої Двох Народів, тому держава була агресивно налаштована стосовно країн Балтії й західних республік СРСР. В Польщі мешкало 27,2 мільйонів осіб за переписом 1922. У 1939, перед спалахом Другої світової війни, населення становило 35,1 млн осіб. Третина з них не була етнічними поляками — 17 % українців і білорусів, 10 % євреїв, 5 % німців, і 1 % відсоток литовців, росіян і чехів. Попри це, республіканський уряд вів курс на створення мононаціональної польської держави, нехтуючи правами національних меншин. У період між двома світовими війнами Друга Річ Посполита була відносно стабільним економічним регіоном Європи. Її найбільшими соціально-політичними та освітніми центрами були міста Варшава, Краків, Познань, Вільно й Львів. Розташування на карті

Хронологія Незалежність; Варшава стала вільною: 11 листопада, 1918. Вибори до Сейму: 26 січня, 1919. Версальський договір (Статті 87-93) і Малий Версальський Договір, 28 червня, 1919, проголосив Польщу як суверенну і незалежну державу на міжнародній арені.. Війна проти України: Українсько-польська війна в Галичині 1918—19. Війна проти Радянської Росії: Польсько-радянська війна 1920. Варшавська битва (1920). Ризький мир. Війна проти Литви: Польсько-литовська війна. Польсько-Чехословацький прикордонний конфлікт. Повстання в Великій Польщі й Силезії. Великопольське повстання (1918-1919), Сілезьке повстання. 15 липня, 1920 — Сільськогосподарська реформа. 17 березня, 1921 — Конституційний марш. 1921 — альянс із Францією та Румунією. Вибори до Сейму 1922-11-05 та Сенату — 1922-11-12. Президент Габріель Нарутович, і його вбивство (16 грудня, 1922).

1924 — Уряд Владислава Грабського. Польський Банк. Грошова реформа в Польщі, 1924. Президент Станіслав Войцеховський — Грудень 20, 1922. Травневий замах — Zamach majowy, 1926, Травень, Юзеф Пілсудський робить державний переворот. Початок санації уряду. Роман Дмовський, Обоз Великопольський (4 грудня 1926), Народна демократія. 1928 — Позапартійний блок співпраці в уряді Пілсудського. 23 серпня 1939 — акт про ненапад між Радянським Союзом і Німеччиною: Пакт Молотова-Ріббентропа з таємним протоколом про військовий блок, проти Польщі й інших країн 25 серпня 1939 — альянс Польщі й Великої Британії

Формування Окуповану арміями Німеччини й Австро-Угорщини влітку 1915 частину Польщі, що була колись під владою Росії, окупаційні сили проголосили незалежним королівством 5 листопада 1916, під керівництвом Ради Держави і (від 15 жовтня 1917) Ради Регентства (Rada Regencyjna Królestwa Polskiego), що керували країною під німецькою опікою протягом виборів короля. Незабаром перед кінцем І Світової Війни, 7 жовтня, 1918, Рада Регентства розпустила Раду Держави й оголосила про свій намір відновити Польську незалежність. За виключенням марксистсько-орієнтованої Соціал-демократичної Партії Королівства Польщі і Литви, політичні партії підтримали цей намір. 23 жовтня Рада призначила новий уряд Йозефа Свержинського й розпочала військову присягу Польської Армії. 5 листопада в Любліні створено першу Раду Делегатів. 6 листопада комуністи оголосили створення Республіки Тарнобжег. Того ж дня створено Тимчасовий Уряд Народів Республіки Польщі соціалістом Ігнансієм Дажинським. Солдати війська Великопольщі, 1919 Польські солдати показують захоплені Радянські бойові прапори після Варшавської битви.

Друга Світова Війна 21 березня 1939 року нацистська Німеччина зажадала від Польщі передати їй вільне місто Данциг (з 1945 року — Гданськ), вступити в Антикомінтернівський пакт і відкрити для неї «польський коридор» (створений після Першої світової війни для забезпечення виходу Польщі до Балтійського моря). Польща відкинула всі вимоги Німеччини. 28 березня 1939 року Адольф Гітлер розірвав Пакт про ненапад з Польщею. Після нападу на Польщу 1 вересня 1939 року нацистської Німеччини уряд Польщі на чолі з президентом Ігнацієм Мосціцького переїхав до Румунії, перейшовши кордон в ніч на 17 вересня 1939 року, і був інтернований румунськими властями на вимогу Німеччини. В цей же день СРСР направив свої війська до лінії Керзона в східну частину безвладної Польщі, населену переважно непольським населенням. В кінці вересня 1939 року було сформовано і до 6 липня 1945 року визнавався багатьма країнами законним продовжувачем II Речі Посполитої уряд Польщі у вигнанні, а також підпорядкована йому адміністрація в окупованій Польщі — Польська підпільна держава і його політичні та військові структури (Армія Крайова). Припинення дипломатичного визнання польського уряду у вигнанні Сполученим Королівством і США 6 липня 1945 року і згодом іншими країнами світу слід вважати фактичним кінцем II Речі Посполитої як суб'єкта міжнародного права. Заключним акордом її існування в 1990 році стала передача президентських регалій від останнього президента Республіки у вигнанні Ришарда Качоровського другому президентові III Речі Посполитої і першому обраному в ході вільних виборів — Леху Валенсі.

Друга Річ Посполита, фізична мапа 1939 Карта адміністративно-територіального поділу Польщі з 1930 року

Зовнішня політика У січні 1934 р. Польща уклала з Німеччиною пакт про ненапад строком на 10 років. 17 березня 1938 р. трапився прикордонний конфлікт з Литвою. Польща виступила з ультимативною вимогою за 24 години відновити дипломатичні відносини, перервані у 1920 р. у зв'язку з польською окупацією Вільна. 50-тисячна польська армія готова була перейти литовський кордон. Але радянський уряд демонстративно виявив своє невдоволення такими намірами. У листопаді 1938 р., в результаті мюнхенської змови, Польща приєднала до себе Тешинську область Чехословаччини. Правлячі кола нацистської Німеччини посилювали тиск на Польщу. Наприкінці березня 1939 р. вони почали вимагати від неї Гданськ та права на побудову через польську територію двох автострад, які б з'єднали Німеччину зі Східною Пруссією. Використовуючи німців, котрі проживали у Польщі, німецькі урядовці організовували підривну роботу. Вони вели агітацію за перегляд західних кордонів Польщі, провокуючи ворожі, антидержавні настрої серед німецького населення Польщі. Все це призвело до нового загострення польсько-німецьких відносин. Польща знову почала шукати захисту й гарантій безпеки в Англії та Франції. На початку квітня 1939 р. вона уклала з Англією договір про взаємну допомогу. 1 вересня 1939 р. Німеччина, а 17-го- СРСР напали на Польщу, швидко розгромили її збройні сили й окупували її територію. Польський уряд покинув країну.

Територія і населення західноукраїнських земель (початок 1930-х pp.)

Дякую за увагу!!!