Презентація на тему:
Політичні зміни в Україні

Політичні зміни в Україні в 1908–1913 рр. Антиукраїнська реакція. «Справа Бейліса». Українські політичні партії та нові тенденції в українському русі.

Антиукраїнська реакція. «Справа Бейліса» Пореволюційний період (1908–1913) позначений посиленою увагою царського уряду до проявів національних рухів імперії; пильну увагу при вертав і український. Було заборонено викладання українською мовою в тих школах, де його запровадили під час революції. Не дозволялося навіть тлумачити українською мовою незрозумілі для учнів слова. Цензура забо- ронила вживання в публікаціях слів «Україна», «український народ». Власті повсюди закривали товариства «Просвіта», забороняли продаж українських видань, зокрема Біблії українською мовою, проведення вечо- рів, концертів, інших масових заходів з використанням української мови, навіть збирання коштів серед населення для спорудження пам’ятника Т. Шевченку в Каневі. Учасники національного та революційного рухів жорстоко переслідувалися – країна вкрилася шибеницями, що дістали назву «столипінські краватки».

Будинок М.Бейліса, якого в 1911 р. було несправедливо засуджено

Українські політичні партії та нові тенденції в українському русі. Розвиток українського національного руху в пореволюційний період (1908–1913) характеризувався послабленням активності його учасників та переходом до нелегальних форм діяльності. В умовах жорстких пере - слідувань царських каральних органів припинили діяльність українські соціал-демократичні партії – УСДРП і «Спілка». Частина членів цих по - літичних організацій взяла участь у створенні в 1908 р. міжпартійного політичного об’єднання – Товариства українських поступовців (ТУП). Товариство очолили М. Грушевський і С. Єфремов. Воно відстоювало конституційно-парламентський шлях боротьби за «українську справу», залишаючись за режиму столипінщини єдиною легальною українською організацією.

У цей час активізували діяльність позапартійні праві організації, що ґрунтувалися на ідеях великодержавного шовінізму. Так, діячі Клубу російських націоналістів, який виник у 1908 р. в Києві і згодом відкрив за підтримки влади відділення в багатьох містах України, намагалися довести українцям, що вони є лише «гілкою» єдиної російської народності, яка має спиратися на православ’я і гуртуватися навколо єдиного царя. Висновок: